Дмитро Марунич

Дмитро Марунич

БЛОГЕРИ


У прірви на межі

Підписання пакету домовленостей у Москві за підсумками роботи Шостої міждержавної комісії Україна-Росія 17 грудня прогнозовано викликало полярні оцінки від суб'єктів політичного процесу в Україні.

При чому, тональність таких оцінок коливалася від повної перемоги (Партія регіонів), до нищівної поразки і підозр про "чергову зраду національних інтересів" (опозиція).

За умови жорсткого політичного протистояння та барикад на Хрещатику складно вимагати від політиків об’єктивної оцінки процесів, що відбуваються в економіці країни. Зрештою можна констатувати: популізм бере гору у публічних заявах з обох боків.

Разом з тим, досягнуті у Москві домовленості та низка інших новин з Києва добре демонструють, на межі якої прірви знаходилися всі ми, громадяни України. Разом з Президентом Віктором Януковичем та іншими високопосадовцями.

Отже, лише факти.

1. Депутат ВР Павлов вніс на розгляд ВР проекту поправок до держбюджету-2013. Документом передбачається зменшити на 5,2% - до 370,6 млрд. грн. доходи держбюджету і одночасно збільшити на таку ж величину (або на 4%) граничний розмір державного боргу - до 502,5 млрд. грн.

Депутат пояснює необхідність подібних змін помилковими макропрогнозами, які було закладено у держбюджет-2013. Зокрема, в поточному році очікувалося зростання ПДВ при імпорті на 11% і від вироблених в Україні товарів на 21%, тоді стагнація в економіці України далася взнаки. За підсумками 11 місяців ПДВ від імпорту скоротився на 4,2%, а "внутрішній" ПДВ зріс лише на 4,3%.

Прогнозовано не вистачило дотацій НАК "Нафтогаз України". Бюджет також втратив рентну плату, оскільки транзит газу зменшився з очікуваних 110 млрд. куб. м до приблизно 80 млрд. куб. м.

2. Згідно з даними НБУ, у листопаді 2013 року обсяг наданих коштів для підтримки ліквідності банків збільшився майже у десять разів у порівнянні з жовтнем і досяг 4,85 млрд. грн. Після загострення політичної ситуації за першу половину грудня обсяг підтримки НБУ ліквідності банків досяг 8,94 млрд. грн., що майже у 20 разів перевищує жовтневі показники. В окремі дні грудня рефінансування потребували 8-12 банків, тоді як зазвичай - не більше 2-3.

3. Уряд був змушений підвищити ставку за кредитом на $750 млн. з 6,5% до 9,5%. Відповідна постанова була ухвалена 4 грудня.

Протягом поточного року Україна двічі виходила на ринок єврооблігацій: на початку лютого були додатково розміщені папери з погашенням в 2022 році на $1 млрд. під 7,625%, на початку квітня - нові єврооблігації на $1,25 млрд. під 7,5% річних. Проте ближче до завершення 2013 року ринок єврооблігацій для України зачинився: папери з погашенням в 2016 році котирувалися за ставками від 12% річних, а після 2020 року - 10,5-11% річних.

4. Лише у листопаді 2013 року на підтримку курсу національної валюти та виплати за зовнішніми боргами НБУ витратив майже 9% власних золото-валютних резервів.

Вищенаведені цифри та багато інших невтішних показників роботи народного господарства та банківського сектору свідчать про те, що економіка країни та державні фінанси знаходилися на межі кризи, що могла перевищити руйнівні наслідки падіння 2008 року.

Президент та уряд наполегливо шукали гроші для виходу із ситуації, що склалася. Звідси й торги з Брюсселем, Вашингтоном та Москвою.

Однак ближче до завершення 2013 року стало зрозуміло, що з чотирьох наявних джерел (ЄС, МВФ, Росія, внутрішні запозичення), швидкий результат був можливий лише у разі домовленості з Москвою.

Відповідно, Президент Віктор Янукович і уряд опинилися у ситуації, коли вибору, фактично, не було. У тому випадку, якби гроші для країни не було отримано найближчим часом, подальша ситуація в економіці могла розвиватися за неконтрольованим сценарієм.

Яких "покращень" можна очікувати від домовленостей у Москві для економіки України?

По-перше, Росія вже до завершення поточного тижня оголосила про намір придбати дворічні єврооблігації України на $3 млрд., а в наступному році довести обсяг їх покупки до $15 млрд. Це дозволить уряду звести бюджет-2013 з прийнятним дефіцитом. Зважаючи на ставку за даними паперами (5%), можна прогнозувати, що обслуговування цих боргів буде обходитися Україні приблизно у 1,5 рази дешевше, ніж нині.

По-друге, за даними Bloomberg, дохідність суверенних євробондів з погашенням в 2014 році протягом години після заяв Президента Росії обвалилася в 1,8 рази - з 14,33% до7,93% річних. Котирування "довгих" бондів, з погашенням в 2022 і 2023 рр., впали приблизно на 1 п. п. Падіння ставок по державним запозиченням відкриває уряду України можливість повернення на даний ринок.

По-третє, річний ефект від знижки на газ можна оцінити у $4,6 млрд., якщо взяти різницю в $140/тис. куб. м (410 мінус 268,5) і помножити на 33 млрд. куб. м імпорту. Як відомо, саме 33 млрд. куб. м – це мінімальний обсяг газу, за який "Нафтогаз України" зобов’язаний щорічно сплачувати "Газпрому". Якщо закупівлі збільшаться до 41 млрд. куб. м, то економія сягне $5,75 млрд.

Крім того, можна очікувати суттєвого покращення економічних показників роботи енергомістких галузей промисловості, що споживають газ, та відстрочки необхідності суттєвого підвищення тарифів на газ та комунальні послуги для населення.

Для розуміння глибини проблеми можу навести лише кілька цифр. За 1 Гкал теплоносія мешканці столиці сплачують 270 грн. Ця ціна є "економічно обґрунтованою" за ціни природного газу у $90/тис. куб. м. Фактично ж "Нафтогаз" купує газ в Росії для виробників тепла по $406/тис. куб. м.

Для того, щоб постачальник "блакитного палива" для потреб виробників тепла працював без збитків, тарифи для киян потрібно було б збільшити приблизно у 4 рази.

Автор далекий від того, щоб виступати апологетом, або пропагандистом політики уряду України. Але важко не погодитися зі словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова про те, що завдяки досягнутим домовленостям з Росією, Україна зможе прийняти державний бюджет на 2014 рік. Принаймні, сьогодні економіка країни відійшла від прірви.

Коментарі

Додати коментар






ГОЛОВНЕ на 21 листопада 2017, 20:47

Грабувати, охороняти чи торгувати?

Загрузка...
закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.