
Едуард Бразас
Директор відділу агентських послуг АН "Сітікон"
Роман Корнилюк
кандидат економічних наук, автор сайту Bankografo.com
Едуард Бразас
Директор відділу агентських послуг АН "Сітікон"
Олександр Моісеєнко
журналіст
Дмитро Марунич
"Реальна економіка", редактор
Олександр Разуваєв
аналітик
Павло Харламов
журналіст
Олексій Молдован
економіст
Юрій Віннічук
журналіст
"неРеальна економіка"
Андрій Шевчук
Міжнародний оглядач
Максим Кухар
журналіст
Максим Сєроус
автор блога "Євродолар"
Юрій Шпак
економіст
Дмитро Джангіров
міжнародний оглядач
Павло Ілляшенко
стратег інвестиційної компанії
Юрій Глухов
економіст
Сергій Чигир
журналіст
Павло Кухта
економіст
Валентин Землянський
незалежний експерт
Олександр Спасиченко
керуючий активами
Дмитро Дєнков
журналіст
Євген Шпитко
журналіст
Спростування
Правительство Украины располагает на валютном счете почти $1,9 млрд
Улюкаев назвал $40 за баррель нефти реалистичной ценой
Ряд депутатов предлагает ввести санкции против "Роснефти"
Число иностранных туристов достигло рекордных 1,2 млрд в 2015 году
ДТЭК возобновил прием угля шахт Львовско-Волынского бассейна
ЕС вводит универсальную профессиональную карту
"Укргазвыдобування" в 2015г снизило добычу газа на 3,9%
Чистый отток капитала из России в 2015 году составил $56,9 млрд.
Олланд ввел чрезвычайное экономическое положение во Франции
Фінансові видання активно обговорюють резонансний законопроект № 10656, прийнятий ВРУ в другому читанні, який дав можливість Національному банку України встановити ліміти на платежі фізичних осіб, вище яких заборонятиметься розраховуватись готівкою.
Обмеження готівкового обігу – одне з пріоритетних завдань НБУ для боротьби з тіньовою економікою та контролем за інфляцією, тому цей законопроект відображає спільні інтереси сучасної політико-економічної еліти, давно декларовані центробанком і урядом.
Однак про ефективність цих заходів варто було б подискутувати в науково-експертному середовищі, оскільки норма про лімітування готівкових платежів фізичних осіб має яскраво виражений обмежувальний, а не мотивуючий характер.
У разі застосування нацбанком права на обмеження готівкових розрахунків населення, законопроект може мати «побічні» наслідки, в тому числі для банківської системи:
- збільшаться комісійні доходи банків, через які проходитимуть нові платежі (тому прихильники теорії змови можуть шукати в законопроекті лобістський вплив системних банків, близьких до владних коридорів);
- дещо збільшиться частка безготівкових платежів, а відтак це буде певним штучним регулятивним фактором розвитку ринків інтернет банкінгу та пластикових карт в Україні;
- з іншого боку, люди боятимуться офіційно здійснювати великі покупки і не бажатимуть сплачувати банківські комісії, що є ризиком настання протилежного, ніж намічений, результату – посилення тінізації економіки.
Про необхідність безготівкового обігу для посилення регуляторних можливостей НБУ говорилось багато. Прихильниками зниження монетизації економіки (зниження частки готівки в обігу) наводяться приклади прогресивних країн світу, де більше 90% платежів здійснюються через банківську систему без готівки, а монетарні органи влади мають змогу краще впливати на грошовий обіг та інфляційні процеси, контролювати фінансові потоки і здійснювати точніші регулятивні заходи.
Однак адептам боротьби з готівкою варто пам’ятати, що таку модель на Заході обрало саме суспільство. Адже це зручно, вигідно, швидко і ніхто із законослухняних громадян середнього класу, які отримують білу зарплату, не боїться, що фінансові дані про їхні витрати стануть відомі «уповноваженим органам»….
В Україні пропонується досягнути чудової і похвальної цілі детінізації економіки простим і, як у нас традиційно ведеться, примусовим методом. Тому вся дискусія про ефективність цих заходів для досягнення декларованої цілі – боротьби з тіньовою економікою – зводиться до питання «чи може батіг стимулювати краще, ніж пряник?»
Українці виробили рефлекс на «батіг» і шукатимуть всіляких механізмів обходу законодавчих вимог, оскільки відкриття структури витрат дозволить органам влади контролювати реальні доходи громадян. Найбільш імовірна лазівка – переведення розрахунків у долари. Тому для досягнення своїх цілей нацбанку прийдеться паралельно боротися з доларизацією.
Ефективність законопроекту залежатиме від сили санкцій і здатності уряду та НБУ втримати «закручені гайки». В умовах недовіри до банківської системи і регуляторів існує ризик посилення тінізації економіки, якщо будуть існувати реальні можливості обходу даних обмежень.
Як же варто боротися з тінізацією ? Думаю, відповідь слід шукати у розумінні її істинних причин. Висока частка готівки в обігу – це лише наслідок діяльності тіньової економіки, наслідок недовіри до банків, наслідок недовіри до гривні. Причини тінізації – глибші і більш фундаментальні, вони навряд чи заховані в монетарній сфері.
Серйозно вірити в успіх лікування економічної хвороби шляхом боротьби з її симптомами можна лише в тому випадку, якщо сам процес, а не результат, приносить хороші дивіденди ініціаторам.