Юрій Шпак

Юрій Шпак

економіст

БЛОГЕРИ


Дулі в кишенях чи у головах?

Вибори вже дихають у потилицю. Ніхто не береться прогнозувати, що на нас чекає далі. Чи залежатиме щось від нашого голосу, чи в нинішніх умовах узурпації влади ми приречені на роль статистів?

Найбільша проблема цих виборів не адміністративний тиск та безкарність верхівки. Занепокоєння викликає різке звуження світоглядного горизонту українців. Особливо це проглядається при виборах "мажоритарних" депутатів.

Більшості вже не цікаво - кличуть нас до Європи або Митного союзу, пропонують ліберальну економічну модель або підконтрольну державі планову економіку.

Ареол запитів скорочено до пофарбованого дитячого майданчика, асфальтної доріжки, пайку чи грошової подачки.

Кандидатам можна позаздрити - вони відкинули українців з вершини піраміди Маслоу до самого підніжжя. Тому на наступних виборах, якщо вони ще відбудуться, ми будемо вдячні, що кандидат у депутати роздає безкоштовні хліб і сіль, а в бараках встановили "буржуйки".

Вибори стануть більш дешевими, і обіцянки виконувати стане легше, адже бажання виборців стануть більш примітивними.

Гроші нам не дадуть, оскільки готівку переведуть у "пластик", а бараки замінять житло, за яке платити по кишені буде лише кандидатам та їх політтехнологам.

Ви звернули увагу, що "пересічному" українцю, що не сидить у Фейсбуці чи "Українській правді" насправді байдужі результати?

Всі оспівані якості нашого народу, такі як хитрість, спритність, життєва мудрість під час виборчої компанії були спрямовані на єдину мету - "дорожче продатись". Вершина успіху - потрапити у дільничну комісію.

Чи може це така тактика? Пообіцяти кандидату з "три короби", отримати від нього матеріальний зиск, скрутити дулю у кишені і проголосувати на власний розсуд?

Деякі так і вчинять. Але більшість навряд, адже люди "мудро" вважають - голосувати треба за кандидата у якого більші адміністративні та матеріальні можливості, адже він зможе більше вирішити питань для округу і буде зацікавлений це робити від виборі до виборів. Що ж, у залізній логіці тут не відмовиш.

Єдина проблема - вирішується лише тактичне егоїстичне питання місцевого рівня, а Україна як держава, буде у "прольоті".

Втім, про цю "містечкову" українську ментальність вже багато написано, ще з часів громадянської війни, коли кожний хутір карбував свої гроші і встановлював кордони.

Сьогодні ми є свідками народження нового суспільного ладу - феодального капіталізму. 225 потенційних феодалів вже мають конкретні феоди з науково встановленими нормативами кріпаків на адміністративно-територіальну одиницю.

Новітні аристократичні династії, прізвища яких ви побачите в бюлетенях, вже обрали собі "родові" землі з холопами, і чекають коли останні 28 жовтня з вдячністю покріпачать себе.

Що стосується сподівань деяких прогресивних лібералів, мовляв "Захід нам допоможе", "вибори не визнають" тощо, то змушений розчарувати: МВФ планує відновити після виборів співпрацю з Україною, отже, без грошей режим не залишиться.

З Fitch вже домовились, він малює непогані показники для іноземних інвесторів.

Врешті-решт, хіба за красиві очі влада віддає газові родовища та шельф американцям? США байдуже хто при владі – аби гроші йшли.

Висновок один - комуніст ви чи прихильник Тягнибока, свій вибір доведеться захищати не 28 жовтня, а відразу після закриття виборчих дільниць.

Коментарі

Додати коментар






ГОЛОВНЕ на 09 липня 2020, 21:13

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Грабувати, охороняти чи торгувати?

Загрузка...
закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.