
Едуард Бразас
Директор відділу агентських послуг АН "Сітікон"
Юрій Шпак
економіст
Едуард Бразас
Директор відділу агентських послуг АН "Сітікон"
Олександр Моісеєнко
журналіст
Дмитро Марунич
"Реальна економіка", редактор
Олександр Разуваєв
аналітик
Павло Харламов
журналіст
Олексій Молдован
економіст
Юрій Віннічук
журналіст
"неРеальна економіка"
Андрій Шевчук
Міжнародний оглядач
Максим Кухар
журналіст
Максим Сєроус
автор блога "Євродолар"
Дмитро Джангіров
міжнародний оглядач
Павло Ілляшенко
стратег інвестиційної компанії
Юрій Глухов
економіст
Роман Корнилюк
кандидат економічних наук
Сергій Чигир
журналіст
Павло Кухта
економіст
Валентин Землянський
незалежний експерт
Олександр Спасиченко
керуючий активами
Дмитро Дєнков
журналіст
Євген Шпитко
журналіст
Спростування
Правительство Украины располагает на валютном счете почти $1,9 млрд
Улюкаев назвал $40 за баррель нефти реалистичной ценой
Ряд депутатов предлагает ввести санкции против "Роснефти"
Число иностранных туристов достигло рекордных 1,2 млрд в 2015 году
ДТЭК возобновил прием угля шахт Львовско-Волынского бассейна
ЕС вводит универсальную профессиональную карту
"Укргазвыдобування" в 2015г снизило добычу газа на 3,9%
Чистый отток капитала из России в 2015 году составил $56,9 млрд.
Олланд ввел чрезвычайное экономическое положение во Франции
За останні декілька тижнів в Україні відбулось стільки ганебних і безглуздих подій, що журналістам час хапатись за голову. Інформаційних приводів багато, але всі вони лежать в одній сумній площині – Україна демонструє, що межі для її деградації і падіння не існує.
А може це лише здається і така щільність негативу пояснюється розвитком засобів масової інформації (переважно Інетернет) і головним законом мас-медіа - люди краще сприймають негативні новини?
Врешті-решт, мозок людини підсвідомо звертає увагу лише на інформацію яка підтверджує її уявлення про світ і ігнорує інформацію, яка спростовує зручні та сталі формули.
"Креативний клас" української інтернет-спільноти епохи Фейсбуку живе переважно у середовищі тотального тиску негативу і ненависті до української влади - і для цього є всі підстави.
Питання тільки в тому, чому така критична маса освічених, креативних, дієвих людей не спроможна змінити ситуацію на краще? І річ не в тому, що багатьом зручніше обмежитись "лайком" або "перепостом" (чи навіть написати у блог черговий "шедевр"), ніж вийти з протестом на вулицю.
Ставши запалом революцій на Близькому сході, у нас інтернет перетворюється на зливну каналізацію негативних емоцій, що влада може тільки вітати.
Цікавий приклад такої "каналізації" негативу демонструє Китай. Внутрішній інтернет у цій країні досить вільний, пиши що забажаєш та свари владу як заманеться.
Але є нюанс. Тільки-но "критикам" прийде в голову зустрітися в "реальному житті", та й ще більше двох, репресивна машина держави втручається миттєво та безжалісно. Говорити - говоріть, а збиратись - зась.
Українська влада ще не відшліфувала свій репресивний апарат до такої віртуозності, але з часом надолужить.
Що стосується іншої, більшої частини України, яка живе в "реалі" за межами соцмереж, то тут все простіше. Ці люди не загрожують владі, і як показали вибори з приреченою радістю голосують за неї.
Дивного тут нічого немає і це явище було розтлумачене ще кардиналом Рішельє у "Політичному заповіті". Ця максима варта цитування:
"Всі політики згодні, що якщо народ буде в достатку, то неможливо буде утримувати його в межах його обов'язків. Вони ґрунтуються на тому, що, маючи менше знань, ніж інші стани держави, незрівнянно краще виховані й більш освічені, народ навряд чи залишався б вірний порядку, який йому наказують розум і закони, якщо б він не був до певної міри стримуваний нуждою".
Чи не здається Вам, що наш президент і "колишній/майбутній" прем`єр-міністр є достойними послідовниками кардинала? І хоча їхні пізнання про цю історичну особистість обмежуються у кращому разі творами Дюма, політичний спадок цього видатного політика вони використовують на інстинктивному рівні.
Федір
Це якесь безглузддя порівнювати історичну людину під ім`ям Рішельє,яку будуть пам'ятати нащадки усіх народів, з якоюсь безглуздою рилою, якого звуть ніяк та хто є ніхто.До речі і ім`я цієї рили Дапошліви.