Павло Кухта

Павло Кухта

трейдер, економіст, автор блога econoblog.com.ua

БЛОГЕРИ


Брехня, велика брехня й ідеологічно-мотивована статистика

Нещодавно я ознайомився з цікавим звітом про тіньові потоки капіталу із країн, що розвиваються. Публікує його досить солідна програма Global Financial Integrity, організована великим американським think tank-ом Center for International Policy. Місія програми – боротьба з тіньовими транскордонними потоками капіталу.

Цікавий звіт, головним чином, масштабами нещастя, які він декларує – нібито із країн, що розвиваються, в розвинені країни щорічно виводиться близько $1 трлн. При цьому, дається розбивка по країнах – пройти повз неї і не подивитися цифри по Україні я просто не зміг. Про нашу країну звіт повідомляє наступне:

Так-так, ви не помиляєтеся – згідно з результатами дослідження, середній тіньовий відток капіталу з України становив близько $10 млрд у рік!

Природно, кожного, хто розбирається в українській макроекономіці, від такого беруть сумніву –занадто, м'яко кажучи, великі цифри. Так, якщо вірити авторам звіту, в 2001-му році тіньовий відток капіталу був рівний приблизно 25% ВВП країни, що є нереально великою цифрою.

У чому ж помилка? Вона стає зрозумілою після ознайомлення з методологією розрахунків.

Автори рахують тіньові потоки капіталу двома способами. По-перше, порівнюються відтоік і приплив капіталу по платіжному балансу, використовуючи цифри зміни сукупного зовнішнього боргу країни. По-друге, порівнюються двосторонні дані по експорту-імпорту на предмет сильного заниження з однієї зі сторін.

Результати другого розрахунку стосовно до України в авторів дослідження вийшли дивними – вони практично ніяких занижень не знайшли. У вашого покірного слуги цифри вийшли, м'яко кажучи, інші – econoblog.com.ua/2011/10/tenevaya-vneshnyaya-torgovlya-ukrainy-2001-2010

З першим розрахунком (його результати, у трохи підкорректованому тими ж дослідниками вигляді, наведені на графіку) ще цікавіше. Автори дослідження зарахували в “транскордонні тіньові потоки капіталу” купівлю іноземної валюти й інших валютних активів населенням. Якщо врахувати цю статтю платіжного балансу – як її враховує, наприклад, НБУ – результат буде приблизно наступний:

Мій розрахунок зроблений на основі даних НБУ по тій же методології, що й розрахунки GFI – як бачите, все одно є досить сильні разбежности.

Крім того, автори навіть не намагалися врахувати змін у рівні боргу, пов'язаних з коливаннями курсів валют (у першу чергу, євро до долара), специфічними умовами похідних контрактів і т.п. Адже НБУ дає дані по транскордонних потоках боргового капіталу (тобто, власне залученню й видачі боргів) і вони відрізняються від його ж даних по обсягу сукупного зовнішнього боргу – саме за рахунок цієї різниці цифри GFI і виявляються такими великими. Якщо ж різниця пояснюється не тіньовими потоками, а цілком відкритими коливаннями рівня боргу, то увесь розрахунок виявляється висмоктаним з пальця.

На це ж натякає явна розбіжність між результатами розрахунків по двом різним методологіям. Досить імовірно, що саме через це розрахунок за торговельним даними контрагентів і не був нормально зроблений авторами дослідження – судячи за тим результатом, який одержав я, він суперечив би першому розрахунку.

Очевидно, після такого цифри авторів по іншим країнам та "хедлайновий" показник в $1 трлн не викликають довіри.

Наврядчи можна запідозрити авторів у некомпетентності – один з авторів розрахунків більше 30 років пропрацював економістом у МВФ. Справа тут, швидше за все, в тому, що будь-яка організація, яка має певну ідеологічну спрямованість, завжди працює в рамках цієї спрямованості. Якщо ви лібертарианський інститут – ви будете гнути убік радикально-вільного ринку, якщо лівий – убік держругелювання. Через це, нажаль, незважаючи на великі кошти, які вкладаються в індустрію think tanks, кінцевий продукт нерідко виявляється досить низькоякісним. Принаймні, якщо мета дослідження якось співвідноситься з ідеологією організації.

Коментарі

Додати коментар






ГОЛОВНЕ на 30 вересня 2020, 12:45

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Грабувати, охороняти чи торгувати?

Загрузка...
закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.