Павло Кухта

Павло Кухта

трейдер, економіст, автор блога econoblog.com.ua

БЛОГЕРИ


Падіння народжуваності - благо для всіх разом, біда для кожного окремо

Ще на початку 90-х у нас стало модно посипати голову попелом із приводу поганої демографії. Як правило, попіл приправлюється інвективами на адресу політичних опонентів - мовляв, до чого довели країну демократи/комуністи/націоналісти/НАТО/жидомасони і т.д.

Якщо залишити осторонь політично-мотивовані звинувачення (загалом, слабко пов'язані з реальністю), проблема дійсно існує. Дані ООН (із прогнозом) прекрасно її ілюструють:

Джерело - http://esa.un.org/unpd/wpp/country-profiles/country-profiles_1.htm

Ситуація підсилюється тим, що основне очікуване скорочення в найближчі 50 років припадає на працездатну когорту населення віком від 15 до 64 років. Дійсно, є про що переживати.

Втім, незважаючи на деяку екстремальність нашого випадку, Україна не самотня - демографічний перехід більш-менш однаковий для всіх і зв'язаний він не з приходом до влади демократів або застоєм при комуністах, а з об'єктивними змінами, які відбуваються в суспільстві в процессі розвитку. Я вже писав про це детальніше на ЕконоБлозі - econoblog.com.ua/2011/02/demografiya-post-industrialnogo-perexoda. Коротко ж питання можна охарактеризувати одним графіком:

Населення світу в цілому росте все повільніше, а в майбутньому, можливо, стане знижуватися. І наш континент - Європа - випереджає в плані цих тенденцій решту планети. Власне, якби не постійне міграційне підживлення з менш розвинених частин світла, деякі держави Європи мали б демографічні тенденції, схожі по масштабах з українськими.

Скорочення й навіть стабілізація населення створює цілий ряд економічних і соціальних проблем на рівні окремих країн.

Через падіння ефектів масштабу, зменшення обсягу внутрішніх ринків і пов'язане з цими двома процесами погіршення ділових очікувань, депопуляція б'є по продуктивності - ВВП може скорочуватися швидше, ніж це пояснюється простою втратою робочих рук.

Крім того, підтримувати існуючі пенсійні системи виявляється просто неможливо, тому що вони по самій своїй конструкції розраховані на перманентне демографічне розширення. У якийсь момент, можливо, поняття пенсійного віку взагалі відійде в минуле й значна частина людей буде працювати до самої смерті. До речі, у цьому немає нічого страшного - подібне здавна поширене в інтелектуальних й артистичних професіях, а поступова автоматизація виробництва товарів (і навіть послуг) за визначенням залишає на частку людей більш творчі завдання.

У той же час, безперервний ріст населення у світі в цілому неминуче привів би до мальтузианської катастрофи, у результаті якої проблеми були б у рази більше. Думаю, нікому не хочеться побачити війни, голод, епідемії та загальне погіршення рівня життя до яких неминуче призвела б (й навіть зараз ще може привести) нестача ресурсів. Самих бідних взагалі розмазало б по стінці - адже, у першу чергу, саме за рахунок їх вимирання населення планети коректувалося б до стійких рівнів.

Таким чином, маємо справу зі свого роду проблемою фрирайдерства. У країн перекручені стимули - їм вигідно намагатися стимулювати народжуваність і ріст населення, хоча це шкодить людству в цілому.

На щастя, методами державної політики тут мало що можна зробити, за винятком залучення мігрантів і спроб згладити процес (що, у цілому, корисно, тому що створює міждержавну конкуренцію й робить перехід більш плавним). Демографічний перехід - даність, він неминуче наступає в процесі економічного розвитку, хоч у кожному конкретному випадку і є свої особливості.

І вже точно, незважаючи на всі пов'язані з ними проблеми, демографічний перехід і стабілізація населення краще, ніж мальтузианська катастрофа.

Коментарі

Додати коментар






ГОЛОВНЕ на 09 липня 2020, 20:48

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Грабувати, охороняти чи торгувати?

Загрузка...
закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.