Євген Шпитко

Євген Шпитко

редактор інтернет-видання "Реальна економіка", журналіст

БЛОГЕРИ


Чому Україні не уникнути дефолту

Однією з основних тем останніх місяців стали розмови про відновлення зростання. Як не дивно, тепер мова йде не про трильйонні вливання в економіку - на Заході це називають кількісним пом'якшенням, а про боротьбу з безробіттям.

Америка ще кілька місяців тому знаходилася на межі дефолту - про це не писав лише лінивий. Однак проблема не в тому, що країна не здатна обслуговувати свої борги. Частину вона винна внутрішнім кредиторам, тобто своїм громадянам, а по суті - сама собі.

Другу частину США винні всьому світу, але цей обсяг коштів ненабагато перевищує те, скільки весь світ заборгував Америці.

До того ж, долар як найбільш поширена валюта для розрахунку між різними країнами, особливо тими, що розвиваються, часто використовується як засіб інвестування. Тобто долар працює на американську економіку навіть за її межами.

Тому вирішення американської проблеми виглядає просто. Обсяг коштів у доларах в світі, а також доходи всередині штатів повинні рости швидше за обсяг боргів.

Найпростіший шлях - друкувати гроші швидше, ніж зростає цифра сукупного державного боргу США. Більш складний шлях - продовжувати кредитувати світ з одного боку, і боротися з безробіттям - з іншого.

Україна, аналізуючи ці дві площини, перебуває, з одного боку, у простішому становищі, з іншого - у складнішому. Внутрішній борг України перед власними громадянами дуже низький, відповідно, особливої проблеми з виплатами бути не повинно. Максимальна ціна - висока інфляція, що призведе до обезцінення боргу. Інша річ - зовнішній борг.

Головна проблема полягає навіть не в тому, що він перетнув співвідношення 50% до ВВП - межі, коли ймовірність дефолту в історичній ретроспективі зростає в рази. Хоча, історія знає приклади, коли країна існувала довше із співвідношенням боргу до ВВП більше 100%. Наприклад, Великобританія - останні 30 років, Японія - 50 років.

В такому випадку на перший план виходять інші чинники - поведінка влади і, як результат, стабільність національної валюти. Головна українська проблема полягає в тому, що зовнішній борг номінований в іноземній валюті, а її приплив до країни зростає меншими темпами, ніж дефіцит платіжного балансу.

Тобто простим друком коштів чи боротьбою з безробіттям обмежитися не вийде, адже золотовалютні резерви "намалювати" неможливо.

Другою проблемою є те, що більшість коштів, які надходять в Україну, - це іноземні інвестиції та кредити.

І хоча частка спекулятивного капіталу набагато нижча, ніж була в 2008 році, загальне уповільнення зростання економіки свідчить, що і обсяг надходжень інвестицій буде з часом зменшуватися, і економіка не зможе зростати швидше за відсоткові ставки, щоб мати здорову можливість обслуговувати ці кредити.

Виходить, якщо поточна тенденція не зміниться, Україна не уникне дефолту. І річ навіть не в тім, що Україні потрібно сплачувати близько 15 мільярдів доларів на рік за газ, адже цифри на той чи інший момент часу не мають особливого сенсу.

Головна проблема полягає в тенденції, яка дозволяє зберігати баланс. Баланс можна втримати, коли в будь-який момент часу можна позичити на закордонних ринках більше коштів, ніж потрібно для погашення старих боргів і покриття дефіцитів поточного рахунку. Саме це співвідношення відіграє ключову роль.

Якщо просто, економіка повинна зростати швидше, ніж зростає сума заборгованості природним чином - нарахуванням відсотків.

Це правило діє і щодо газу. Україна може мати від'ємне сальдо торгівельного балансу доти, доки профіцит рахунку фінансових операції буде рости швидше за зростання дефіциту торгівлі.

Інакше кажучи, фінансування боргів за рахунок боргів дозволяє розвивати економіку тільки тоді, коли економіка зростає швидшими темпами за швидкість зростання абсолютного обсягу кредитів економіці.

Виходить, що дефолт відбудеться тоді, коли Україна не зможе позичити стільки валюти, скільки необхідно для погашення старих позик. За умови, що ставки за боргами можуть рости безкінечно, така ситуація може статися тільки у випадку паніки або відмови держави платити "надто високі" відсотки.

З цієї точки зору ситуація полегшується тим, що в країні неможлива паніка на ринках капіталу. Оскільки тут не працює фондовий ринок, ми не побачимо "панічного" масового відтоку валютних коштів, який був у 2008 році, а обсяг інвестиції нерезидентів в ОВДП становить всього 0,5 мільярда доларів.

Єдиний ризик - готівковий валютний ринок. Однак гіпотетична паніка на ньому і, як результат, девальвація, навпаки, дозволять покращити сальдо торгівельного балансу. Наші товари за кордоном будуть коштувати дешевше, тому промисловість зможе збільшити обсяги продажів, що збалансує ситуацію ціною зубожіння населення.

Виходить, що фактичний дефолт України дуже малоймовірний? Чи не так?

Коментарі

Додати коментар






ГОЛОВНЕ на 14 липня 2020, 20:03

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Грабувати, охороняти чи торгувати?

Загрузка...
закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.