Митний союз пропонує з вересня ввести захисні заходи для ринку порцеляни.
Про це йдеться в повідомленні опублікованому на сайті СОТ, пишуть "Вєдомості".
Пропонується ввести нову митну мито на три роки: у перший рік вона становитиме 1 479 доларів, у другий рік - 1 035,3 долара і в третій - 591,6 долара за тонну, випливає з документ.
Зараз імпортери порцеляни платять імпортне мито в 20% від митної вартості незалежно від ваги, відзначає партнер юркомпанії King&Spalding Ілля Рачков.
Зазвичай, захисна міра вводиться на додаток до діючої мито, відзначає джерело в апараті Євразійської економічної комісії (ЄЕК).
Питання про застосування спеціальної захисного заходу відносно кухонного та столового посуду з порцеляни розглядатиметься на засіданні колегії ЄЕК 27 серпня сказав представник департаменту захисту внутрішнього ринку ЄЕК.
Якщо нова мито буде введено, імпортерам порцеляни доведеться платити більш ніж удвічі більше, ніж зараз, підрахував заступник гендиректора компанії "Фелікс-імпорт" (за власними даними, найбільший імпортер індійського фарфору) Філіп Тітов.
Нове мито, якщо буде введена, суттєво вдарить по імпорту і ціни на продукцію, безсумнівно, зростуть, вважає він: "це величезне підвищення".
Департамент захисту внутрішнього ринку ЄЕК 3 вересня 2012 почав розслідування щодо імпорту столового та кухонного посуду з порцеляни до країн МС - Росію, Білорусь, Казахстан, йдеться в документі на сайті СОТ.
Розібратися ЄЕК попросили російські виробники – "Фарфор Вербилок", Імператорський фарфоровий завод, Добрушський фарфоровий завод і Дульовський фарфоровий завод.
Вони поскаржилися, що за два роки - з 2009 по 2011роки - імпорт посуду з порцеляни на території країн МС виріс на 65%.
Російським виробникам важко конкурувати з китайськими виробниками через застарілі технології, високу собівартісь виробництва, збутову політику та розповсюдження посуду зі скла та кераміки, пояснювала у звіті за 2011 рік компанія "Імператорський фарфоровий завод".
Російські та білоруські виробники фарфору працюють в низькому ціновому сегменті, де їхніми основними конкурентами є китайські виробники, "Карловарський фарфор" з Чехії та Сумський фарфоровий завод з України.
