Порошенко націлився на біржову революцію

Дмитро Дєнков, РЕ

Українські чиновники хочуть створити цивілізований ринок товарних бірж. І вже незабаром цей сектор може зазнати суттєвих змін із уведенням нових правил гри для його учасників.

Так вже склалося, що біржова торгівля товарами в Україні, на відміну від західних майданчиків, не надто розвинута і практично не впливає на ціноутворення продукції, що користується найбільшим попитом.

Хоча майданчиків на ринку не злічити. Як виявляється, в Україні сьогодні "товарною біржею" може називатися навіть структура, яка торгує відерцями та каструлями. Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності може займатися такою діяльністю.

Причина таких дисонансів - законодавчі прогалини і відсутність чітких і зрозумілих правил діяльності товарного біржового ринку.

Проте, лише зараз в Кабінеті міністрів заворушилися і готують так би мовити революційні зміни . Ініціатор - Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке для цих цілей і законопроект уже розробило.

Зараз з документом можна ознайомитися на сайті відомства - він поки що на етапі публічного обговорення. Однак, вже з початком нового сезону він буде переданий до Верховної ради.

В пояснювальній записці проекту зазначається, що він розроблений в рамках Програми економічних реформ 2010-2014 "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".

Зрештою, сьогодні майже кожний поданий до парламенту законопроект містить подібні епітети, але результати не завжди помітні.

Утім, варто бути справедливими. Закон "Про товарну біржу", який був прийнятий ще у 1992 році, давно не відповідає тим вимогам, які висуваються на сучасному фінансовому ринку до біржової торгівлі.

На думку авторів документу, сьогодні є низка негативних факторів, які ускладнюють розвиток товарних бірж.

По-перше - на біржах відсутні гарантії виконання зобов'язань за угодами, що призводить до незначних обсягів торгівлі.

По-друге - недосконалість законодавства спричинила існування значної кількості бірж. За даними Мінекономрозвитку, на українському ринку зараз працює більше 600 товарних бірж. Причому третина з них відсутня за місцезнаходженням, а більше 8% - знаходиться в стадії ліквідації.

По-третє - частина бірж є "кишеньковими" структурами великих експортерів або профільних міністерств.

Наприклад, існує державна Аграрна біржа, на якій до недавнього часу експортери зерна зобов'язані були реєструвати усі свої контракти. Її контролює Мінагрополітики.

Подібну "годівницю" для себе дуже хоче створити і Міненерговугілля. Принаймні, енергетичне міністерство активно "проштовхує" цю ідею.

Не відстає і підприємництво. Більшість представників великого бізнесу є засновниками "персональних" майданчиків, які фактично обслуговують тільки одну компанію.

Тож суперечностей в регулюванні вітчизняного товарного ринку вистачає, тому сьогодні його фактично не існує. Що ж у своєму творінні пропонує Мінекономрозвитку для вирішення цих протиріч? Виділимо кілька головних норм документу, які на думку редакції, варті уваги.

Зокрема, законопроект передбачає "почистити" ринок шляхом ліцензування діяльності бірж. Тобто, товарна біржа зможе працювати виключно на підставі ліцензії.

Водночас, здійснення діяльності без ліцензії або з порушенням умов ліцензування тягне за собою накладення штрафу від 340 до 850 тисяч гривень, а за повторні порушення санкції становлять більше 1 мільйон гривень.

Ще одна норма, як направлена на "відсіювання" ненадійних гравців - це вимоги до статутного капіталу бірж, який повинен налічувати не менше 3 мільйонів гривень.

В будь-якому разі, "тіньовим" біржам солодко не буде, а легальні зможуть непогано заробляти, якщо вдасться створити реальний біржовий ринок.

Варто зазначити, що до цього моменту усі товарні біржі за законом вважаються неприбутковими організаціями, але цей законопроект передбачає їх акціонування і можливість для отримання біржами прибутків

За словами розробників документу, основні джерела доходів для бірж це - біржова комісія або збір від біржових угод, плата за кліринг та відсоткові доходи від за депонованих коштів на рахунках біржі.

Для ринку, на якому обертаються сотні мільярдів гривень, це може бути досить пристойним заробітком. Утім, пощастить не всім.

Зокрема, документ передбачає, що засновниками біржі або біржового брокера не можуть бути державні органи або установи. В такому праві також відмовляється банкам та небанківським фінансовим установам, інститутам спільного інвестування, недержавним пенсійним фондам і будь-яким професійним учасникам ринку цінних паперів.

Не дозволяється бути засновником і особам, зареєстрованих в "офшорах".

Вищезазначена норма по-суті унеможливлює існування державної Аграрної біржі або іншої подібної установи, яка утримується за бюджетні кошти.

До того ж, законопроект забороняє існування спеціалізованих бірж, що також завдає відчутного удару по позиціях "кишенькових" майданчиків профільних міністерств.

Поряд з цим, автори документу схиляються до думки, що торги на біржах повинні здійснюватися виключно в електронній формі.

Відповідно до проекту закону, брати участь в торгах на ліцензованих біржах можуть біржові брокери, державні установи, і виробники, яким дозволяється здійснювати операції лише з їх власними товарами.

При цьому документ не конкретизує, які саме активи будуть торгуватися на товарних біржах. В одній з норм лише зазначається, що перелік та класифікація біржового активу будуть визначатися уповноваженим органом виконавчої влади.

Утім, автори не вказують в проекті, хто буде тим самим уповноваженим органом. Хоча саме він буде видавати ліцензії учасникам ринку, перевіряти їх, штрафувати та притягувати до відповідальності.

Крім цього, відповідний орган фактично сам буде установлювати правила гри на біржовому товарному ринку і зможе уважно стежити за його учасниками.

Для цього законопроект наділяє цю надустанову широким спектром контрольних повноважень. Зокрема, регулятор зможе постійно моніторити усі операції на ринку і оперативно виявляти зловживання.

Крім того, він зможе проводити самостійно або разом з іншими органами перевірки учасників ринку та бірж - виїзні, вибіркові, планові або позапланові.

Хто наважиться взяти такий функціонал на себе? Очевидно, що таким регулятором буде Мінекономрозвитку, інакше б цей законопроект писали би не в цьому відомстві.

Тобто, у "дітища" Петра Порошенка будуть усі важелі для того, щоб організувати ринок товарних бірж. Головне, щоб регулятор не перетворився на чергового корумпованого "паразита", як це часто буває з установами, які на собі "приміряють" законопроекти.

В будь-якому разі, за раз в документі, на думку експертів, більше позитивних моментів. За словами голови правління фондової біржі ПФТС Олександра Склярова, від втілення в життя ініціатив Мінекономрозвитку учасники ринку отримають суттєві результати.

"Це дуже корисний законопроект. Виробники та інші учасники ринку отримають об'єктивну ціну. І я думаю, що ціна на біржі буде однозначно вищою тієї ціни, яку диктує позабіржовий ринок. Тут вона буде формуватися гласно і прозоро", - наголошує Скляров.

За його словами, в 1995 році, коли була створена і почала працювати Українська аграрна біржа, ціни на пшеницю за перший місяць її роботи зросли майже удвічі, відразу наблизившись до світових цін.

Окрім цього, каже очільник ПФТС, учасники біржового ринку, у разі запровадження на біржах строкових інструментів, матимуть можливість страхувати свої фінансові ризики, пов’язані з коливанням світових цін.

"Втім, головне, я вважаю, що цей законопроект дозволить прибрати з ринку цю непотрібну мішуру, яка торгує усім, що потрапляє під руку, та реєструє ціни, які їм диктують інтереси окремих фігурантів процесу та насправді не мають нічого спільного зі справжніми товарними біржами", - зазначає фондовик.

Голова "Союзу бірж України" Борис Беренштейн також відзначає жорсткість вимог і появу регулятора як сильні сторони документу. Втім, на думку біржової асоціації там є і суперечливі моменти.

Серед них представники інтересів бірж, зокрема, називають організацію торгів виключно в електронній формі та втрату біржею статусу неприбуткової.

На їх думку, на початковому етапі такі правила можуть зашкодити ринку, як і норма про заборону брати участь у торгах банкам і фінансовим установам.

"Такий процес є доцільним, коли біржовий ринок є розвинутим, прибутковим і нараховує тисячі брокерів", - зауважують в асоціації.

Як стало відомо "Реальній економіці", документ на початку серпня планує розглянути на одному із своїх засідань Кабінет міністрів. Після цього він буде відправлений на реєстрацію в Раду. Як його сприйматимуть в парламенті, зараз важко передбачити.

"Законопроект лише тоді отримає підтримку більшості, коли один із уповноважених депутатів вчасно змахне рукою. Якщо його будуть розглядати після виборів, то тут важко щось передбачити", - каже Беренштейн.

Звісно, це стане можливим, якщо уже на етапі розгляду його не стануть гальмувати. Як уже зазначалося, бажаючих тут буде багато.