Власниками незаконних кіосків в Києві виявились депутати, міліція та мафія

Власниками близько 15 тисяч київських МАФів, що працюють нелегально виявились представники прокуратури, міліції, органів місцевої влади та бандити.

Про це пише у своїй статті в ZN.UA Юрій Бутусов.

В Києві працює понад 20 тисяч МАФів, серед них лише 5,7 тисячі отримали офіційний дозвіл на роботу.

Автор нагадує, що в 2012 році КМДА зробила спробу легалізувати діяльність кіосків і уніфікувати документацію, що регламентує їх роботу.

Була створена єдина база кіосків, які оплатили пайову участь і бажаючих легалізуватися. Ця база видана офіційно, вона передана в усі правоохоронні та контролюючі органи, і зараз викладена в інтернеті.

"Всього 5,732 кіоску тисячі сплатили пайову участь, і внесені до бази даних легальних МАФів. Решта кіосків підлягають негайному демонтажу. Як? Та дуже просто. Це незаконна торгівля", - зазначає автор.

За даними видання більш-менш великих власників МАФів, з мережами від 10 кіосків, в столиці налічується близько 200.

Провести перевірки на їх підприємствах і домогтися припинення роботи незаконних МАФів для будь-якого районного прокурора і начальника міліції - три дні роботи. Однак серед власників кіосків більше тих, хто повинен з ними боротися.

Рейтинг власників столичних МАФів за словами учасників ринків розподіляється так:

1. Прокуратура (районні та міська).

2. Міліція (ГУВС, РУВС, громадської безпеки, боротьби з економічною злочинністю, "Беркут").

3. Депутати ВР та Київради.

4. Керівники районних держадміністрацій (саме тісне зрощення інтересів РДА з комерційними структурами, контролюючими МАФи спостерігається в Оболонському (Антонов), Печерському (Сущенко), Святошинському (Рюмшин), Дарницькому (Вітковський) районах, хоча і інші глави РДА свого не упускають.

5. Чиновники КМДА, в тому числі з "оперативного штабу по боротьбі з МАФами"

6. Кримінальні структури - практично всі бандитські угруповання будують свої мережі МАФів для відмивання злочинних доходів.

7. Громадські організації.

На даний момент громадські організації в галузі МАФ - це лобістські структури, власникам яких для пояснення своєї появи в кабінетах чиновників для "вирішення питань" потрібен хоч якийсь суспільний статус.

"МАФи в Києві перетворилися на самостійну сферу економіки. Їх оборот становить близько 10 мільярдів гривень, а чистий прибуток - близько 2 мільярдів гривень на рік", - пише автор дослідження.

Так, обороти кіосків у столиці вже давно співставні з оборотами найбільших роздрібних мереж.

Власники МАФів малюють арифметику свого бізнесу так: кіоск стає прибутковим, якщо його оборот перевищує 4-5 тисяч доларів на місяць.

Цим забезпечується нижня межа рентабельності. При розміщенні на великих транспортних вузлах - у станцій метро перш за все, кіоски можуть робити продажі і на 200-300 тисяч на місяць.

"Однак проведемо розрахунки виходячи з мінімальних показників. Прибуток власника МАФу на місяць становить в середньому близько 1 тисячі доларів. Таким чином не буде перебільшенням дати наступну оцінку: київські МАФи генерують за рік торговий оборот близько 10 мільярдів гривень, чистий прибуток становить близько 2 мільярдів гривень", - йдеться в матеріалі.

Київський феномен масового поширення МАФів полягає не просто в потворності забудови міста, а в повній втраті контролю за діяльністю кіосків з боку держави та ухиленням від сплати податків та місцевих зборів.

Установка МАФів прямо заборонена, але влада на всіх рівнях демонстративно ігнорує закон.

Бюджети всіх рівнів отримують від кіосків копійки, а найчастіше не отримують нічого.

Раніше повідомлялося, що суди міста Києва беруть на себе непритаманну функцію щодо заборони демонтажа малих архітектурних форм (МАФів), чим порушують ухвалені Київською міською адміністрацією (КМДА) накази про ліквідацію кіосків у місті Києві.

Нагадаємо, з листопада 2012 року у Києві створена комісія, яка перевіряє законність розміщення малих архітектурних форм на зелених зонах.

Як відомо, за 2012 рік у столиці демонтували майже 3,5 тисячі малих архітектурних форм.