Енергетичний огляд: реприватизація Лисичанську, нові борги "Нафтогазу"

Юрій Корольчук, Інститут енергетичних досліджень

Лисичанський НПЗ очікує реприватизація?

Міністр енергетики продовжує дивувати своїми пропозиціями щодо розвитку паливно-енергетичного сектору держави.

Так, Едуард Ставицький висловив думку про можливість перевірки урядом України виконання російською компанією "Роснєфть" приватизаційних зобов’язань щодо Лисичанського нафтопереробного завод.

"Я не виключаю того варіанту, що наша держава може подивитися і в документи щодо приватизаційних моментів. Там було виписано, що це підприємство буде забезпечено роботою, а люди – робочими місцями. Я вважаю, що це крайні заходи, які можуть відбутися, але ми на це звертаємо увагу", - буквально пригрозив "Роснєфті" Ставицький.

Якщо так далі підуть справи, то зовсім скоро Україна захоче провести реприватизацію Лисичанського НПЗ.

Адже невиконання інвестором своїх зобов’язань тягне за собою перегляд рішення продажу заводу у далекому 2000 році. А так можна договоритися і про реприватизацію практично всіх НПЗ України.

З іншого боку Ставицький кривить душею, коли звинувачує "Роснєфть" у невиконанні приватизаційних обіцянок. У 2000 році Лисичанський НПЗ продали компанії ТНК-ВР, яка і була власником заводу до 2012 року. Відповідно, "Роснєфть" є сумлінним правонаступником і не порушувала законів України.

Причиною таких заяв є затягування переговорів між "Роснєфт'ю" і потенційними партнерами російської компанії в Україні. На даний момент джерела стверджують, що про купівлю або участь у спільній діяльності Лисичанського НПЗ веде група "СЄПЕК", яку очолює Сергій Курченко.

Також не залишає своїх намірів придбати завод і власник іншої групи Group DF Дмитро Фірташ, який з 2012 року проводив переговори із попередніми власниками заводу компанією ТНК-ВР.

Відповідно, очікувати початку роботи Лисичанського НПЗ варто у кращому випадку ближче до другої половини 2014 року. А це "підриває" реноме Ставицького, який вже неодноразово обіцяв відновити роботу нафтопереробної галузі України.

Адже сьогодні нафту переробляє лише один завод - Кременчуцький.

Ще у липні міністр енергетики заявляв наступне: "Ми виходимо на фінальну стадію. Можна запустити перший цикл, що дасть можливість залучити фахівців, зняти соціальну напругу, а потім перейти до випуску нафтопродуктів. Це буде вже ближче до лютого-березня наступного року".

Власне, тоді Ставицький спокійно констатував факт переговорів із російською "Роснєфт'ю" та не згадував про можливу реприватизацію.

Водночас, віце-прем’єр Юрій Бойко у травні 2013 року також підтверджував, що український уряд чекає запуску Лисичанського НПЗ восени 2013 року: "Ми провели переговори з "Роснєфт'ю". І керівник компанії обіцяв, що восени підприємство буде працювати".

Нагадаємо, що у березні 2012 року Лисичанський НПЗ призупинив свою роботу у той час, коли він належав іще ТНК-ВР. Завод є найсучаснішим з українських нафтопереробних підприємств. Його потужність - переробка близько 7 мільйонів тонн нафтової сировини на рік.

Паралельно з переговорами щодо запуску Лисичанського НПЗ Ставицький тримає руку на пульсі подій довкола Одеського НПЗ, який купила група "СЄПЕК".

Міністр енергетики покладає надії, що завод запрацює восени цього року.

"Що стосується Одеського НПЗ, то я розраховую, що в 4 кварталі цей завод працюватиме на повну потужність", заявляв міністр.

Потужність Одеського НПЗ є дещо меншою - переробка сировини може становити 2,8 мільйона тонн на рік. Також нагадаємо, що потужності Одеського і Лисичанського заводів розраховані для переробки російської нафти сорту Urals.

"Нафтогаз" готується до збільшення кредитного портфелю

Кабмін дозволив "Нафтогазу України" рефінансувати борг перед Державним Ощадним банком на суму 4,8 мільярда гривень. Борг продовжили на три роки і зменшили відсоткову ставку за кредитом.

Заборгованість перед Ощадбанком є найбільшою серед усіх кредитів, які знаходяться у "портфелі" "Нафтогазу". Нині борг компанії перед Ощадбанком становить 20,1 мільярда гривень.

Російські банки вже давно належать до крупних кредиторів "Нафтогазу". В цілому "Газпромбанк" і структури банку "ВТБ" позичили компанії більше 3 мільярдів доларів.

Загалом "Нафтогаз" набрав боргів на суму майже 60 мільярдів гривень.

Як стало відомо ЗМІ, нині "Нафтогаз" і "Газпром" розглядають варіант укладення іще однієї кредитної угоди на суму 2 мільярдів доларів з метою купівлі газу для закачування у ПСГ.

Якщо така угода таки буде підписана, то російські банки будуть володіти більш як 55% усього кредитного портфелю "Нафтогазу".

Як відомо, у парламенті знаходиться законопроект, який покликаний дозволити "Нафтогазу" продовжити існуючий кредит "Газпромбанку" на 2 мільярди доларів до 2014 року.

Для цього законодавці пропонують дозволити видавати на такі кредити "Нафтогазу" державні гарантії. І лише у такому випадку "Газпромбанк" готовий давати «Нафтогазу» нові кредити.

Проте, такий розвиток подій означатиме нарощення заборгованості перед Росією, що загрожує у майбутньому поглибленню залежності від "Газпрому".

В Україні з’явиться монополіст тепла

Міністерство енергетики витягнуло зі старої шафи та струсило пил із старої ідеї про створення іще одного монополіста в енергетиці України.

Мова йде про експеримент зі створення єдиного постачальника тепла, який ймовірно буде створений на базі ліквідованої дочірньої компанії "Нафтогазу" – "Газ України".

Таку ініціативу висловили у законопроекті "Про проведення експерименту у сфері теплопостачання на базі дочірнього підприємства ДК "Газ України", яка була підготовлена Едуардом Ставицьким.

Автори законопроекту вважають, що єдиним правильним шляхом вирішенням проблеми збитковості підприємств теплоенергетики та забезпечення 100% розрахунків за енергоносії є встановлення підприємствам теплоенергетики економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію та перенесення збитків від діяльності на ринку теплової енергії з теплогенеруючих, теплотранспортуючих і теплопостачальних підприємств на єдиного постачальника теплової енергії.

Схоже, що влада хоче повторити історію із створенням компанії "Газ-тепло". Нагадаємо, що у 2003 році "Нафтогаз" вже створював дочірнє підприємство "Газ-тепло", з яким "Газ України" неохоче поділився кількома десятками теплокомуненерго.

В опалювальному сезоні 2003-2004 років "Газ-тепло" працювала тільки з 52 підприємствами ТКЕ з 900, а забрала у "Газ України" майже 25% ринку постачання газу для ТКЕ - 2 мільярди кубометрів.

Але за керівництва "Нафтогазом" Олексієм Івченко "Газ-тепло" зазнала модифікації і з часом просто зникла з газової карти України.

Нині влада хоче повторити експеримент, але зробити його більш глобальним. Адже тепер всі ТКЕ будуть передавати тепло в "Газ України", яке потім буде розподіляти тепло між ТКЕ. Своєрідний оптовий тепловий ринок України за аналогією Оптового ринку електроенергії.

Раніше представники влади у 2010-2011 роках також озвучували ідею укрупнення діючих ТКЕ і створення на їх основі регіональних компаній для вироблення і постачання тепла населенню.

Ці ж пропозиції розроблялися ще за часів президенства Віктора Ющенка. У планах реформування галузі ЖКГ знаходилося місце ідеям укрупнення теплокомуненерго.

Як приклад розглядався досвід компанії "ЄЕС Росії", яка займається поставками понад 40% тепла в Росії, і де державі належить 52% акцій компанії.

Щоправда, створення нового "Газ-тепло" не вирішить проблеми ТКЕ і збитковості тарифів.

Єдиному постачальнику теплової енергії слід буде виділяти як і зараз мільярдні кошти для компенсації різниці, що виникає у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам на теплову енергію.

Щоправда, залишається незрозумілим - яким же чином буде заробляти компанія "Газ України", якщо тарифи для ТКЕ так і залишатимуться збитковими. Отже, держава виділятиме кошти і для існування "Газу України".

Американці підтвердили готовність надати Україні плавучий LNG-термінал

Американська компанія Excelerate Energy підготувала технічний звіт, який підтверджує можливість розміщення плавучого терміналу з регазифікації зрідженого природного газу в акваторії морського порту "Південний".

Після підтвердження, переговори з Excelerate Energy перейшли у фазу підписання угоди про поставку FSRU-платформи.

Раніше керівництво проекту побудови LNG-терміналу стверджувало, що за оптимістичним прогнозом перша партія зрідженого газу на морський термінал з регазифікації зрідженого природного газу, який буде розміщений в акваторії порту "Південний", буде поставлена до початку 2015 року.

На сьогодні ринкова вартість оренди морського LNG-терміналу складає 65-100 мільйонів доларів на рік. У 2012 у Національному агентстві інвестицій стверджували, що вартість оренди не перевищить 60 мільйонів доларів. Нині ж ціна зросла до 100 мільйонів доларів.

Для порівняння, Литва у 2012 році підписала угоду про оренду нового морського терміналу (FSRU) на суму 50 мільйонів доларів щорічно. Проект розрахований на 10 років і обійдеться Литві в 500 мільйонів доларів. FSRU для Литви буде остаточно побудований у 2014 року.

Україна ж планує взяти в оренду FSRU американської компанії Excelerate Energy, яка володіє платформою 2002, 2006 і 2008 років випуску. Відповідно ринкова ціна оренди приблизно складає 30-40 мільйонів доларів.

Київ планує віддати мережі теплопостачання в оренду.

Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Анатолій Голубченко офіційно підтримав ідею передачі тепло- і електромереж в концесію. Проте, висловив сумнів, що найближчим часом власник "Київенерго" компанія "ДТЕК" буде зацікавлена у концесії столичних мереж.

"Я думаю, що можна віддавати об’єкти в концесію. Але потрібно дивитися на компанію – потенційного концесіонера з точки зору ведення інвестиційної політики в Україні, в місті. Повернутися до питання після закінчення терміну діючого договору можна, але я хочу сказати, що "Київенерго" не захочуть брати в концесію теплову частину. Електрику - так, а тепломережі захочуть залишити місту, розуміючи, що тариф підвищуватися не буде і це не вигідно", - заявив Голубченко.

Власне, сама компанія "Київенерго" неодноразово заявляла, що низькі тарифи на ринку теплоенергетики стоять на перешкоді для концесії тепломереж.

Проте, на цьому фоні завжди намагалася досягнути компромісу із столичною владою щодо можливої концесії.

До концесії проявляли інтерес також інші компанії, але усіх зупиняло питання тарифної політики. Потенційні інвестори хочуть, щоб тарифи на тепло були підвищені, але міська влада Києва принаймні до виборів президента у 2015 році цього робити не буде.

Водночас визнання факту необхідності проводити концесію є підтвердженням критичного фінансового стану Києва, який потребує коштів і готовий фактично віддати енергетичні мережі столиці.

Ринок пального України: що було і чого чекати.

В Україні середні роздрібні ціни на скраплений газ продовжували ріст. Протягом тижня ціна на скраплений газ підвищилися на 0,2%, або на 1 копійку і склали 5,6 гривні за літр.

Отож, за два тижні ціна збільшилася майже на 1%. Мінімальна ціна - 5,09 гривні за літр зафіксована у Волинській області. Максимальна ціна - 6,2 гривні - у Донецькій.

Зростання цін пов’язане з дефіцитом імпортного скрапленого газу. У тому числі на ціну впливають зміни поставок казахських постачальників і ремонти на російських заводах.

Середні ціни на нафтопродукти не зазнали коливань і збереглися на рівні 9,94-10,9 гривні за літр. На бензин А-80 - на рівні 10,19 гривні за літр.

На бензин А-92 не змінилися і збереглися на рівні 10,53 гривні за літр. На бензин А-95 - на рівні 10,9 гривні за літр. На дизельне паливо - на рівні 9,94 гривні за літр.

Водночас, з початком осені очікується підвищення цін на нафтопродукти. Цьому "сприятимуть" зростання цін на нафту і нафтопродукти на європейському ринку і зниження експорту нафтопродуктів з Росії і Білорусії.

Відповідно, ціна на пальне може незначно зрости на 0,2-0,5%, або декілька копійок.

В свою ж чергу ціна на нафту марки Brent продовжує зростати. І зараз становить 114,36 долара/ барель.

Протягом тижня ціна зросла на 4 долари. Вартість нафти WTI також зросла - до 109,01 долара/барель. За тиждень вартість збільшилася на 4 долари.

Нафта марки Urals незначно зросла із 110,3 до 111,2 долара/барель. Тенденція до зростання цін на нафту в цілому зберігається, але в межах до 115-120 долара/барель.