Банки: черговий рік випробувань

Віктор Стуков

Поточного року ситуація в банківському секторі залишатиметься напруженою. Загальна макроекономічна ситуація не сприяє суттєвому зростанню системи, а втеча іноземних акціонерів зменшує привабливість банків для інвесторів. Ситуація буде лише погіршуватися, враховуючи дорожнечу кредитних ресурсів, а також коливання курсу гривні, яким Нацбанк запобігати не планує.

Загострення ситуації в банківській системі триває. І, незважаючи на спроби українських банкірів її якось прикрасити, очевидні тенденції й факти свідчать про протилежне. Банки продовжують потерпати від нестачі ліквідності, яка є вкрай необхідною для відновлення повноцінного кредитування населення та економіки. Не менша проблема – валютна нестабільність, і поступове розкручування спіралі девальвації, яка створює напругу на валютному ринку, складнощі з виконанням імпортних контрактів, формує необгрунтований попит на валюту з боку населення. На все це накладається загальна макроекономічна деградація, і, як наслідок "стиснення" банківського сектору, відхід із нього інвесторів і поява нових проблемних банків.

Крім того, нестабільна політична ситуація в країні спровокувала відтік депозитів, обсяг яких скоротився за січень на 2,3%. А також попит на валюту: за перший місяць поточного року населення придбало в банках $1,5 млрд. І хоча за різними прогнозами в українській економіці 2014 року все буде відносно спокійно, а зростання ВВП навіть може досягти 2-3%, ризики дестабілізації банківської системи досить високі.

Знову в "мінусі"

Перше, що впадає в очі за підсумками 2013 року – це скорочення прибутку, отриманого банками. І якщо 2012 року системі вдалося компенсувати свої збитки, заробивши в цілому 4,9 млрд. грн., то минулого року чистий прибуток становив лише 1,44 млрд. грн. Хоча, порівняно з "мінус" 38,5 млрд. за 2009 рік – це відмінний результат. Але скорочення прибутку – не означає, що все гаразд.

Фінансовий результат банківської системи України, млрд. грн.*


*на початок зазначеного року, за підсумками минулого

Дані: НБУ

Крім того, знижуються й інші показники, що характеризують ефективність роботи банків: рентабельність активів скоротилася до 0,12% проти 0,45% 2012 року, рентабельність капіталу – до 0,81% порівняно з 3,03% 2012 року. До того ж, скоротився розрив між доходами і витратами банків. Якщо за 2012 рік витрати становили 145,6 млрд., а прибутки – 150,5 млрд. грн., то 2013 року – 167,5 та 168,9 млрд. грн. відповідно. Також збільшилися процентні доходи на 10,5% – до 129,9 млрд. грн., тоді як процентні витрати – на 18,6%, до 80,9 млрд. грн. Крім того, відрахування в резерви зросли на 19,4% – до 28 млрд. грн., а податок на прибуток, незважаючи на його скорочення, збільшився у 4,3 рази – до 1,6 млрд. грн.

Водночас, Національний банк задекларував падіння частки простроченої заборгованості з 8,9% на початок 2013 року до 7,7% наприкінці даного періоду. Однак абсолютний показник обсягу "проблемних" кредитів майже не змінився: за минулий рік він скоротився з 72,6 млрд. грн. лише до 70,2 млрд. грн. А це – майже 5% ВВП.

Втеча триває

Ще одна тенденція, яка свідчить про складну ситуацію в банківській системі, – відтік капіталу. Наприклад, починаючи з 2009 року від своїх інвестицій в український банківський сектор відмовилися майже два десятки нерезидентів. Серед найбільш значущих подій – відхід з України групи SEB, продаж "Ерсте Банку" і банку "Форум", вихід Swedbank, продаж "Астра-банку". Крім того, вже цього року закрито угоду щодо покупки "Альфа-Груп", Банку Кіпру і "Правексбанку" групою Group DF (контролюється Дмитром Фірташем).

Отже, за 2012 рік частка іноземного капіталу в статутних капіталах українських банків скоротилася з 41,9% до 39,0%, а за 2013 рік – до 34%. Це істотне зниження, яке, на думку експертів, ще не завершене. По-перше, падіння прибутку за 2013 рік говорить про зниження ефективності бізнесу, тобто – про зменшення його привабливості для інвесторів. По-друге, багато іноземних банків вирішили сконцентруватися на локальних, "домашніх" ринках, що призводить до закриття дочірніх структур в інших країнах. Наприклад, у пошуку інвестора перебуває "Райффайзен Банк Аваль". Періодично виникають розмови щодо продажу UnicreditBank, хоча його власники всіляко це заперечують. У разі продажу навіть одного з банків, враховуючи їхні масштаби (обидва входять в першу "десятку" за розмірами активів), частка іноземного капіталу істотно зменшиться.

Найбільші угоди з продажу українських банків у 2013 – 2014 роках

Swedbank

Объявлено о покупке банка Николаем Лагуном

апрель 2013 года

Астра-банк

Николай Лагун договорился о покупке банка с греческим Alpha Bank А.К, сумма сделки составила $82 млн.

июль 2013 года

Брокбизнесбанк

Братья Сергей и Александр Буряки (оба владеют 98,82% акций) продали мажоритарную долю собственности в капитале банка ВЕТЭК, принадлежащей бизнесмену Сергею Курченко

июль 2013 года

Платинум банк

Принадлежавший пулу инвестиционных фондов, а также Международной финансовой корпорации, банк был продан группе финансовых инвесторов

ноябрь 2013 года

Правэкс-банк

Итальянская группа Intesa Sanpaolo, купившая до кризиса банк у экс-мэра Киева Леонида Черновецкого, продала его группе Group DF, контролируемой Дмитрием Фирташем

январь 2014 года

Банк Кипра

Bank of Cyprus продал свою долю в банке (99,77% акций) российской "Альфа-групп" за EUR225 млн.

январь-февраль 2014 года


Крім того, не варто забувати про політичну ситуацію в країні – тиск з боку регулюючих органів, зокрема, НБУ. Це також відіграє важливу роль у небажанні інвесторів залишати свої гроші на території України. Так, прямі інвестиції за 2013 рік становили 3,3 млрд. грн., в той час як за 2012 рік – 6,63 млрд. грн. Тобто зменшилися в два рази.

Під каблуком

Регуляторна політика – також важливий фактор, який великою мірою впливає на роботу банківського сектору. Національний банк за останні роки серйозно взявся за наведення порядку на ринку з одного боку, а з другого – багато в чому обмежив діяльність банків.

По-перше, це стосується ліквідності банківського сектору, по-друге, – операцій, які проводять з валютою, по-третє – обігу готівкових коштів. Враховуючи загальний стан банків і економіки, 2014 року особливих послаблень чекати не варто. НБУ продовжить політику щодо зниження частки валютної маси, а також скорочення "кешу" в обігу.

Тож, можна очікувати, що НБУ й далі йтиме шляхом абсорбування іноземної валюти з одночасним посиленням вимог до операцій з готівкою. Зокрема, одним із кроків (і цього не заперечують в Нацбанку) може стати подальше зниження граничного обсягу "кеш-транзакцій" з 150 тис. грн., яке діє з осені 2013 року.

Щодо валютного регулювання політику Нацбанку поки остаточно не визначено. За інформацією джерел РЕ в НБУ, вирішальним стане тиждень з 17 до 21 лютого. Саме він покаже обсяг відкладеного попиту імпортерів на валюту. Згідно з наявними даними, заявки на 17 лютого становлять суму, еквівалентну 700 млн. грн., на 18 лютого – 1,67 млрд. грн., на 19 лютого – 3,9 млрд. грн. На думку співрозмовника з Національного банку, це не ті обсяги, які здатні "розгойдати" валютний ринок і вивести його з відносної рівноваги, яка встановилася за попередній тиждень.

Крім того, метою "шестиденної" відстрочки могла бути необхідність задоволення потреб у валюті з боку "Нафтогазу" для погашення боргів перед "Газпромом". Тож, цілком ймовірно, що до кінця лютого Україна отримає чергові транші фінансової допомоги від Росії (орієнтовна сума – $5 млрд.). Отже, у НБУ з'явиться можливість стримувати курс у бюджетних рамках, які становлять 8,5 грн./$1. Хоча в Нацбанку і не заперечують, що "затискати" курс, як раніше, ніхто не буде, і його коливання до позначок 8,8-9 грн./$1 стануть буденною справою.

Ситуація на валютному ринку грає не останню роль у настроях інвесторів. Курсові "гойдалки" значною мірою впливають на кредитний портфель банків. Девальвація гривні призводить до зниження його якості. Тож, легше продати такий портфель або навіть банк, ніж намагатися його "тягти".

Навіть зміна власників банку не завжди вирішує його проблеми. Яскравий приклад – Брокбізнесбанк. 2013 року він перейшов під контроль ВЕТЕК, що належить Сергію Курченку. Фінансовий стан банку за цей час лише погіршився, через що установі довелося звертатися за рефінансуванням до НБУ. Не виключено, 2014 року це лише перша "ластівка" в банківському секторі.