Угорський урок для України

Україна потрапила під безпрецедентний тиск з боку чиновників Євросоюзу. Подібного демаршу офіційний Київ не бачив більше 10 років, а саме, під час акції непокори "Україна без Кучми". І тоді і нині причиною невдоволення було поводження влади з опозицією.

Але якщо раніше Брюссель, здебільшого, погрожував заморозити процес інтеграції України до ЄС, то зараз він готовий зірвати проведення чемпіонату Євро-2012. А це завдасть удару по престижу України, на довгі роки позбавивши її іноземних інвестицій.

Про те, що таке тиск європейської бюрократії нещодавно дізналися угорці. Нажаль, новини з Будапешту загубилася у загальному потоці новин, хоча насправді події на Дунаї були справжнім бунтом всередині ЄС, який був жорстко покараний.

А сталося наступне. Угорські націоналісти, які прийшли до влади минулого року, вирішили підпорядкувати державі національний банк. Той, фактично, підкоряється не офіційному Будапешту, а центральному банку ЄС. Без власного емісійного центру країна не може права друкувати потрібну кількість грошей чи видавати кредити за низькими ставками для фінансування власних національних програм.

Для того, щоб отримати дешевий кредит, місцевим банкам доводиться йти на уклін до іноземних колег. Віддавати доводиться у євро. Щоб заробити достатню кількість євровалюти, треба експортувати більше продукції, залучити більше інвестицій чи перекредитуватися у тих же банках ЄС. Держава, не маючи можливості емітувати власних грошей, змушена знову і знову брати кредити у ЄС.

Сама така схема привела до того, що на кредитну голку підсіли Греція, Іспанія, Португалія, Італія, які зараз на межі дефолту. Врешті-решт, дешеві європейські кредити привели до захмарного зростання соціальних витрат і накопичення колосального боргу. Місцева промисловість стала нерентабельним бізнесом, адже завдяки дешевим грошам більше можна заробити на спекулятивних ринках.

І от раптово кредитний вентиль прикрився, після чого країни-боржники вдаються до драконівських обмежень по соціальним та економічним програмам підтримки, аби віддати борги іноземним банкам.

Першим проти цієї схеми виступила маленька Ісландія. 300-тисячне населення на референдумі проголосувало проти виплат чужих боргів. Місцеві банки не стали рятувати і вони луснули, Британія та Голландія, які мали значну суму депозитів в ісландських банках, вдалися до часткового арешту активів цього північного острова. Та попри осуд європейської спільноти і невтішні прогнози, економіка країни почала швидко відновлюватися.

А от Угорщині не вистачило стійкості для захисту своїх національних інтересів. Як наслідок, обвалився курс форинту, збанкрутіла найбільша угорська авіакомпанія Malev, в країні під тиском звинувачень розпочалася політична криза.

Раптово, преса дізналася, що президент Угорщини Пал Шмітт - соратник прем'єра Віктора Орбана - використав у своїй дисертації матеріали з болгарської дисертації. Зрозуміло, що без спецслужб тут не обійшлося, адже навряд чи рядовий журналіст за короткий період часу зміг би самостійно знайти оригінал дисертації, прочитати цей талмуд та ще й перекласти з болгарської. Компромат тримали вже давно, на всяк випадок.

Як наслідок, президент-бунтар змушений був піти у відставку, а уряд - відмовитися від ідеї націоналізації центрального банку. І от вже новопризначений президент Янош Адер також приєднався до списку керманичів країн ЄС, які не поїдять до України на Євро-2012.

Історія повторюється. Угорщина була першою країною, яка завдала удару по комуністичному СЕВ та Варшавській угоді у 1956 році. Тоді бунт подавлений в крові. Зараз придушення відбувається м’яко та дипломатично, використовуючи мас-медіа та спецслужби. Але соціалістичний блок закінчив погано. Можливо, і Євросоюз незабаром чекає своя празька весна?

Угорщина в черговий раз позбавила світ ілюзій Євроінтеграції, а от чи зробить з цього урок Україна, яка сама потерпає від тиску Євросоюзу?