Грабувати, охороняти чи торгувати?

Шпак Юрій

Саме такий вибір стояв перед людиною на зорі цивілізації, коли три тисячі років до нашої ери шумери першими почали розраховуватись за товари сріблом.

Не існує вичерпної відповіді на питання – що саме вивчає історія, що є її рушійною силою? Видатні особистості? Війни та великі завоювання? Кліматичні зміни, які штовхали вперед цілі народи? Автор книги «Чудовий обмін» Уільям Бернсатйн, здається, знайшов свою відповідь - за лаштунками історії людства стоїть торгівля.

Вона перемішувала народи, розповсюджувала по світу знання та релігії, а також несла із собою війни, хвороби і смерть.

Читаючи книжки з економіки, прагнеш зрозуміти – що саме відбувається з нашим суспільством та державою. Чи маємо ми якісь перспективи у майбутньому?

Історія економіки різних держав дає на ці питання майже вичерпні відповіді

У своїй праці американський фінансовий аналітик широкими пензлем розписав майже всю історію людства з часів неоліту до нашого часу.

Науково-популярний стиль викладання та глибока ерудованість автора відкриває читачу нові грані, як загальновідомих фактів, так і зовсім нові сторінки драматичних пригод великих мандрівників та авантюристів.

Чи знали ви, що за декілька сотень років до порівняно невеликих європейських каравел та кліперів у 12 столітті Китай вже мав армаду кораблів, що налічувала більше трьох сотень суден. Довжина деяких з них складала більше ста метрів, вони налічували до 9 щогл та за сотню кают. Ці кораблі панували в Індійському океані. Потім, за примхою китайського імператора «Золотий флот» було знищено і Китай майже повністю закрився від світу.

Цікаво розповідає автор і про дикунські витівки перших європейських колонізаторів – португальців, які своєю жорстокістю і підозрілістю наводили жах на більш цивілізованих індійців та арабів.

Якщо глобально подивитись на історію всесвітньої торгівлі стародавньої епохи та середньовіччя, то не важко помітити, що основними товарами були предмети розкоші – шовкові тканини та чисельні пряності, вартість яких у Європі була захмарною, а рентабельність їх доставки досягала декількох тисяч відсотків. Але і ризики були відчутні – більша половина шукачів пригод так і не поверталась додому. Морська стихія, хвороби, пірати робили торгівлю дуже ризикованою справою, особливо на суходолі.

Тому територіальна експансія імперій Чингіз Хана, Александра та тієї ж Римської була зумовлена необхідністю убезпечення торгівельних шляхів та встановлення універсальних законів.

До речі, як зауважує автор, саме прозорі і чіткі правила торгівлі зумовили свого часу широку експансію ісламу. Ця молода релігія, заснована торговцем Мухамедом, розповсюджувалась зі швидкістю пожежі у сухому степу.

Кочівники-завойовники, які приймали мусульманство, залишали «невірним» сусідам вибір - або повністю втратити майно або прийняти віру Пророка. Впродовж декількох століть після смерті Мухамеда єдина релігія та закон уніфікували торгівлю трьох континентів Старого Світу на тисячу років до перших подорожей європейських кораблів на Схід.

Я читаючи цю книгу намагався перш за все зрозуміти – що не так з нашою державою, чому інші успішні, а ми ні? І, врешті-решт, чи помітив пихатий англосакс у своєму науковому дослідженні існування нашої держави та її державних форм у минулому? Є у книзі і декілька згадок про нас.

Вперше наші землі за`явились на картах стародавніх греків. Бідні землі Афін спонукали греків шукати щастя на хлібних степах Причорномор`я у родючих степах Бугу та Дніпра. Саме там почали виникати грецькі міста-колонії.

Прибережна та материкова частина Причорномор`я, також поставляла грекам худобу, шерсть, рибу та ліс. Автор відзначає простоту наших пращурів - вони поціновували грецькі товари значно вище, ніж цивілізовані та вибагливі єгиптяни. Греки скупляли наші ресурсі фактично за безцінь. Чи не нагадує вам це нашу сучасну структуру зовнішньої торгівлі з ЄС?

До речі, греки розуміли, що таке «ресурсне прокляття». В ті часи воно стосувалось не нафти і газу, а сільськогосподарських земель. Грецький історик Фукідид писав, що неродючість землі врятувала Афіни від вторгнень, і таким чином сприяла стабільності політичного становища: «Як раз там, де родючі грунти призводили до певного добробуту, починались громадянські конфлікти, завдяки яким, народи втрачали здатність захищатись, і цим приваблювали до себе жадібних завойовників». Схоже, сьогодні Україна безпосередньо переживає пророцтво Фукідида.

Нажаль, про хрестоматійний торгівельний шлях «із варяг в греки» у книзі не згадано, хоча завдяки цій торгівлі Київська Русь перетворилась в справжню державу. На рівні світової торгівлі, що була зосереджена в ті часи у басейнах Середземного, Червоного морів та Індійського океану, ми були глухою провінцією. Втім, залишаємось нею сьогодні.

Головною торгівельною брамою Причерномор`я була Кафа (Феодосія), яка вже в епоху Золотої орди торгувала не стільки хлібом, скільки рабами. Де їх брали, ви напевно вже здогадались.

Слід відзначити, що автор відрізняє Україну від Росії, і пише про неї як окремий регіон, хоча вона була в ті часи у складі Російської імперії. Уільям Бернстайн відзначає стрімкий розвиток зернового виробництва у нас у XIX ст., що відбувся завдяки промисловій революції, зокрема розвитку залізничного сполучення. Тоді українська пшениця з чорноморських портів почала завойовувати світ.

На прикладі історичного досвіду автор переконливо демонструє головні принципи успішності держав, які є актуальними для України і сьогодні.

Наприклад, ставка позичкового капіталу. Англійський торговець Джосайя Чайлд, керуючий Англійською Ост-Індійською компанією ще у XVII ст. зазначав: «Будь-яку країну можна назвати заможною чи бідною у точній відповідності з тим, які в ній сплачуються відсотки за позиками». Так голландські торговці платили 4%, а англійські 10%. Можливість голландців брати гроші у борг за такими ставками дала Голландії таку перевагу, що Англія мала змогу подолати відставання тільки через сто років.

Коли після цього пригадуєш кредитні відсотки для підприємців в українських банках, охоплює жах – ми не те що приречені на бідність, ми приречені на жебрацтво.

Відповідь на питання «Чому голландці мали такі низькі відсоткові ставки?» залишу читачу у якості стимулу для читання книги. Зазначу лише, що «голландська фінансова система» випереджала свій час і дозволяла в ту епоху стати інвестором будь-кому, майже з будь-якою сумою інвестованого капіталу.

Не менш гостре питання, з яким намагається чесно розібратися автор, полягає у віковому протистоянні політики вільної торгівлі і протекціонізму. Кожна розвинена держава проходила свій шлях, змінюючи правила гри і тарифні обмеження на свою користь. Проте у кінцевому результаті принцип вільної торгівлі завжди перемагав, про що свідчить відносний успіх СОТ у сучасному світі.

Прикро, але Україна не отримала історичного часу для укріплення власної економіки шляхом тарифних обмежень, на відміну від тих же США та Англії.

Іронія долі в тому, що історична конкурентна перевага України – сільське господарство, найбільш захищена галузь виробництва в усіх країнах, не зважаючи на СОТ та різноманітні торгівельні угоди. І нам з продукцією АПК пробитись буде надзвичайно важко – світовий ринок дуже насичений і захищений, тим більше ринок ЄС. Якщо ми будемо робити ставку тільки на сільське господарство ми не виживемо.

Уільям Бернстайн не дає конкретних рецептів успіху у міжнародній торгівлі, він тільки окреслює шлях яким прямує світ. А відповідь ми маємо знайти власну.

І останнє. Міжнародна торгівля має не тільки економічний, але й політичний вимір. Автор переконливо доводить, що перша світова війна стала можливою завдяки «автономізації» економік ворогуючих сторін. Якби між ними існували потужні торгівельні зв`язки, воювати було б не вигідно. Міжнародна торгівля це важливий і потужний фактор миру.

Проте є і прикрі винятки, зокрема, наш – міцні торгівельні зв`язки з Російською Федерацією не завадили останній порушити нашу територіальну цілісність. З іншого боку, залежність росіян від ринків Європи і США, та можливі санкції, завадили Москві у подальшому наступі на Україну.

Я переконаний, що книга «Чудовий обмін» Уільяма Бернстайна дозволить вам не тільки пережити епічну історію світової торгівлі, але й уявити контури майбутнього світу і місце України в ньому.



Коментарі

Додати коментар


ГОЛОВНЕ на 20 вересня 2017, 5:31

Грабувати, охороняти чи торгувати?

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.