Енергетичний огляд: менше газу в ПСГ, уряд починає приватизацію

Юрій Корольчук, для РЕ

Україна зменшує обсяги закачування газу в ПСГ

Не минуло і місяця як Україна зменшила свої плани щодо закачування газу у підземні сховища. Міністерство енергетики та вугільної промисловості заявило про те, що очікувано до ПСГ буде закачано лише 12,5 мільярда кубометрів газу.

У червні Едуард Ставицький заявляв, що до сховищ буде закачано 15-16 мільярдів кубометрів. Після цього віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко і голова правління "Газпрому" Олексій Міллер провели зустріч, де обговорили необхідність збільшення обсягів зберігання газу з боку "Нафтогазу".

"Для виконання українською компанією зобов’язань щодо безперебійного транзиту російського газу до Європи, в ПСГ України до початку осінньо-зимового сезону повинно знаходитися більше 19 мільярдів кубометрів газу", - заявив Міллер.

Але вслід за цим міністр енергетики Едуард Ставицький ще більше понизив плани закачування газу в підземні сховища газу до 14 мільярдів кубічних метрів.

"14 мільярдів - це той ресурс, який дозволяє безболісно транспортувати і забезпечувати технологічний режим транспортування природного газу на територію Європи", - стверджував міністр.

Тепер же Міненерго взагалі установило планку закачування газу до ПСГ на рівні 12,5 мільярда кубометрів.

Слід зазначити, що у липні та серпні "Нафтогаз" різко збільшив закупки газу у "Газпрому". В липні було придбано 1,6 мільярда кубометрів, а у серпні Україна купить орієнтовно 2,3 мільярда.

Даний обсяг газу, який Україна придбає в "Газпрому", у грошовому еквіваленті відповідає 1 мільярду доларів, що були отримані від Росії у якості авансу за транзит газу.

Раніше "Нафтогаз" щорічно за власні кошти закуповував у "Газпрому" 3-4 мільярди кубометрів природного газу, який закачував у підземні сховища і надалі використовується для виконання контрактів "Газпрому" щодо постачання газу європейським споживачам в опалювальний період.

Насправді ж Україна не повинна виконувати роль "страховки" російсько-європейських відносин. І "Газпром" повинен самостійно закачувати в ПСГ України додатково 3-4 мільярда кубічних метрів газу.

Але бажання України заощадити, купувати менше газу у Росії і менше закачувати в підземні сховища вкотре може відбитися на україно-російських відносинах.

Якщо конфлікти з "Газпромом" вже стали нормою, то на черзі можуть бути конфлікти з ЄС, якщо під час зимових морозів європейці не отримають достатньо газу.

Дійсно, щоб уникнути зимових перебоїв з газом в ПСГ України має бути приблизно 18-20 мільярдів кубометрів палива. Чим менша цифра, тим вищий ризик для європейських країн у разі одночасних морозів - в Україні чи Росії, ЄС чи Росії, Україні чи ЄС - залишитися без газу.

Рішення Міненерго довести запаси газу до мінімального рівня у 12,5 мільярда кубометрів належить саме до категорії ризикових і створює загрозливу ситуацію для опалювального сезону як в Україні, так і в ЄС.

Уряд зробив перший крок до приватизації "Укренерго"

Україна схвалила корпоратизацію Національної енергетичної компанії "Укренерго". Про це стало відомо із слів міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького.

"Прийняли. Це рішення націлене на те, щоб зробити це підприємство кредитоспроможним і залучати інвестиції для виконання державних програм", - заявив міністр.

Майже півтора роки тому 12 березня 2012 року президент Віктор Янукович підписав указ № 187.

Згідно з документом в Україні був введений в дію національний план заходів на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".

Серед основних завдань плану була і корпоратизація "Укренерго". Подальшою ціллю корпоратизації може стати приватизація розгалуженої мережі магістральних ліній електропередач.

Адже зношеність електричної та електрогенеруючої системи не залишає іншого варіанту як модернізувати мережі або за кошт держави, або за кошт інвесторів.

На сьогодні 42% повітряних ліній електропередач (ЛЕП) напругою 220-330 кВ експлуатуються понад 40 років, а 64% основного устаткування трансформаторних підстанцій випрацювали свій розрахунковий технічний ресурс.

У зв’язку з цим значні проблеми виникають з пропускної спроможності ліній електропередач для видачі потужності АЕС (Рівненська, Хмельницька, Запорізька) і передачі надлишкової енергії західних областей до центру й на схід країни, де спостерігається недостатній рівень надійності енергопостачання у Криму, Одеській та Київській областях.

Міненерго готується освоювати китайський кредит для газифікації вугілля.

В кінці вересня або на початку жовтня Міненерго готується провести тендер для вибору підрядника із реалізації проекту з газифікації вугілля.

В рамках угоди, що була підписана у 2012 році між Державним банком розвитку Китаю і "Нафтогазом України", до кінця 2013 або на початку 2014 року може бути виділено 400 мільйонів доларів.

Скоріше за все проектами із газифікації вугілля буде займатися дочірня компанія "Нафтогазу України" "Газ України", яка вже провела тендер і обрала "Сєверодонецький науково-дослідний і конструкторський інститут хімічного машинобудування" для розробки завдання на проектування заводів з газифікації вугілля в Горлівці, Сєвєродонецьку та Одесі.

Державний банк розвитку Китаю погодився виділити кредитну лінію у розмірі 3,65 мільярда доларів під державні гарантії на реалізацію програми заміщення природного газу вугіллям.

У підсумку Україна планує збудувати чотири заводи для газифікації вугілля.

Україна полегшує життя експортеру електроенергії

Міністерство енергетики заявило про початок робіт із визначення місць будівництва 3 вставок постійного струму для експорту електроенергії в країни ЄС. Відповідні підготовчі роботи проведуть до жовтня цього року.

У 1 півріччі експорт електроенергії склав 4,9 мільярда кВт-год, що на 15% або 648 мільйонів кВт-год більше, ніж за відповідний період 2012 року.

Монополістом на ринку експорту електроенергії залишається компанія Рината Ахметова "ДТЕК". У 2012 році компанія експортувала 9,6 мільярда кВт-год. А цього року "ДТЕК" продасть за кордон вже більше 10 мільярдів кВт-год.

Фактично вставки для експорту електроенергії потрібні для розширення можливостей експорту "ДТЕК". Відповідно, цілком логічно, що такі роботи мала би фінансувати компанія Ахметова.

Проте, схоже, що Україна планує побудувати вставки за рахунок коштів ЄБРР, Світового банку або Європейського інвестиційного банку.

Власне, Україна продовжує спільно із ЄС реалізовувати проекти із модернізації та реконструкції електромереж. "Укренерго" ввела в експлуатацію лінію 330 кВ "Дністровська ГАЕС - підстанція Бар".

Вартість проекту становила 308 мільйонів гривень, близько 100 мільйонів гривень з яких профінансував Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Водночас "Укренерго" домовилася з компанією Instalaciones Inabensa SA (Іспанія) про будівництво лінії електропередачі 750 кВ "Запорізька атомна електростанція – Каховська".

Кошти обсягом 55 мільйонів євро виділяє ЄБРР та ЄІБ.

Приватизація "Донбасенерго": знову "донецькі"

Фонд державного майна продав донецькій компанії "Енергоінвест Холдинг" 60,773% акцій енергогенеруючої компанії "Донбасенерго" за 718,9 мільйона гривень.

Стартова ціна становила 641 мільйон гривень. Ціна "Донбасенерго" у ході торгів зросла лише на 77,9 мільйона гривень. Торги відбувалися тільки між двома учасниками, які подали заявки – "ТехНова" і "Енергоінвест Холдинг".

Водночас, початкова ціна "Донбасенерго" могла бути вищою і "стартувати" від 1,5 мільярда гривень. Але традиційно, як і у випадку продажу попередніх електрогенеруючих підприємств, вартість об’єкту була занижена.

"ТехНова" орендує Чернігівську ТЕЦ, володіє більше 75% акцій компанії "Черкаське хімволокно" (Черкаська ТЕЦ), контролює 60% "Сумитеплоенерго" (Сумська ТЕЦ). Компанія "ТехНова" входить у сферу інтересів Анатолія Шкрібляка.

Переможець конкурсу компанія «Енергоінвест Холдинг» була зареєстрована два місяці тому - у червні 2013 року. 92% компанії належить нідерландській Energoinvest Holding.

Керівником "Енергоінвест Холдингу" є Олександр Хейло, який до 2012 року працював заступником генерального директора з маркетингу та збуту держпідприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська".

Шахту "Краснолиманську" і "Енергоінвест холдинг" пов’язують із Ігорем Гуменюком, структури якого працюють на державній шахті.

В свою чергою Гуменюка вважають близьким до Рината Ахметова. Це дає підстави припускати, що Гуменюк придбав "Донбасенерго" для компанії Ахметова "ДТЕК".

У 2011-2012 роках пакети акцій енергогенеруючих підприємств були продані групі "ДТЕК" – "Західенерго" - 1,9 мільярда гривень, "Дніпроенерго" - 1,179 мільярда гривень, "Київенерго" - 450 мільйонів і "Крименерго" - 256,1 мільйона гривень.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.