Українська економіка: промисловість падає, інвестують лише китайці

Сергій Чигир, для РЕ

"Реальна економіка" продовжує аналізувати головні події, що трапились в реальному секторі економіки країни за минулий тиждень.

Промисловість - жертва торгової війни

Держстат оприлюднив невтішні результати роботи української промисловості за серпень. Падіння по відношенню до аналогічного періоду минулого року становило 5,4%, що гірше, ніж навіть у липні, коли падіння складало 4,9%.

За підсумками 8 місяців спад промисловості сягає 5,2%. В 2012 році спад у виробництві становив 1,8%, тоді як протягом 2010-2011 років відбулося зростання промисловості на 19,7%.

За темпами падіння цей рік все більше нагадує 2008 рік, коли промвиробництво впало на 5,2%, а вже в 2009 році обвалилось на 19,7%.

Причиною погіршення в цьому році було 2 фактори: погана світова кон’юнктура на ринку сталі та торгівельна війна з Росією, яка таким чином виявила невдоволення прискоренню євроінтеграцією України.

Суттєво падає виробництво у машинобудуванні (-14,5%), просилився спад і у хімічній галузі – з 18,8% до 25%.

Через високу вартість природного газу ціни на хімічну продукцію України стають неконкурентоспроможними, тоді як на світових ринках відбувається падіння цін. Через несприятливі умови бізнесу концерн "Стірол" та Одеський припортовий завод вже призупинили виробництво.

Fitch знизило рейтинг дефолту облігацій емітента з B- (істотно недостатній рівень кредитоспроможності) до CCC (можливий дефолт) корпорації "Інтерпайп".

В агентстві пояснюють це тим, що 25% продукції корпорації експортується в країни Митного союзу. Ускладнення допуску українських труб на російський ринок одразу зробили "сміттєвими" цінні папери потужної української компанії.

Як відомо, власником корпорації є Віктор Пінчук, який є спонсором міжнародного ялтинського саміту YES, куди він запрошує представників світової ділової та політичної еліти. Погіршення рейтингу як раз співпало з проведенням саміту, основною темою якого був вектор міжнародної інтеграції України.

Втрачають російські ринки і виробники молока та молочних продуктів. В очікуванні нової сирної торгової війни вони стали менше постачати сирів і на внутрішній ринок. Цим не могли не скористатися імпортери, здебільшого, з країн ЄС.

За даними статистики за січень-серпень, яка була оприлюднена минулого тижня, імпорт сирів виріс на 22,3% - до 12,1 тисячі тон. У грошовому вимірі імпорт виріс на 27,8% - до 67,3 мільйона доларів.

Водночас, за 8 місяців експорт сирів з України до Росії скоротився на 8,1% - до 38,9 тисячі тон.

Інвестиції: Жеваго купує бізнес за кордоном, імпортери збиратимуть авто в Україні, китайці хочуть нашу землю

Минулого тижня стало відомо про дві масштабні покупки, що здійснили компанія Костянтина Жеваго - Ferrexpo. Спочатку вона придбала 38,5% акцій одного з найбільших світових трейдерів сировинними товарами - VA Intertrading.

Точна сума покупки невідома, однак, за словами продавців, вона обчислюється "кількома десятками мільйонів євро". Основна перевага цієї покупки - потужна клієнтська база компанії по всьому світі.

Це дасть змогу заробляти гроші на продажі безпосередньо покупцеві, а також мати додатковий заробіток за рахунок продажу товарів, які підприємства Жеваго не виробляють. Приміром, VA Intertrading останнім часом спеціалізувалася на експорті зерна. Тож, не виключно, що незабаром мільярдер вкладе гроші і в аграрний бізнес.

Другою покупкою стало придбання 14,4% акцій бразильської залізорудної компанії Ferrous Resources. Це обійшлося бізнесмену у 80 мільйонів доларів. Бразилія є другим після Австралії найбільшим експортером залізорудної сировини.

Покупку пов’язують із сприятливою світовою кон’юнктурою на ринку ЗРС, оскільки Індія сильно скоротила експорт цієї продукції, а продукція Китаю є, здебільшого, неякісною.

Мільярдер проявляє активність на світовому ринку, але чомусь не поспішає інвестувати в українські підприємства. Можливо, причиною тому є нелояльне ставлення до нього з боку нинішньої влади, оскільки підприємець є народним депутатом, який не захотів переходити у провладну коаліцію.

Запровадження утилізаційного збору позитивно вплинуло на бажання іноземних автомобільних виробників розвивати збирання автомобілів на території України.

Компанія АІС оголосила, що до кінця цього року на Кременчуцькому збиральному заводі будуть випускатися всі марки китайської Geely, також компанія веде переговори з Hyundai про локалізацію бюджетних брендів компанії на території України.

Розширювати портфель планує і "Укравто", яка веде переговори про запуск на ЗАЗі зборки Chevrolet, Opel, Kia та Сhery.

Поки українські автозаводи готуються виробляти більше імпортних автомобілів, вітчизняні горілчані компанії вважать за доцільне імпортувати українську горілку… з Росії.

До такого парадоксу призвів трьохрічний конфлікт акціонерів Nemiroff. Яків Грибов, якому належить 40% акцій головної компанії, зміг призупинити виробництво на українскьому заводі, а відтепер наладив виробництво на російському підприємстві "Башспирт".

Вже наприкінці вересня на український ринок надійде перша партія вже російської горілки.

Краща ситуація з інвестиціями у яйця. Другий за обсягами виробник яєць в Україні - Ovostar Union - минулого тижня представив нову програму розвитку. Протягом трьох років в компанію буде інвестовано 90 мільйонів доларів, що дозволить в 2,9 рази збільшити виробництво яєць та у 2,1 рази - яєчних продуктів.

Для цього компанії доведеться або позичати гроші, або знову виходити на біржу. Зараз її акції котуються на Варшавській фондовій біржі. У компанії вважають, що на внутрішньому та світовому ринку буде сприятлива кон’юнктура.

Торік на зовнішні ринки буде було експортовано 600 мільйонів штук яєць, тоді як експортних потенціал становить 1-1,2 мільярда штук. В Україні скорочується частка виробництва яєць з боку особистих господарств (37%), тоді як великі підприємства лише нарощують свою частку (63%).

Насправді приголомшливою новиною стала заява китайської державної корпорації Xinjiang Production про намір орендувати в Україні 3 мільйони гектарів сільгоспземлі землі, що складає 10% всієї сільгоспземлі, або територію Київської області.

Першим етапом буде оренда на 50 років земельних ресурсів у компанії КSG Agro, що належить підприємцю Сергію Касьянову.

Перші китайські господарства з’являться у Дніпропетровській і Херсонській областях та в Криму. Китай готовий на першому етапі вкласти у господарство 2,6 мільярди доларів. Продукція корпорації буде експортуватися у Китай, якому не вистачає власної землі для виробництва продуктів харчування.

Заяви китайської компанії красномовно свідчать про ті ризики, які може принести Україні вільний продаж землі. Навіть заборона іноземцям купляти землю можуть легко обійти за допомогою корупційних схем.

Як бачимо, навіть заборона продажу не лякає китайців від покупки українських земель, попри те, що КSG Agro сама їх орендує в селян.

На відміну від інших інвесторів, Китай не наймає місцевих робочих, а завозить свою робочу силу, тобто китайців. Тож, в разі успіху подібних "інвестицій" без роботи на селі можуть залишитися сотні тисяч українців.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.