Українська економіка: дощ зіпсував жнива

Сергій Чигир, для РЕ

На кінець вересня традиційно припадає розпал сільськогосподарських робіт. Але цієї осені жнива не вдалися: майже місяць по всій Україні ллє дощ. Кількість опадів перевищила місячну норму у 4 рази.

Наразі, за синоптичними показниками, вересень був схожий на погоду у другій половині жовтня. "Бабиного літа" синоптики не очікують до середини наступного місяця.

Постійні дощі вже призвели до різкого підвищення рівня води у гірських річках Карпат та у Дніпрі, щоправда, поки вони не досягли загрозливих для повеней показників, запевняють гідрологи.

Безперервні опади негативно вплинули і на інші галузі економіки. Туристична галузь зазнала збитків через провал оксамитового сезону на чорноморському узбережжі, суттєво подорожчало будівництво та послуги транспорту.

Але найбільшим заручником погодних умов стали аграрії, які мали великі сподівання на врожай цього року, але погодні умови стали їм на перешкоді. Фахівці аграрного ринку стали заявляти про необхідність перегляду прогнозів через погодні умови.

Але уряд продовжує випромінювати оптимізм. Минулого тижня прем’єр-міністр Микола Азаров підтвердив на засіданні Кабінету міністрів прогноз українського рекорду із збирання зернових - 60 мільйонів тон.

За його словами, аграрії завершили збір ранніх зернових, тим самим, потреби вітчизняного ринку повністю забезпечені. Він заявив, що на даний час перед сільгоспвиробниками стоїть завдання належного виконання своїх зовнішньоекономічних контрактів.

Водночас, за даними Мінагрополітики, на 27 вересня було зібрано лише 36 мільйонів зернових та зернобобових культур.

Найбільше від погодних умов потерпає врожай соняшника та кукурудзи, які традиційно збираються в осінній період. Підвищена вологість вже призводить до того, що якість соняшнику суттєво зіпсувалась. І це при тому, що селяни намагаються всіляко підвищити рівень олійності.

Світові ціни на цю культуру падають через поступовий перехід світу із соняшникової олії на пальмову, оливкову та соєву. Внаслідок цього закупівельні ціни за цей маркетинговий рік впали з 5 тисяч до 3 тисяч за тонну, що значно зменшило рентабельність культури.

Через постійні дощі збирати врожай стало набагато складніше, що позитивно вплинуло на закупівельні ціни. Тонна соняшнику за останній тиждень подорожчала на кілька сотень гривень.

Збільшення витрат на збирання врожаю зернових призведе до зростання собівартості хліба та інших зернових продуктів.

Ще більше дорожчатимуть овочі. Власники присадибних ділянок та селяни, що не встигли зібрати картоплю, змушені тепер збирати гнилу. "Другий хліб" цього маркетингового року дешевим точно не буде.

Так само будуть дорожчати й інші інгредієнти "борщового набору" - цибуля, морква, буряк, капуста, які дешевшають вже протягом двох років поспіль. Тож у виграші будуть ті, хто встиг зібрати врожай до вересневих дощів.

Тим хто не встиг зібрати врожай, доведеться продавати продукцію за безцінь, бо супермаркети не куплятимуть гнилої та неякісної сировини, тож доведеться продавати сировину на фураж чи переробку, а це невигідно для аграріїв.

Куди загрозливішою є ситуація з посівами озимих. Наразі аграрії посіяли менше половини від запланованих площ.

У жовтні засівати доволі ризиковано, бо посіви можуть не пережити зиму. В таких умовах дехто із селян вже відмовляється від посіву озимих, а страховики планують підвищувати тарифи.

Сезон-2013 вкотре нагадав, яким небезпечним і ризикованим є сільськогосподарський бізнес. Україна входить до зони ризикованого землеробства, щоб земля давала стабільний прибуток, потрібні чималі інвестиції, а їх можуть дозволити собі лише великі господарства.

Вони здатні інвестувати гроші у розвиток, без залучень дорогих українських кредитів, що зашкалюють за 20%, виділяти кошти на страхування сільськогосподарських ризиків, можуть собі дозволити агрономів, ветеринарів, власну техніку та транспорт.

Собівартість такої продукції менша, ніж у селян-одноосібників, покинутих напризволяще власною державою.

Нарешті, великі холдинги можуть компенсувати втрати по одній культурі прибутками по іншій. Натомість, фермер через пару неврожаїв може розоритися. Тож концентрація аграрного бізнесу в руках агрохолдингів буде й надалі зростати.

Нові інвестиції: бізнес вкладається в АПК

Попри примхи погоди, великий бізнес продовжує вкладати гроші саме в агропромисловий комплекс, який є однією з небагатьох галузей, що демонструє позитивну динаміку виробництва.

Так, за перше півріччя обсяги випуску продукції в сільському господарстві зросли на 15,4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Як і раніше, інвестори вкладають в бізнес, який швидко повертає залучені гроші. Минулого тижня було заявлено про масштабне фінансування птахівництва.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає можливість збільшення удвічі фінансування найбільшого в Україні виробника курятини - ВАТ "Миронівський хлібопродукт".

Банк може збільшити кредитування на 55 мільйонів доларів, таким чином, загальний обсяг кредиту становитиме понад 100 мільйонів доларів.

Гроші підуть на придбання активів у Росії, розширення зернової інфраструктури та закупівлю нової техніки.

Водночас, у Херсонській та Черкаській областях розпочалося будівництво комплексів із виробництва м’яса індиків.

Участь у херсонському проекті візьмуть як українські інвестори - корпорація "Співдружність" бізнесмена Віктор Попова, так і іноземні - донька литовської компанії Arvi.

Черкаський проект розвиватимуть власники компанії "Золотоношський бекон" Андрія Казаряна та Олега Ткаченка та "Золотоношська індичина фабрика". Загальна вартість фінансування до 2018 року складатиме 25 мільйонів євро.

Водночас, компанія "Сварог Вест Груп", що належить бізнесмену Костянтину Григоришину, планує до 2016 року інвестувати до 10 мільйонів євро у виробництво сільгосптехніки та обладнання.

Для цього на базі ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" створять нове підприємство.

Та не всі олігархи бажають розвивати агропром. Компанія HarvEast, куди увійшли сільськогосподарські активи ВАТ "ММК імені Ілліча", яке колись належало Володимиру Бойку, а нині - Ринату Ахмєтову - вирішила продати ДП "Ілліч-Агро Умань" донецькій компанії Genero Group, яка належить бізнесмену Сергію Дяченко.

Позбавитися підприємства у Ахмєтова вирішили через незначний обсяг земельного банку.

Рейтинговий "облом"

Складні макроекономічні показники України призвели до падіння українських кредитних рейтингів. Рейтингове агентство Moody's 20 вересня знизило суверенний рейтинг України з B3 до Сaa1.

Після цього на минулому тижні Moody's знизив рейтинги компаніям "Метінвест" "Донецьксталь", "Миронівский хлібопродукт", "Лемтранс" та Ferrexpo у зв’язку з падінням суверенного рейтингу.

Емітенти та позичальники поки спокійно ставляться до цього. Так, як було зазначено раніше, ЄБРР розглядає можливість збільшення фінансування "Миронівський хлібопродукт".

Однак проблеми у емітентів з рейтингом стали траплятися доволі часто. Достатньо пригадати недавнє зниження рейтингу компанії "Інтерпайп". Проблеми із фінансуванням знову виникли у будівельної компанії "XXI століття", що тепер належить Олександру Ярославському.

Як наслідок, Лондонська фондова біржа призупинила торги акціями компанії. Подальші негативні новини з України будуть впливати і на кредитні рейтинги українського реального сектора, як наслідок, можливості до дешевого фінансування скорочуватися.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.