Огляд економіки: зернові дорожчають

Сергій Чигир, для РЕ

Тривалі дощі змінилися холодами, і в селян з’явилась можливість завершити збирання врожаю. На країни Чорноморського регіону припадає 20% світового ринку пшениці, тож не дивно, що складні погодні умови в Україні та Росії призвели до зростання світових цін на пшеницю.

З початку жовтня грудневі ф’ючерси на Чиказькій товарній біржі подорожчали майже на 3%. Таким чином трейдери відреагували на негативні прогнози щодо скорочення посівних площ під озимі в цих двох великих постачальниках пшениці на зовнішні ринки.

Відповідно, зростатимуть закупівельні ціни на пшеницю та зернові і в нашій країні. В Україні та Росії засіяно не більше половини запланованих площ. За даними міністерств двох країн, складні погодні умови можуть призвести до скорочення посівних площ на 20%.

Це змушує інвестиційні компанії та банки переглядати свої прогнози по світових цінах на пшеницю. Зростання ф’ючерсів має позитивно відобразитися на українському АПК, який протягом поточного маркетингового року - 1 липня 2013 – 30 червня 2014 років - може експортувати 9-10 мільйонів тонн даної культури. А з початку липня Україна експортувала лише 3,5 мільйона тон пшениці.

Україна вже зібрала 32,2 мільйонів тон ранніх зернових, з них 22,8 мільйона тон пшениці. Раніше міністерство прогнозувало, що аграрії зберуть рекордні 58 мільйонів тон зернових - у 2012 році зібрали 46,2 мільйона, але погані погодні умови, очевидно, змусять чиновників переглядати свій занадто оптимістичний прогноз.

Вітчизняні аграрії сильно залежні від експорту. Країна вивозить понад половину власних зернових культур. Падіння світових цін одразу відображається на українських цінах. Водночас, стан українського врожаю напряму впливає і на світову ціну на зернові.

Тож, коли вітчизняні селяни збирають занадто великий врожай, вони скаржаться на падіння цін і зменшення рентабельності культур. Коли ж збирають занадто мало, змушені жалітися на малі доходи через малі обсяги проданого зерна.

Експортна активність аграріїв призводить до регуляторної активності уряду, який вводить різноманітні квоти та обмеження, чим ще більше роздмухує паніку серед експортерів та аграріїв.

Водночас, за 22 роки незалежності Україна так і не сформувала єдиної політики в сфері сільського господарства, які вже працюють в наших сусідів – Польщі, Білорусі, Росії.

Очевидно, що аграрії вивозять зерно не через любов до доларів, а через низьку купівельну платоспроможність внутрішнього ринку. Держава проявляє пасивність у створенні сільськогосподарських кооперативів, сільської інфраструктури, біржового ринку, сподіваючись на те, що "невидима рука ринку" все зробить сама.

Однак в умовах корупції та бюрократії жодні ринкові закони або не працюють, перетворюючись на монополізм та черговий розпил бюджету.

От і в нашій країні через викривлену "ринковість" виходять парадокси. Українські зернові вивозяться за кордон, де значна частина продукції йде на фураж місцевій худобі. Водночас, в самій Україні катастрофічно не вистачає власного молочної та м’ясної сировини. 80% молока постачає населення - люди пенсійного віку, які тримають не більше 2-3 корів, продаючи сировину за безцінь. Купляти зернові та комбікорми в них немає грошей, тож часто взимку худоба йде "під ніж".

Замість того, щоб стимулювати розвиток тваринництва, уряд з року в рік намагається штучно обмежувати експорт, але дешевшими зернові на внутрішньому ринку не стають.

Оскільки Україна разом з Росією та Казахстаном так сильно впливають на світові ціни, то взаємовигідним кроком було б створення зернового пулу, який, за прикладом нафтової ОПЕК арабських країн буде диктувати ціни на зерновому ринку.

Однак, враховуючи надмірну політизацію відносин з Росією та численні торгові війни, говорити про можливість створення такого пулу поки зарано.

"Хімія" стоїть

Хімічні заводи, підпорядковані Group DF Дмитра Фірташа, з вересня призупинили виробництво мінеральних добрив.

Минулого тижня призупинив виробництво комплексних міндобрив "Сумихімпром". Підприємство належить Фонду держмайна України, який планує невдовзі виставити на продаж 92,7% акцій підприємства.

Завод спеціалізується на виробництві комплексних фосфатних міндобрив, двоокису титану та залізноокислювальних пігментів. Підприємство зараз на межі банкрутства, а більша частина боргів сконцентрована в руках компаній Дмитра Фірташа.

На черзі зупинка ВАТ "Кримский Титан", що належить олігарху. У компанії кажуть, що причиною масової зупинки є низький попит як на внутрішньому, так і світовому ринку, тоді як собівартість виробництва постійно зростає через дорожнечу природного газу, який становить 80% собівартості мінеральних добрив.

Оскільки ціни на "блакитне паливо" вже вищі, ніж в країнах Європи, то хімічна галузь втрачає головну конкурентну перевагу, яку мала ще пару років тому.

Однак за зупинкою підприємств можуть бути і корпоративні інтереси компанії Фірташа. Фонд держмайна вкотре переносить створення спільного підприємства з підприємствами олігарха державного Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).

Фірташ переміг в інвестиційному конкурсі ще рік тому, але віз і нині там. Так само ФДМУ переносить приватизацію ВАТ "Сумихімпром", зацікавленість в покупці якого "хімічний король" виявляв неодноразово.

Не йдуть на продаж ще одні ласі для Фірташа шматки державної власності - Волногорський та Іршанські гірничо-металургійні комбінати, що постачають сировиною підприємства олігарха.

Зупинка підприємств може стати суттєвих аргументом для ФДМУ. Виставлені на продаж підприємства сильно залежать від роботи компаній Фірташа.

Таким чином, ринкова вартість підготовлених до приватизації підприємств може суттєво впасти. Щоб не зірвати річні плани з приватизація, Фонд держмайна може піти на компроміс з олігархом.

Інвестиції: вкладають в АПК і Китай

Попри проблематичність ведення в Україні сільського господарства інвестори продовжують вкладати гроші у АПК та харчопром, сподіваючись на те, що людство не лише не зменшуватиме, але й збільшуватиме споживання їжі.

Про намір вкласти 20 мільйонів євро до 2015 року у будівництво нових цехів та виробничих ліній заявила компанія "Хлібні інвестиції".

Компанія "Райз", що входить до агрохолдингу Ukrlandfarming Олега Бахматюка виграло конкурс ФДМУ на купівлю гірничо-хімічної компанії "Полімінерал", що розташовується у Львівській області, запропонувавши за 93,5% акцій 56 мільйонів гривень.

Підприємство спеціалізується на видобутку мінеральної сировини для виробництва мінеральних добрив та випуску мінерального добрива каїніт.

Компанія "Райз" є одним з найбільших в Україні виробників насіння та засобів захисту рослин, мінеральних добрив та сільськогосподарської техніки.

Вітчизняні підприємства все активніше налагоджують співробітництво з китайськими партнерами. Так, кіровоградська група "Креатив" - один з найбільших виробників соняшникової олії заявив про можливість будівництва масложирового заводу в Китаї.

Корпорація "Богдан" оприлюднила свої плани розпочати виробництво автомобілів Lifan на своїх потужностях в Черкасах вже в листопаді цього року.

В лютому 2011 року корпорація стала ексклюзивним дистриб’ютером в Україні автомобілів Lifan групи Chongqing Lifan Industry.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.