Економіка: хіміки отримали дешевий газ, металурги - шанс на зростання

Сергій Чигир, для РЕ

"Реальна економіка" вже писала про масову зупинку виробництва мінеральних добрив хімічними підприємствами у вересні-жовтні.

Не секрет, що протягом 2010-2013 років хімічні заводи активно скуповував Дмитро Фірташ. Під його контроль протягом цього періоду потрапили концерн "Стірол", Сєверодонецьке об’єднання "Азот" і черкаський "Азот", які увійшли до його хімічного холдингу Ostchem.

Підприємства групи щорічно споживають 6 мільярдів кубометрів природного газу, частка якого у структурі собівартості мінеральних добрив сягає 65-85%. Тому для холдингу життєво необхідне пряме постачання газу за ціною, нижчою, ніж "Нафтогаз України" ціна для якого в третьому кварталі складала 410 доларів за тисячу кубометрів.

Минулого тижня стало відомо, що "Газпром" надав Ostchem - другому за величиною після "Нафтогазу України" імпортеру газу в Україні - знижку на газ в розмірі в 35% - з 400 до 260 доларів.

Фактично, "Газпром" врятував підприємства Фірташа, які були поставлені на межу виживання. Через спад світового попиту на мінеральні добрива олігарх змушений був призупиняти роботу своїх заводів.

За цей час бізнесмен планував зробити модернізацію підприємств, аби зменшити залежність від природного газу. До 2018 року у програму розвитку азотної хімії планується виділити близько 2 мільярдів доларів. Однак подорожчання російського палива могло призвести до збитковості хімічного напрямку корпорації олігарха.

Фірташ планує за рахунок більш дешевих енергоносіїв побудувати у Східній Європі власну хімічну імперію, яка матиме власні енергетичні ресурси та аграрні активи.

Такий замкнутий вид виробництва дозволить суттєво зменшити собівартість продукції, заполонивши агарною та хімічною продукцією внутрішній та європейські ринки.

Дотепер невідомо, яку ціну заплатив Дмитро Фірташ "Газпрому" за те, що той врятував його підприємства у скрутний час. Хтось з аналітиків припускав, що розмінною монетою була лояльність медіа-імперії Фірташа по відношенню до Росії.

Мовляв, в обмін на дешевий газ олігарх звільнив з посади керівника інформаційної служби телеканалу "Інтер" російського журналіста Євгена Кисельова, відомого своєю критикою президента Росії Володимира Путіна.

Однак, скоріш за все, причина раптової знижки "Газпрому" більш прагматична. Газовий монополіст не хоче втрачати в Україні свої ринки збуту, особливо зараз, коли продажі блакитного пального в Європі переживають не найкращі часи через демпінг з боку імпортованого скрапленого газу.

Пільгова ціна в розмірі 260 доларів призначена лише для газу, що буде закачаний у підземні газові сховища - 6-6,5 мільярда кубометрів, тим самим, російський експортер за допомогою Фірташа зможе закачати в українські сховища свій газ та збільшити транзит територією України.

Відтепер Фірташ матиме можливості для подальшого розширення свого бізнесу в Україні. Дешевий газ дозволить йому розвивати тепличне господарство, постачаючи на ринок у зимовий період вітчизняні овочі. До того ж, незабаром олігарх має збільшити тепличні площі DF Agro у 4 рази.

Підконтрольна олігарху група DF тепер має більш сміливі плани щодо подальших операцій злиття та поглинання українських хімічних компаній.

Так, минулого тижня керуючий директор Group DF Борис Краснянський підтвердив намір покупки хімічного гіганта України - Одеського припортового заводу та заводу "Сумихімпром".

Ліки мають проблеми на кордоні, рейдерство - кримінальний злочин, фосфати – поза законом

Імпортери минулого тижня стали скаржитися на системні проблеми з оформленням їхньої продукції на кордоні. За даними галузевої асоціації "ФармУкраїна", вантажі семи найбільших дистриб’юторів митники стали перевіряти надзвичайно ретельно, що приносить бізнесменам значні збитки.

За даними Міністерства доходів - в її структуру входить Державна митна служба, перевірки ініціювали в Службі безпеки України, яка поки не виявила порушень. Коли силовики завершать посилений режим наразі невідомо.

Схоже, проблеми з імпортом матимуть не лише фармацевтичні компанії, але й виробники побутової хімії. Кабінет міністрів нарешті підготував законопроект про обмеження продажу в України побутової хімії, що містить фосфатовмісні речовини.

Уряд спромігся підготувати документ лише через 3 роки після відповідної постанови Верховної Ради. Законопроект пропонує з 1 січня 2014 року ввести заборону на виробництво, імпорт та реалізацію синтетичних миючих засобів і товарів побутової хімії, частка фосфатів у яких перевищує 17%.

З 2016 року ця частка має бути зниженою до 10%, з 2019 року – до 5%, а з 2021 року – 0,7%.

Як відомо, фосфати дуже шкідлива речовина. Після прасування таким порошком вона потрапляє до річок, що провокує бурхливе зростання водоростей. Згодом, річки та інші водойми стрімко перетворюються на болота.

В багатьох країнах Європи діє законодавча заборона на вміст фосфатів або обмеження щодо його вмісту до мінімуму (0,5%). 30 червня 2013 року вступив в силу Додаток до директиви ЄС з миючих засобів, який обмежує вміст фосфатів у пральних порошках для всіх країн ЄС до 0,5%.

Зрозуміло, що український закон занадто ліберальний, бо обмеження в розмірі 17% і європейські 0,5% несумісні. На думку екологів, як трирічне затягування із законопроектом, так і ліберальні умови виробництва ті імпорту продукції із вмістом фосфатів - в інтересах транснаціональних компаній, які не хочуть втрачати ринки збуту фосфатної продукції на території України.

Не менш довгоочікуваним був закон про притягнення рейдерів до кримінальної відповідальності. Минулого тижня Верховна Рада нарешті внесла відповідні зміни до Кримінального кодексу. Відтепер, за захоплення підприємств організаторам та учасникам таких операцій загрожує від 2 до 10 років.

Щоправда, самого терміну "рейдерство" в законі немає, а є "протиправні злиття та захоплення підприємств". Формулювання нового закону настільки розмиті та нечіткі, що боротися з рейдерством за допомогою цієї новели буде дуже складно.

Попри це, сама наявність такого злочину в Кримінальному кодексі може вплинути як на замовників, так і самих виконавців, яких донедавна було легко набирати у спортивних клубах.

Раніше їм загрожувало лише адміністративне покарання за хуліганство, тепер пропозицій серед рейдерів-молодчиків може поменшати.

Наостанок, приємна новина для металургів, які забезпечують левову частину валютних надходжень в країну. Наступного року падіння споживання сталі не буде. Такий прогноз дала Світова асоціації виробників сталі.

Останній рік темпи росту були вкрай низькими, і за підсумками 2013 року споживання виросте на 3,1% до 1,475 мільярда тон.

Наступного року темпи росту будуть дещо більшими - на 3,3% до 1,523 мільярда тон. Споживання сталі в самій Україні впаде на 7,9% - до 5,8 мільйона тон, однак вже в 2014 році в країні очікується зростання споживання на 4,3% - до 6 мільйонів тон.

Але, щоб прогнози організації виправдалися, в Україні має розширитися виробництво та збут продукції машинобудівельних підприємств, реалізація інфраструктурних проектів та активізація будівництва.

Також держава має подбати про зменшення собівартості продукції, скасувавши квотування імпорту коксу.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.