Огляд економіки: як переорієнтуватися з Росії на ЄС

Сергій Чигир, для РЕ

Показники ІІІ-го кварталу засмутили як економістів, так і бізнес: темпи падіння ВВП прискорились до 1,5%, як наслідок, сподівання, що цей рік Україна закінчить хоча б з мінімальним плюсовим показником, не виправдалися.

Всі 3 квартали поточного року - і 2 квартали попереднього – Україна мала від’ємний показник росту ВВП, і за підсумками року у кращому випадку отримаємо нульовий показник.

Фіскальні органи також отримали проблеми із збором коштів у державну казну. Станом на початок листопада залишок на рахунках Держказначейства становив 410 мільйонів гривень, це є найнижчим показником за останні 10 років.

Як наслідок, світові рейтингові агентства і міжнародні фінансові організації стали погіршувати свої прогнози. Попри це Україна значно покращила свої позиції у рейтингу Світового банку Doing Business.

Однак поліпшення ситуації в рейтингу владі вдалося досягти за рахунок спрощення дозволів на будівництво та реєстрації прав власності. Водночас, країна погіршила свої показники у ключовій сфері - захист інвестицій.

Фінансові результати не відчули рецесію

Попри негативні економічні результати, фінансові результати компаній поки не надто песимістичні. Наприкінці жовтня-початку листопада частина емітентів стала публікувати свої дані за ІІІ квартал.

Так, флагман українського машинобудування - компанія "Мотор-Січ" отримала за липень-вересень 166 мільйонів гривень чистого прибутку, "Харцизький трубний завод" закінчив квартал з прибутком 67,1 мільйона гривень, "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" мав 372,9 мільйона гривень чистого прибутку, а "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" - 28,6 мільйона.

Водночас, найбільший хімічний концерн "Стірол" отримав аж 398,7 мільйона гривень збитку, Лозовський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ) - 8,1 мільйона гривень, "Донецьксталь" - 51,6 мільйона.

Попри те, що досить обмежена кількість компаній опублікували фінансові результати, очевидно, що погано себе почувають далеко не всі галузі економіки і багатьом компаніям вдається знаходити ресурси для акумулювання прибутку.

Можливо, деякі компанії оптимізують власні витрати, що дає змогу отримувати позитивні фінансові результати навіть в умовах стагнації економіки.

Жертви торгової війни

Над компанією Roshen, яка ледь не першою зазнала втрат через торгову війну з Росією, згущаються хмари. Тепер вже претензії не з боку сусідньої країни, а з боку вітчизняного Міністерства доходів та зборів.

У компанії скаржаться, що після заборони на ввезення продукції з боку Росії фіскальні органи провели у корпорації понад 60 планових та позапланових перевірок, порушивши 10 карних справ.

За поки неперевіреними даними, Roshen нарахували штрафів на понад 100 мільйонів гривень, висуваючи основні претензії щодо заявлених сум на відшкодування ПДВ під час експорту у Росію.

Мовляв, продукцію компанія не постачала, а ПДВ на повернення виставляла. В той же час адміністрація Roshen вже проводить масові скорочення, звільнивши тисячу співробітників.

Водночас, не жертвою, а симулянтом виявився "Харківський тракторний завод", який 2 тижні тому оголосив про закриття, але насправді продовжував випуск тракторів для Куби. Завод планує направити на Острів свободи 220 одиниць техніки.

Завод належить російському олігарху Олегу Дерипасці. Підконтрольна йому група "ГАЗ" придбала підприємство ще у 2007 році. У квітні 2013 року підприємство підписало контракт з Кубою на 97 мільйонів гривень.

Причому, машинокомплекти "ХТЗ" постачались у Росію, де їх збирають у трактори, після чого відправляють на Кубу. Така політика не сподобалась українським постачальникам заводу та Міністерству доходів та зборів, які стали підозрювати російських інвесторів у сірому імпорті машинокомплектів з Росії та Китаю.

Підприємство заявило про перешкоджання, а згодом, про припинення роботи. Але наприкінці жовтня завод досяг порозуміння з владою і поновив роботу. За деякими даними, "ХТЗ"і не припиняло випускати трактори для Куби, попри офіційне "закриття".

Порозумілися з російською владою і вітчизняні вагонобудівні заводи. Москва частково відновила дію сертифікатів. Хоча повністю відновити постачання вагонів в Росію не вдалося. Також знято обмеження з експорту української "молочки".

Економіка Росії уповільнюється, зменшується споживання багатьох продуктів, відповідно, зростає державний протекціонізм, як спроба захистити власних виробників.

Так, через зростання акцизів скоротилося споживання горілки та пива, що вплинуло на українських експортерів. Приміром, продаж вітчизняного пива в Росію впав з початку року на 31,6%.

Наступною жертвою торгової війни стали міжнародні автомобільні перевізники, які везуть товари з України. Так, 28 жовтня Росія ускладнила митне оформлення транзитних вантажів, що призвело до заторів на кордоні в Донецькій, Луганській областях, очікують проблеми з оформленням у Харківській, Чернігівській, Сумській областях.

У перевізників, попри наявність міжнародних паспортів, вимагають додаткових фінансових гарантій з виплат мита до бюджету.

Україна взамін погрожує поскаржитися до СОТ. Однак чи вдасться виграти Києву суперечку з Москвою велике питання. За 5 років Україна так і не спромоглася створити механізм захисту своїх інтересів у цій організації, підготувавши відповідних юристів з міжнародного права.

Натомість, Японія вже звернулася до СОТ зі скаргою на Україну, вимагаючи скасувати утилізаційний збір на імпорт автомобілів. Напевно судитися доведеться не лише із Японією, але й з іншими країнами, оскільки українська влада розглядає питання підняття ставок утилізаційного збору у 2-3 рази.

Європейський ринок: розвідка боєм

Поки влада спробує втримати експорт до Росії, воюючи за ринки СНД, бізнес поступово готується до зони вільної торгівлі з ЄС. Одні підприємці планують продати за дорого свій бізнес європейцям, інші очікують демпінгу з боку товарів Євросоюзу, треті готуються освоювати нові ринки цього континенту.

Приміром, найбільший виробник курятини – "Миронівський хлібопродукт" оголосив про поставку першої партії продукції до Нідерландів. Компанія вже кілька років клопоталася про відкриття доступу на ринок ЄС, але вдалося це їй лише зараз.

Нині ця продукція експортується за високими митними ставками, але із дією ЗВТ можна буде експортувати без мита 16 тисяч тонн охолодженої курятини і 20 тисяч тонн замороженої курятини – а це близько 55-60 мільйона доларів.

Щоправда, взамін, ми маємо також зробити безмитну квоту у розмірі 10 тисяч тонн. Водночас, до Росії Україна експортувала за безмитними режимом 55 тисяч курятини на суму 112 мільйонів доларів, тож в разі закриття російського ринку, ринок ЄС навряд чи в повній мірі компенсує ці втрати.

Готуються до західних ринків і інші підприємства. Зокрема, група "Інтерпайп" пройшла кваліфікаційний аудит трубної продукції від компанії ENI SpA (Італія). Отримана перекваліфікація дозволить "Інтерпайп" постачати трубну продукцію всім підприємствам, які входять до ENI S.p.A. та дозволять укріпити позиції на європейському ринку труб.

Проте ситуація у компанії зараз не найкраща. Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий рейтинг дефолту "Інтерпайп" з ССС до С. Чи врятує компанію Пінчука європейський сертифікат покаже лише час.

Наближення "вільного ринку" з ЄС, очевидно, підштовхує вітчизняних бізнесменів до концентрації, оскільки зарубіжні компанії своєю дешевою продукцією можуть легко відібрати в них частину ринку.

Так, компанія "Епіцентр", що контролює понад 50% роздрібного ринку будматеріалів, купила свого основного конкурента - мережу "Нова лінія", що займала 10-11% ринку.

Однак про покупку цієї мережі думала і французька Leroy Merlin, яка з 2010 року будує в Україні власну мережу. Не виключено, що компанія Галини Гереги вирішила підстрахуватися і вибити з під ніг французького конкурента такий плацдарм для розвитку, яким могла бути "Нова лінія".

Не виключно, що ЗСТ з ЄС стимулюватиме європейців до розширення інвестицій на території України. Так, минулого тижня стало відомо, що транснаціональна компанія Kromberg&Schubert, що спеціалізується на виготовленні бортових кабельних систем для автомобілів, ухвалила другу частину інвестиційного проекту із розширення потужностей компанії в Україні - в селі Боратин Волинської області на суму 11,5 мільйона євро.

Проект передбачає розширення виробництва готової продукції для автомобілів BMW. Зараз на підприємстві працює 2,7 тисяч людей. Після розширення проекту працюватиме вже 3,7 тисячі.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.