Яким був 2012/13 маркетинговий рік для зернової галузі

Держзовнішінформ, Олександр Одосій

"Реальна економіка" розпочинає публікацію аналітичних оглядів «Держзовнішінформу", що стосуються окремих галузей вітчизняного народного господарства. В даному огляді експерт "Держзовнішінформу" проаналізував результати 2012/13 маркетингового року для зернової галузі та оцінив перспективи розвитку експорту зернових з території України.

Після економічної кризи 2008-2009 рр. аграрний сектор України, незважаючи на уповільнення, а подекуди й падіння виробництва в інших галузях, продовжував демонструвати досить впевнені темпи зростання.

За 2009-2012 рр. середньоарифметичний приріст валового внутрішнього продукту сільського господарства склав 15% (в 2010 та 2011 роках приріст склав 26% та 34% відповідно). При цьому основу сільського господарства України складає зернова та олійна галузі, - у 2012 році продукції рослинництва вироблено на 149 млрд. грн.. або 66,8% від загального обсягу валової продукції.

В 2012 році доходи від експорту продукції 1-24 УКТ ЗЕД на $2,5 млрд. перевищили об’єми валютної виручки від експорту групи товарів чорної металургії (яка до цього безапеляційно займала лідируючі позиції), і склали $17,9 млрд. (26% від загального експорту).

Можна було б послатись на сприятливий збіг ринкових обставин (високі світові ціни, високий врожай, великі темпи експортних відвантажень тощо), але по результатах першого півріччя поточного року об’єми експорту агропродовольчої продукції знову перевищили надходження від експорту чорної металургії (на $140 млн.) і склали приблизно чверть (23,4%) від всієї експортної виручки України.

Такий стійкий тренд свідчить про зміну пріоритетності галузей економіки в бік аграрного сектору, що підтверджується і зростанням уваги до даного бізнесу як інвесторів, так і держави.

Наприклад, навесні 2013 року Міністерство доходів і зборів України внесло пропозицію скасувати пільговий режим оподаткування з податку на додану вартість та встановити його на рівні семи відсотків, а також переглянути ставки фіксованого сільськогосподарського податку.

Як відомо, за рахунок особливого режиму справляння податку на додану вартість (нарахована сума ПДВ не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні с/г підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої на вартість виробничих факторів) формується близько 8-10% фінансових ресурсів аграрних підприємств та відбувається постійне оновлення матеріально-технічної бази виробництва.

Наприклад в 2011 році обсяг інвестицій в основний капітал в сільському господарстві, за даними Держстатслужби України, становив 18,2 млрд. грн., що на 32% більше показника попереднього року. В 2013 році, за підрахунками експертів, сума податкових пільг за рахунок спеціального режиму оподаткування ПДВ перевищить 15 млрд. грн.

Ставка фіксованого сільгоспподатку на поточний момент залежить від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в 1995 році, яка становила 3674 грн./га, і орієнтовно складає 5,51 грн./га (0,15% від оцінки землі). З 1 січня 2013 року нормативна вартість одного гектара землі в середньому по країні зросла до 20640 грн., тому чиновники пропонують відповідно "проіндексувати" і фіксований сільськогосподарський податок.

В такому випадку він зросте до 31 грн./га, що дозволить акумулювати до державного бюджету додатково 1-1,3 млрд. грн. Ці ініціативи влади демонструють її бажання перерозподілити прибуток, який отримують аграрії, серед інших галузей.

Проте необхідно враховувати, що економічні результати роботи аграрних підприємств повністю залежать від наявності податкових пільг, тому в умовах збільшення податкового навантаження їх прибутковість значно знизиться, і замість рекордних врожаїв та перших місць в експорті влада може отримати занепад цієї галузі.

Баланс попиту та пропозиції на вітчизняному ринку зерна

Збільшення експорту агропродовольчих товарів прямо пропорційно залежить від врожаю сільськогосподарських культур. В останні роки в Україні майже по всіх ключових експортно-орієнтованих товарних позиціях спостерігаються позитивні темпи приросту виробництва.

Зокрема, протягом останнього десятиліття валовий збір зернових та олійних культур виріс з 38-42 млн. т в 2001-2005 рр. до 46-57 млн. т в 2008-2012 рр.

В поточному році валовий збір зернових культур може вирости до рекордних 58-62 млн. т, в основному за рахунок збільшення врожаю кукурудзи до безпрецедентних 26-29 млн. т.

Згідно балансу розробленого Міжвідомчою робочою групою при Мінекономрозвитку (табл.. 1), навіть при врожаї зерна на рівні 57,1 млн.т. (що є песимістичним прогнозом, адже оцінки різних аналітичних агентств та експертів знаходяться на рівні 60-62 млн. т) експортний потенціал в 2013/14 МР виріс до 28 млн. т, в т.ч. пшениці майже 9 млн. т, ячменю – 2,4 млн. т та кукурудзи – близько 16 млн.т.

Розрахунковий баланс попиту та пропозиції зерна на 2013/2014 маркетинговий рік по всіх категоріях господарств (оцінка станом на 01.08.2013)

(з урахуванням продуктів переробки зерна, тис. т)

2012/13 МР

2013/14 МР

Зернові - всього

Зернові - всього

в тому числі:

пшениця

ячмінь

кукурудза

інші зернові

Пропозиція продукції

58 060

63 201

23 982

8 146

27 953

3 120

Внутрішнього ринку - всього

57 837

62 991

23 932

8 136

27 903

3 020

Виробництво

46 216

57 129

21 478

7 416

25 850

2 385

Залишки на початок періоду

11 621

5 862

2 454

720

2 053

635

Зовнішнього ринку (імпорт)

223

210

50

10

50

100

Попит на продукцію

58 060

63 201

23 982

8 146

27 953

3 120

Внутрішнього ринку - всього

28 767

28 475

11 630

4 906

9 510

2 429

у тому числі:

фонд споживання

6 648

6 515

5 130

50

200

1 135

Насіння

2 645

3 118

1 885

800

170

263

Корми

16 215

16 178

4 200

3 308

7 723

947

переробка на нехарчові цілі

1 453

1 743

200

600

900

43

втрати обігу

1 806

921

215

148

517

41

Зовнішнього ринку (експорт)

23 531

27 618

8 943

2 422

16 066

187

Залишки на кінець періоду

5 862

7 108

3 409

818

2 378

504

Джерело: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Наразі в ЗМІ досить нерідко можна зустріти висловлювання експертів стосовно можливості збільшення валового збору зерна до 80-90 млн.т.

Дійсно, математичні розрахунки прості: при посівних площах під зернові культури на рівні 16,3 млн. га (як в поточному році) та підвищенні врожайності до рівня європейських країн – 4,9-5,2 т/га (за даними МСХ США за останні 5 сезонів), врожай зернових культур може вирости до 78-85 млн.т. Проте необхідно враховувати до яких наслідків це призведе без належної уваги певним проблемним питанням.

По-перше, в Україні не вистачає потужностей зі зберігання зернових та олійних культур. В 2012 році налічувалось 751 сертифікований зерновий склад (з року в рік їх кількість змінюється – будуються нові елеватори, окремим складам сертифікати не продовжують) загальної ємністю 32,7 млн.т. одночасного зберігання.

Інші зерносховища, місткість яких оцінюється експертами на рівні 15-16 млн. т, або не можуть надавати якісні послуги або не мають сучасного технічного оснащення, тому не можуть враховуватись при розрахунку довгострокового зберігання зерна. Тобто, навіть при врожаї зерна в поточному році на рівні 58-62 млн.т та олійних культур на рівні 13 млн.т (разом більше 71 млн. т) відчувається суттєвий дефіцит складських потужностей.

По-друге, українські порти "безболісно" можуть в місяць перевалювати на експорт до 2,8-3 млн. т зерна (окрім зимового періоду). Їхня максимальна пропускна здатність оцінюється у 35-40 млн. т на рік, але це за умови безперебійного відвантаження. Адже, хоча портові зерносховища можуть одночасно зберігати близько 2,3-2,4 млн. т продукції, проте реальні цифри значно нижчі.

Основні причини неповного використання наявних потужностей є відносна закритість даного виду бізнесу (власники намагаються не "допомагати" конкурентам), неефективна система логістики товару в порти, необхідність оформлення великої кількості дозвільних документів, що збільшують термін поставки, тощо.

Тому зі збільшенням експортного потенціалу до 50-52 млн.т (при виробництві в 80 млн. т) необхідно наростити перевалочні потужності на 25-40%.

Третім проблемним питанням залишається транспортна система, адже на сьогодні в Україні налічується близько 10,8 тис. вагонів зерновозів, з яких 1,5-1,7 тис. знаходяться в оренді в країнах СНД та близько 1,5-1,6 тис. – на планових ремонтах.

Для внутрішнього ринку залишається менше 8 тис. вагонів-зерновозів, при тому що в перші роки незалежності їх налічувалось близько 15 тисяч. Враховуючи те, що в найближчі 5 років Укрзалізниця не планує закуповувати або будувати вагони даного типу, а щороку "знімається" з обігу більше 500 старих вагонів, то можна прогнозувати що до 2020 року в країні майже не залишиться вагонного парку.

Крім того, по словам перевізників, наявні можливості по перевезенню зерна використовуються вкрай неефективно, адже в середньому вагон від загрузки до наступної загрузки перебуває 7-8 днів, в той час як потенційно можливо зменшити цей час до 4-5 днів. Основною перешкодою цьому є складна процедура отримання дозвільних документів для митного оформлення (сертифікати якості, аналізи на вміст ГМО тощо).

На думку експертів ДП "Держзовнішінформ", нагально необхідна розробка комплексної державної програми стимулювання притоку інвестицій в дану сферу. Наприклад, держава може встановити потенційним інвесторам пільговий податковий режим на певний період з урахуванням існуючої тарифної сітки на ринку транспортних перевезень, ринкової вартості вагонів та амортизаційного періоду.

Основні тенденції світового ринку зерна в 2012/13 та на початку 2013/14 маркетингового року

На початку 2012/13 МР світовий ринок зерна не слідував сезонному понижувальному ціновому тренду і характеризувався значним зростанням вартості зернових культур в більшості регіонів світу. За липень 2012 року, перший місяць нового сезону, ціни на основні зернову культури виросли орієнтовно на 15-20%.

Головною тому причиною були несприятливі погодні умови в ключових країнах світу, і зокрема в США. Саме в цій країні найсильніша з 1956 року посуха істотно погіршила стан посівів кукурудзи та соєвих бобів.

Наприклад, якщо станом на 1 липня 2012 року посіви кукурудзи оцінювались як "хороші-відмінні" на 48% площ, то станом на 3 серпня 2013 року цей показник становив лише 23%. Також погодні проблеми спостерігались і в європейських країнах (Франції, Румунії тощо) і країн причорноморського регіону (Україна, Казахстан, Росія).

За даними Міністерства сільського господарства (МСГ) США, виробництво американської кукурудзи в 2012/13 МР в порівнянні з попереднім сезоном знизилось на 13%, в країнах ЄС – на 14%, і лише більш високі врожаї в таких країнах як Бразилія, Аргентина, Китай та Мексика змогли дещо вирівняти ситуацію, і світовий врожай кукурудзи зменшився лише на 2,8% до 859 млн.т.

Валовий збір пшениці в світі в минулому сезоні зменшився на 6% в порівнянні з попереднім роком до 655,3 млн. т, головним чином за рахунок зменшення врожаю в Україні (на 29%), Росії (на 33%), ЄС (на 4%), Австралії (на 26%) та Аргентині (на 35%). Як наслідок, світовий баланс пшениці та кукурудзи значно погіршився, перехідні запаси суттєво скоротились, що і надавало підтримку цінам на протязі всього сезону.

Додатковими бичачими факторами впливу на зерновому ринку були: відновлення попиту з боку тваринництва, валютні коливання, зростання виробництва біоетанолу в країнах ЄС, високий попит на сировинні товари з боку Китаю тощо.

В 2013 році гарні погодні умови та великі посівні площі в більшості регіонів світу призвели до значного зростання врожайності пшениці та кукурудзи, і як наслідок баланс попиту та пропозиції покращився та спричинив тиск на світові ціни.

Підтвердився серпневий прогноз аналітиків МСГ США, згідно з яким низка країн (Україна, США) зібрали рекордний врожай кукурудзи. Внаслідок цього світове виробництво зросте на 11% до 957 млн. т, а високі валові збори пшениці дозволить досягнути цього світового показника на рекордному рівні в 705 млн. т.

Слід відзначити, що початок 2013/14 МР ознаменувався встановленням значного розриву в світових цінах на зерно старого та нового врожаю з поступовим їх вирівнюванням в бік більш низької ціни по мірі наближення збиральної кампанії.

Адже, незважаючи на хороші перспективи збору врожаю в 2013/14 МР, імпортери все ж потребували нагального поповнення своїх запасів, чим і скористались власники зерна врожаю 2012 року. Вони витримували високі ціни до останнього можливого дня, - наприклад, в липні кукурудза минулорічного врожаю з негайною поставкою оцінювалось на 25-30% вище від форвардної вартості нового врожаю.

Звичайно, коли фермери зрозуміли, що далі утримувати високі ціни не має сенсу, і майже одночасно почали розпродаж своїх запасів, низхідний ціновий тренд на ринку посилився.

В поточному році майже усі великі країни-експортери зерна отримали високі врожаї, тому вітчизняним компаніям доведеться витримувати жорстку конкуренцію за ринки збуту.

На сьогодні найбільшу конкурентоспроможність на світовому ринку має зерно з чорноморського регіону, зокрема Росії, Румунії, і, звичайно, України.

Перемогу на практично всіх тендерах в країнах Північної Африки та Ближнього Сходу на початку поточного сезону здобули саме ці країни як за рахунок більш низьких цін, так і досить високої якості врожаю в поточному році. Останній факт є надзвичайно важливим, адже українська пшениця, як правило, оцінюється з невеликим дисконтом через порівняно нижчу якість.

Експорт зерна з України в 2012/2013 МР та прогноз експорту зерна в 2013/14 МР

В 2012/13 МР з України було вивезено 22,85 млн. т зернових, що на 1,26 млн. т (5,8%) більше, ніж в попередньому сезоні. Пшениці експортовано 6,89 млн. т (зростання експорту на 1,63 млн. т або 31%), ячменю – 2,13 млн. т (зменшення експорту на 0,33 млн.т або 13%), кукурудзи поставлено на зовнішні ринки майже стільки, скільки у минулому році – 13,6 млн. т проти 13,7 млн. т в 2011/12 МР.

За рахунок високих світових цін валютні надходження від експорту зернових культур в 2012/13 МР зросли майже на 20% в порівнянні з попереднім маркетинговим роком і склали $6,3 млрд. Зокрема, середньозважена вартість (без врахування умов поставки) експорту пшениці в минулому сезоні зросла на 17% до $286/т, ячменю – на 13% до $282/т, кукурудзи – на 11% до $270/т.

Джерело: ДП «Держзовнішінформ»

Найбільшу частку в експорті в минулому сезоні знову зайняла кукурудза – 59% в порівнянні з 63% в 2011/12 МР, друге місце посіла пшениця – 30% (24% в 2011/12 МР). Частка ячменю знизилась з 11% в 2011/12 МР до 9% в минулому сезоні, - його поставки зменшуються з року в рік через зміну структури посівних площ та, відповідно, врожаю сільськогосподарських культур в Україні.

Ринки збуту вітчизняного збіжжя в минулому сезоні майже не змінились, - це країни Південної Європи, Північної Африки та Близького Сходу: Саудівська Аравія, Італія, Ізраїль, Лівія, Сирія, Іран, Португалія тощо. Основними країнами-імпортерами стали Єгипет та Іспанія, які разом закупили близько 7,0 млн. т зерна або 30,7% від всього експорту.

В 2013/14 МР очікується, що до переліку великих споживачів українського зерна ввійде КНР. Адже Україна та Китай підписали меморандум про співпрацю з підтримки пріоритетних проектів у сільському господарстві, згідно якого сума китайських інвестицій в український агропромисловий комплекс становитиме понад $2,6 млрд., основна частина яких буде повертатись у товарному вигляді, а саме експортом кукурудзи.

Джерело: ДП «Держзовнішінформ»

Експортний потенціал нашої країни в 2013/14 МР оцінюється на рівні від 28 млн. т до 32 млн. т зерна, при цьому остаточна цифра залежатиме від врожаю кукурудзи. Станом на середину серпня в Україні було зібрано близько 32,2 млн. т ранніх зернових.

За прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства України вітчизняні сільгоспвиробники зберуть близько 26 млн. т кукурудзи, за оцінкою МСГ США - 29,0 млн. т (липневий прогноз – 26,0 млн. т), а Українська зернова асоціація оцінює даний показник на рівні до 32 млн.т.

Щоб експортувати близько 30 млн.т. зернових з України та забезпечити належне зберігання сільськогосподарських культур, місячний експорт має становити близько 2,5 млн.т, а враховуючи обмеженість перевалочних потужностей портів в зимовий період, він має бути близьким до 3 млн.т.

Протягом дев’яти з дванадцяти місяців 2012/13 МР року експорт зерна коливався від 0,9 млн. т до 2,0 млн. т, і лише в трьох місяцях трейдери змогли наростити об’єми відвантажень до 2,4 млн. т, 2,8 млн. т та 3,1 млн. т відповідно. На поточний момент за півтора місяці нового сезону експортовано всього 2 млн. т, тобто "відставання" становить близько 2,5 млн. т.

Враховуючи інші можливі перешкоди (складна процедура митного оформлення, логістичні проблеми, можливе повернення до системи обрахунку ПДВ при експорті зерна з початку 2014 року тощо), вважаємо, що Україна не зможе повністю використати свій експортний потенціал, тому перехідні запаси наприкінці сезону значно зростуть.

Високий рівень прибутковості в зерновій галузі (в 2010-2012 рр. рентабельність виробництва зерна знаходилась на рівні 14-26%) дає підстави надіятись на вихід сільського господарства на новий якісний рівень розвитку.

Позитивні зрушення в аграрній сфері сприяють створенню сприятливого інвестиційного клімату країни, забезпеченню населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості та економіки в цілому, підвищенню рівня життя населення, нарощування експортного потенціалу держави тощо.

Саме тому необхідна уважна та зважена державна політика (податковий тиск, державна підтримка, митний контроль тощо) з метою збереження сталого розвитку зернової галузі.




Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.