Уроки імітації від Януковича і Кº

Дмитро Дєнков, Реальна економіка

Жив-був у Харкові простий хлопець Сергій. У нього була не зовсім проста мама - вона працювала в обласній державній адміністрації.

Закінчивши вуз, Сергій задумався про майбутню роботу. Замислилася і мама. Будучи чиновницею, вона подумала: чому б синові не зайнятися чиновниками?

Зателефонувала подружці, яка працювала в компанії з видачі грантів, і через місяць нова громадська організація під керівництвом Сергія запрацювала на повну силу.

Організація придумала собі непересічну місію: сприяти адміністративній реформі в Україні. Сергій неабияк захопився темою і розповідав про її важливість усім на світі, включаючи батьків і друзів. Батьки - терпіли, друзі - не змогли, і почали його уникати.

Зате через два роки, коли проект завершився, хлопець купив собі однокімнатну квартиру.

Місія ще не виконана, подумав Сергій, і переїхав до Києва. Тут його радо прийняв до своїх лав чи не найбільший в країні міжнародний дослідницький центр. У тому центрі грантів було не злічити - знайшлася "копійка" і для Сергієвої адмінреформи.

Чесно відпрацювавши два роки і придбавши квартиру на столичному Подолі, Сергій не хотів залишати свою високу місію напризволяще. Йому і не дали. Бурхливу діяльність молодого харків'янина помітили на печерських пагорбах і запропонували просувати адміністративну реформу в уряді.

Історія повторилася: наполеглива пропаганда важливої для країни реформи відштовхнула від нього уже столичних приятелів, не кажучи про приятельок.

Проте Сергій не розгубився - пішов у телевізор і тепер звідти раз на тиждень несе народу адміністративну істину. А потім їде додому. На "Мерседесі". На Липки.

Сергій такий не один. Враховуючи, як впроваджується адмінреформа, у його колег, таких же ентузіастів, є шанси зробити не менш успішну кар'єру.

Як відомо, наприкінці 2010 року президент Віктор Янукович видав указ про оптимізацію центральних органів влади, давши старт адмінреформі.

Що відбулося з того часу?

Перший етап реформи передбачав зміни в центральних органах. Частину міністерств ліквідували, а їх повноваження віддали новим відомствам.

Було створено чотири типи органів влади: міністерство - розробляє політику, служба - надає громадянам і компаніям послуги, інспекція - наглядає за дотриманням законодавства, агентство - розпоряджається майном.

На другому етапі реформатори обіцяють взятися за територіальні органи виконавчої влади. Проте, ніхто з чиновників не може сказати, коли закінчується одна стадія і починається інша.

Представники влади здебільшого грають на публіку. Так, перед самим запуском реформи президент влаштовував прилюдні прочухани своїм підлеглим і докоряв їм за роздуті штати.

Сьогодні ж більшість чиновників, і особливо президент, інформують про грандіозні досягнення адміністративної реформи, наводячи приголомшливі цифри скорочень службовців в установах.

В Адміністрації президента кажуть, що в результаті скорочень кількість державних установ зменшилася із 111-ти до 75-ти. Працівників у секретаріаті Кабінету міністрів стало менше майже вдвічі, на 17% скоротилися й апарати центральних органів влади - це більше 5 тисяч осіб.

На сайті президента можна побачити, що серед найбільш затребуваних фігурує запит щодо кількості працівників АП та розміру їх зарплати, у якому вказується, що оточення Януковича зменшилося на 20% ще 2010 року.

Утім, інші, не менш цікаві цифри, замовчуються. "Реальна економіка" надіслала запит в Адміністрацію президента, щоб дізнатися, скільки коштів було витрачено на проведення першого етапу реформи і скільки може знадобитися для другого, але отримала відповідь без цієї інформації.

В АП журналісту пояснили, що зазначені питання були переадресовані Міністерству фінансів. Мовляв, саме на нього "покладене забезпечення реалізації державної бюджетної політики", а Банкова нібито не уповноважена відповідати.

В Мінфіні обмежились таким поясненням: "в поточному році фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з проведенням адміністративної реформи, здійснювалось у межах видатків, затверджених державних бюджетом 2011 на утримання органів виконавчої влади". Про заплановані витрати в цілому ні слова.

Недавно Мінфін обмовився, що скорочення чисельності працівників виконавчої влади, проведене в 2011 році, дозволило зменшити витрати на оплату праці адміністративного персоналу на 1 мільярд гривень.

Пізніше в міністерстві уточнили, що подібні висновки знайшли своє відображення у показниках проекту держбюджету на 2012 рік, який до речі ще не прийняли. Тобто, насправді, це економія в майбутньому.

Міністр юстиції Олександр Лавринович, основний ідеолог реформи, ще оптимістичніший. Він означив розмір економії як "понад 1 мільярд гривень", що теж не додало ясності.

Головне, що "кругла" цифра, на думку влади, повинна свідчити про ефективність перетворень.

Втім, як виявилося, задекларовані досягнення зовсім не підвищують якість державного апарату і не роблять погоди у скороченні бюджетних видатків. Нинішня адміністративна реформа, схоже, така ж ефемерна, як і попередня.

Так, Україна уже пережила одну адмінреформу. У 1999 році президент Леонід Кучма також проводив реорганізацію та оптимізацію, але через кілька років кількість органів виконавчої влади відновилася.

Так само нинішній глава держави, прикриваючись благими намірами, намагається створити комфортну для себе модель влади.

На це, зокрема, вказує той факт, що запропонована модель не сприяє децентралізації влади. Навпаки, реальні наслідки - це подальша централізація під орудою президента та його адміністрації.

Так, за рішенням президента усі реорганізовані відомства, як власне і міністерства, отримали статус центральних органів виконавчої влади - ЦОВВ. За словами експерта Центру політико-правових реформ Віктора Тимощука, їх керівників і навіть заступників глава держави призначатиме особисто.

"Сьогодні Банкова призначає і міністра, і керівника іншого ЦОВВ, які фактично мають однаковий статус, бо призначаються і звільняються за однаковою процедурою", - каже він.

Тож керівники нових відомств залежать лише від волі Януковича, а точніше – керівництва його адміністрації, а не від голів міністерств, які, відповідно до реформи, начебто повинні координувати їх діяльність.

"Людям розказують байку: чим менше органів, тим краще. Це банальна маніпуляція. Краще багато малих, ніж один великий", - каже співрозмовник з уряду.

За його словами, зараз утворилися мегаміністерства, де працюють тисячі людей, якими тепер неймовірно важко управляти. "В органах, які прирівняли до міністерств, питання вирішуються через Льовочкіна", - зазначає джерело.

Урядовець наголошує, що Лавринович намагався уникнути таких наслідків, але "переміг особистісний фактор".

Олександр Лавринович, Сергій Льовочкін

Проте, головне навіть не це. За словами співбесідника-урядовця, скорочення штатів у державних установах можуть виявитися фікцією.

Зокрема, переважно скорочуються вакантні посади держслужбовців, які ніхто не обіймає. "Такі посади зазвичай тримають для того, щоб мати фонди для преміювання", - пояснює він.

До того ж, існує ще один інструмент для здійснення уявної оптимізації: керівники установ утворюють підприємства або установи і переводять туди працівників. Ті перестають бути держслужбовцями, але їх можуть фінансувати за іншими державними програмами.

"Іноді вони самі починають заробляти через видачу ліцензій, сертифікатів, адмінпослуг", - зазначає співрозмовник.

Ймовірно, через це Євросоюз проігнорував українську адмінреформу, хоча на її реалізацію країна могла отримати близько 300 мільйонів євро.

Саме таку суму могла надати Україні міжнародна організація SIGMA, яка спеціалізується на удосконаленні державного управління. Ця установа співпрацює з країнами центральної і східної Європи, допомагаючи їм створити ефективну модель урядування, засновану на стандартах ЄС.

"Вони були готові надати сотні мільйонів на реформу, але не зрозуміли її, бо ні президент, ні його адміністрація, ні "архітектор" реформи Лаврінович так і не змогли представити концепції", - наголошує Тимощук.

Також незрозуміло, коли реформа дійде до регіонів. Хоча у проекті бюджету передбачено скорочення фінансування територіальних органів на 40%.

За словами віце-президента Асоціації міст України Мирослава Пітцика, у чотирьох областях вже стартували пілотні проекти в галузі охорони здоров'я. Вони передбачають передачу функцій міст до обласного центру. Подібні зміни повинні відбутися і в інших секторах.

Утім, як каже Пітцик, "ці кроки геть себе не виправдовують". Однак це не заважає владі хизуватися "мільярдною" економією, хоча інші витрати бюджету ростуть шаленими темпами.

Так, за даними Держстату, на держзакупівлі за дев'ять місяців 2011 року витрачено в чотири рази більше, ніж за цей же період 2010 року, - 70 мільярдів гривень.

Серед цих видатків, до речі, така необов'язкова стаття, як ремонт: президентських резиденцій - 280 мільйонів гривень, пляжів у Криму, де відпочиває дружина прем'єр-міністра Микола Азарова, - 180 мільйонів гривень, приміщень Верховної ради - більше 20 мільйонів гривень.

А ще є фінансування в обсязі 200 мільйонів гривень медичного центру "Феофанія", де лікуються чиновники, та обслуговування автопарку глави держави - 50 мільйонів гривень.

Насправді, якщо влада відмовиться від усіх своїх забаганок, то може заощаджувати десятки мільярдів гривень. Для порівняння: дефіцит бюджету становить близько 35 мільярдів гривень.

Чиновники ж, включно з колишнім харків'янином Сергієм, і далі хваляться "неймовірними" досягненнями та успішно імітують адмінреформу.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Кидали на службі у Попова

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.