Львівські "винахідники" іPad збивають роялті з імпортерів

Юрій Віннічук, РЕ

Наприкінці 2012 року "Реальна економіка" писала про комерсантів зі Львова, які, отримавши патент на вішалки для одягу, заборонили їх ввіз в Україну і вимагали від імпортерів сплатити роялті.

Перш ніж продовжити історію про цих кмітливих "винахідників", з'ясуємо спершу, чому вона взагалі мала місце і чому в Україні можна отримати патент на речі, які, здавалося б, патентувати абсурдно.

Право патентувати давно винайдені речі і забороняти їх ввіз в Україну надає вітчизняне законодавство. Достатньо лише отримати патент на промисловий зразок певного виробу і внести його в митний реєстр об'єктів інтелектуальної власності, який захищає інтелектуальні продукти українських правовласників.

Це стає можливим, оскільки фахівці "Українського інституту промислової власності" ("Укрпатент" – ред.) не зобов’язані здійснювати експертизу поданих заявок по суті.

Іншими словами, "Укрпатент" не проводить експертизу для промислових зразків на відповідність критерію патентоздатності (новизни). Його фахівці перевіряють лише правильність оформлення поданих заявок.

Таким чином, існує можливість отримати патент, наприклад, на корки для пляшок, навіть якщо до цього вже було видано п’ять аналогічних патентів, а корки винайдені декілька століть тому.

Така недосконалість вітчизняного законодавства в сфері патентування дозволяє зацікавленим особам обмежувати роботу конкурентів або змусити інші компанії, які виробляють чи імпортують цю продукцію, укласти з ним ліцензійний договір з подальшою оплатою.

А тепер повернемося до львівських "винахідників". З початку 2013 року вони неодноразово нагадували про себе співвітчизникам і викликали в них відверту посмішку, оскільки, як виявилося, кмітливі львів’яни є творцями енергозберігаючої лампи, планшетного комп’ютера, шурупа та ще зо двох десятків виробів.

Принаймні, патенти на ці промислові зразки "Укрпатент" їм видав.

Такій продуктивності може позаздрити навіть бувалий патентувальник - консорціум ЄДАПС, який нещодавно запатентував водяний знак "України" та акцизні марки на алкоголь і цигарки. Свої інтелектуальні труди ЄДАПС монетизує через державні закупівлі.

Група львівських "винахідників" вважає себе нічим не гіршою за консорціум і також відбиває власні "інвестиції в інтелект".

Зокрема, як повідомило "Реальній економіці" джерело на Митниці, львівська фірма ТзОВ "Енергоконтракт-центр", яка належить цим "винахідникам", розсилає на адресу регіональних митниць листи з вимогою призупинити імпорт товарів, що порушують їхні права як правовласників, а потім йдуть до цих імпортерів і домовляються про сплату роялті.

Наприклад, нещодавно до Митниці ця компанія надіслала вимоги призупинити імпорт окремих груп товарів на основі отриманих патентів: меблів (патент на "Комплект напрямних для меблів"), вішалок для одягу, меблевих завіс, змінних фарбувальних котків.

Ці патенти отримані на ім'я Віталія Голєва. Він є власником патенту на "вішалку для одягу", які імпортувала данська фірми JYSK. Від JYSK Голєв тоді вимагав сплатити 500 гривень винагороди.

Інтереси Голєва в цій справі представляла фірма "Космонава Україна". Директором компанії є інший львів’янин Кирило Голіусов, який отримав з 2010 року 15 патентів на промислові зразки "пробка для закупорювання пляшок" з алкоголем. Окрім того, Голіусов є засновником "Енергоконтракт-центр", а його партнером по уставному капіталі цієї компанії є Сергій Завійський.

Сьогодні на митниці Завійський збирає з імпортерів по 3000 гривень на основі виданого йому патенту на пробки для вина.

А відбувається це ось як. Як повідомили "РЕ" в Південній митниці, львівські "винахідники" після того, як вносять патент в митний реєстр, пишуть на ім'я митниці листи з вимогою призупинити імпорт чи експорт товарів.

"На основі таких листів ми зобов’язані призупинити митне оформлення товару, щоб правовласник міг відстояти свої права в суді. Якщо правовласник протягом 10 днів подає до суду та інформує нас про це, ми продовжуємо призупинення розмитнення товару ще на 10 робочих днів, щоб отримати рішення суду про те, забороняє він ввозити цей товар чи дозволяє. Таким чином товар стоїть на митниці 20 робочих днів або близько 30 календарних днів. При цьому кожен день простою одного контейнера коштує 100-150 євро. От і виходить, що імпортеру потрібно заплатити близько 3 тисяч євро за один контейнер", - пояснює наш співрозмовник.

Відзначимо, що зазвичай товари ввозиться в Україну далеко не в одному контейнері.

Співрозмовник видання підтвердив, що нещодавно з такої причини було призупинено розмитнення корків для вина та коньяку, а також меблів з металевими направляючими (рейки, до яких кріпляться і по яких рухаються шухляди та підставки для клавіатури – ред.), оскільки львівська компанія внесла ці винаходи в митний реєстр як свої власні.

Враховуючи, що більшість товарів в Україні оформляють спеціалізовані фірми, які працюють за фіксовану плату від власника товару, то незаплановані витрати на простій в їхні плани не входять.

"Така фірма спочатку оформляє товар на себе, а потім передає вантаж реальному одержувачу. Чому тут працюють посередники? Якщо одержувач товару - фірма, яка займається будівництвом, то вона не хоче займатися ще й митницею", - пояснює співрозмовник видання.

Зазвичай, коли фірма з оформлення приймає замовлення, то обумовлюється фіксована сума цього оформлення з урахуванням всіх витрат. І тут компанія, після того, як взялася оформляти товар, бачить, що митниця призупинила його розмитнення на підставі заяви правовласника.

"Контейнери стоять, накопичуються простої, йде збиток. І компанія розуміє, що доведеться залізти в зарплату співробітників. Але тут з'являються ці львівські хлопці - Завійський та Голіусов, власники патентів, і кажуть: "В принципі з металевих направляючих та корків від тисячі до 3 тисяч гривень нам заплатите, і ми розблокуємо товар". У такій ситуації фірма розуміє, що їй вигідніше заплатити цим хлопцям, ніж платити за простій товару по 30 тисяч гривень за контейнер", - пояснює митник.

Гроші, отримані від імпортерів, львівські хлопці пропускають через "Енергоконтракт-центр" і "Космонава-Україна".

Такої ситуації не було б, якби в Україні існував механізм компенсації правовласником збитків митниці та імпортеру, коли розмитнення товару призупинено на основі необґрунтованої заяви про порушення авторських прав.

"Навіть якщо вантаж призупинили на один день, то всі ці збитки оплачують імпортери та експортери, оскільки в країні немає механізму компенсації правовласниками збитків за свої не завжди сумлінні дії. Був би такий механізм, імпортер міг би сказати правовласнику: ми не будемо з вами розмовляти, поклали б трубку, простояли б 20 робочих днів на митниці і виставили власнику патенту рахунок на 3 тисячі євро за контейнер плюс збитки імпортера", - наголошує співрозмовник "РЕ".

Окрім того, в Єдиному реєстрі судових рішень ми знайшли позов "Енергоконтракт-центру" до Київської регіональної митниці та ТОВ "Фоззі-Фуд". В своїй заяві компанія львівських бізнесменів вимагає призупинити розмитнення дерев'яних вішалок для одягу, вироблених в Китаї, та накласти арешт на вже ввезенні вішалки на основі патенту.

Приведемо цитату з Єдиного державного реєстру судових рішень: "Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття запобіжних заходів заявник зазначає, що він є особою, яка відповідно до договору про надання виключної ліцензії на промисловий зразок "Вішалка для одягу" від 30.03.2012р. № ЕКЦ-2, укладеного між ТОВ "Енергоконтракт-Центр" та гр. Голєвим Віталієм Юрійовичем, має виключне право, зокрема, дозволяти іншим особам використання на території України промислового зразка "Вішалка для одягу", який охороняється патентом України на промисловий зразок від 25.01.2012р. № 22682".

Наразі дану заяву Господарський суд Київської області повернув позивачу, оскільки той не сплатив судовий збір. Фахівці вважають, що "Енергоконтракт-центру" і не планував судитися і торговою мережею всерйоз. Насправді в суд було подано заяву, щоб збільшити термін затримки товару на митниці та завдати більше збитків імпортеру і, таким чином, мотивувати його до підписання ліцензійного договору і сплати авторської винагороди.

Аналогічну заяву "Енергоконтракт-центр" подала до Господарського суду Києва на ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна". І таких справ в реєстрі судових рішень за участю львівської компанії чимало. Детальніше ознайомитися з ними можна тут.

Окрім того, компанія "Енергоконтракт-центр" сама є активним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Як повідомили джерела в компетентних органах, в 2010-2011 роках "Енергоконтракт-центр" активно займалася імпортними та експортними операціями на кругленькі суми.

В 2010 році компанія імпортувала в Україну товарів на 222 мільйона гривень, експортувала - на 6,3 мільйона. В 2011 році обсяги імпорту "Енергоконтракт-центр" зросли до 445,9 мільйона гривень, експорту – до 312 мільйонів. А це доволі непоганий результат як для компанії з трьома працівниками, де керівником і бухгалтером одночасно є Завійський.

Чи здійснювала компанії імпортно-експортні операції в 2012 році - невідомо.

Таким чином, маючи на руках декілька десятків патентів на різноманітні вироби, "Енергоконтракт-центр" отримала чималі переваги перед конкурентами, оскільки може вимагати (і робить це) призупинення їхніх експортно-імпортних операцій.

Як показують наведені приклади та свідчення учасників ринку, своїм правом компанія активно користується.

Перелік патентів, отриманих львівськими комерсантами

Наприкінці березня 2013 року громадянин Віталій Голєв отримав патент на промисловий зразок "лампа для освітлення".

З 2010 року Кирило Голіусов отримав 15 патентів на промислові зразки "пробка для закупорювання пляшок". Серед них і пробка відомого виробника алкоголю "Мєрная".

Окрім того, Голіусов запатентував "комплект упаковки для клею", зубочистки та "ковпачок з ручним насосом-розпилювачем".

Родич Кирила Дмитро Голіусов також не гаяв дарма часу і активно працював мозком. В березні 2013 року він отримав патенти на промзразок "планшетний комп'ютер". Ще два патенти на схожі вироби Дмитро отримав в лютому. В березні він став власником патенту на шуруп.

Це не перші патенти, отримані на ім'я Дмитра Голіусова. В 2011 році він отримав патент на "паливний брикет". Відзначимо, що паливні брикети активно експортуються з України.

Львівські ділки також внесли до митного реєстру коньячну пробку, схожу на ту, яку використовує виробник коньяків і вин ТМ "Шабо".



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Кидали на службі у Попова

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.