Гроші вкладників підуть на позики чиновникам

Азад Сафаров, для РЕ

Відтепер кожен українець сім разів подумає, перш ніж відкриє депозит.

Замість відшкодування коштів у разі банкрутства банків Фонд гарантування вкладів фізосіб кредитуватиме установи і видаватиме позики своїм працівникам.

Відомство, яке десять років було принаймні теоретичною рятівною соломинкою для постраждалих вкладників, зможе займатися комерційною діяльністю і тринькати гроші, передбачені для виплати ошуканим українцям.

Усе це - завдяки новому закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який днями може підписати президент.

Фонд не гарантує

Суть закону в тому, що Нацбанк передає функції з ліквідації неплатоспроможних банків Фонду гарантування вкладів фізосіб. Фонд матиме виняткове право виступати тимчасовим адміністратором і ліквідатором установи. Він же і виводитиме її з ринку.

Автори закону запевняють: головна мета новації - відновлення довіри громадян до банків. Мовляв, регулятор не міг ефективно працювати з проблемними банками.

Термін проведення виплат громадянам скорочується з двох місяців до семи днів, а під час дії тимчасової адміністрації скасовується мораторій на повернення вкладів.

Здавалось би, все чудово - збирай гроші і мерщій неси їх у банк. Однак, на відміну від аналогічного чинного закону, у новому не встановлено, яку суму гарантовано відшкодують. З документа зникла лімітована сума 150 тисяч гривень.

"Якщо нині закон передбачає відшкодування 150 тисяч гривень, то в новому законі гарантованої суми нема. Поки її не буде, не буде і виплат. Можуть встановити будь-яку плату чи припинити виплати, і це буде законно", - каже юрист Ростислав Кравець.

Правники сподіваються, що лімітована сума відшкодування буде визначена після підписання закону. За логікою, це повинно зробити правління фонду, і потім через банки донести дану інформацію до вкладників.

Однак де гарантія, що фонд не встановить ліміт повернення коштів на рівні, наприклад, 10 тисяч гривень? Закон установу не квапить і не дає їй жодних вказівок.

Позика для чиновників

У визначенні суми відшкодування не буде зацікавлений і сам фонд - у нього з'явилося набагато цікавіше і прибутковіше повноваження: кредитування банків.

За законом, фонд робитиме це, аби проблемний банк зміг повернути вклади населенню. Повернути собі кошти відомство планує після продажу майна та активів фінустанови. Якщо ж у відомства не вистачатиме грошей для надання кредиту, він зможе отримати короткострокову позику в НБУ чи навіть з держбюджету.

Тобто фонд стане транзитною структурою з повноваженнями комерційного банку. На думку експертів, це одна з найбільших небезпек для вкладників.

Якщо раніше фонд виконував функцію гаманця, тримаючи у себе кошти для можливих майбутніх ошуканих вкладників, то тепер відомство перетворюється на активного банківського менеджера, який ризикуватиме чужими коштами.

"Ми чудово знаємо, як Нацбанк виконував подібну функцію, і чим закінчилися історії з Укрпромбанком, "Родоводом" і десятками інших ліквідованих установ. Їм ці кредити не дуже допомогли. Держава вклала у банки величезні суми і викупила контрольні пакети акцій. З'явилися три нові державні банки, але сенсу від них ніякого", - каже голова Асоціації постраждалих вкладників Богдан Цімейко.

Питання про сенс виникає і при ознайомленні із статтю 20 нового закону. Там йдеться про те, що тепер фонд зможе видавати позики своїм працівникам.

"Розпорядження коштами фонду: надання позик працівникам фонду в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою фонду, та у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами фонду", - написано у п'ятому пункті.

Тобто йдеться навіть не про кредити, а безвідсоткові позики. Який зиск від цього вкладникові і фінансовим установам, у статті не сказано.

Виходить, якщо завтра, після падіння якогось банку, вкладник побіжить за компенсацією, йому лише поспівчувають, бо гроші позичені працівникам фонду.

"Найбільше мене обурює те, що фонд таким чином може вирішувати проблеми своїх робітників за рахунок грошей, призначених зовсім не на це", - говорить директор департаменту правового забезпечення "Erste банку" Олександр Ярецький.

За його словами, фонд - це не фінансовий заклад, і він не повинен відбирати хліб у комерційних банків. "Чому саме службовці фонду повинні мати цю пільгу, в той час як інші чиновники або пересічні громадяни її не мають?" - питає банкір.

Клонування Нацбанку

На думку фінансистів, новий закон не вирішує головних проблем системи гарантування вкладів, які стали очевидними під час попередньої банківської кризи.

Передусім, у фонді недостатньо коштів для відшкодування вкладникам за умови банкрутства фінустанов. Це не додає клієнтам вітчизняних банків упевненості.

"Будь-яка паніка серед вкладників може призвести до неспроможності банків. Варто було під час кризи з'явитися чутці про проблеми Промінвестбанку, хоча проблем там не було, як за тиждень банк "ліг. Це була спланована акція", - каже Ярецький.

За його словами, новий закон не вирішує цієї проблеми: "Я сумніваюся, що фонд зможе зробити більше, ніж Нацбанк. Від зміни вивіски нічого не зміниться".

Банкіри упевнені: замість повного реформування фонду і системи гарантування вкладів депутати створили ще один держорган з широкими повноваженнями контролю за банками, клон Нацбанку. При цьому за останнім залишається функція "старшого брата". Про це йдеться у пояснювальній записці до закону.

"Нацбанк продовжуватиме виконувати функції з банківського регулювання та пруденційного нагляду, у тому числі здійснюватиме посилений нагляд за діяльністю проблемних банків та впроваджуватиме програми їх фінансового оздоровлення. Нацбанк продовжуватиме застосовувати всі існуючі заходи впливу, в тому числі призначення куратора, крім запровадження тимчасової адміністрації".

Юристи сумніваються, що фонд краще розбиратиметься у питаннях запровадження тимчасової адміністрації або призначення ліквідатора, ніж досвідчений Нацбанк.

За словами Кравця, навіть за старих повноважень НБУ ліквідація банків затягувалася - часто ліквідаторів міняли кілька разів. Навіщо тоді Нацбанку недосвідчений "брат"?

Головною причиною цього експерти називають бажання регулятора усунутися від відповідальності перед наступною хвилею банківської кризи, яку прогнозують на 2012 рік. Тепер НБУ матиме крайнього, а це - поганий сигнал для вкладника.

"Якщо стовідсоткової гарантії не було досі, то при появі дублюючого органа тим більше неможливо щось гарантувати. Обидва гравці будуть перекладати відповідальність один на одного, а постраждалий вкладник залишиться ні з чим", - пояснює голова Комітету економістів України Андрій Новак.

У фонді гарантування вкладів фізосіб спершу погодилися прокоментувати свої нові повноваження. Проте, отримавши запит РЕ, категорично відмовилися.

У прес-службі запевнили, що відповідь дадуть лише після того, як закон підпише президент. Скоріш за все, у фонді не хочуть, аби зайві розмови про переваги та недоліки закону завадили набуттю ним чинності.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Кидали на службі у Попова

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.