Кому зручна ручна Нацрада?

Павло Мандрик, для РЕ

Все таємне стає рано чи пізно явним. Цю просту істину знають усі чиновники, яким є що приховувати, але це знання ще ніколи не помішало у їх темних справах.

Одна лиш неприємність - момент викриття гірше публічної розправи. Але і це можна пережити, лиш би не втрати своєї посади.

"Реальна економіка" продовжує досліджувати тему цифрового телебачення. Після останніх матеріалів ми зібрали коментарі тих, хто своїми руками обрав 28 загальнонаціональних "цифрових" телеканалів та по 4 регіональні телеканали в регіонах.

То ж пропонуємо вам познайомитись з членами Нацради поближче.

Сімейний підряд Головатенко-Каплуненко

Для тих компаній, які пробували свої сили на загальнонаціональній "цифрі" і пролетіли, конкурс на регіональну "цифру" - по 4 канали в кожній області - міг бути останнім шансом потрапити в "цифру".

Та й Нацрада під час розподілу регіональної "цифри" не забороняла компаніям подавати заявки відразу на кілька регіонів. Тому якщо на 28 місць у національних мультиплексах Нацрада мала 59 заявок, то на 668 частот у регіональному мультиплексі їх було аж 1040.

Але у тих компаній, які спробували два роки тому на "цифровому" конкурсі в Нацраді отримати бодай декілька регіональних частот, усі спроби завершились невдачею - у всіх, крім компаній, які належали Юрію Каплуненку - кабельного телеканалу ділових новин UBR, який отримав частоти в 11 областях та компаніям "Аріадна ТВ", "Новий формат ТВ", "Лідер ТВ", "ТВ Вибір" та "Партнер ТВ", про які "Реальна Економіка" писала у другій частині дослідження.

Ось скажімо, група "1+1 медіа" на «цифровому» конкурсі намагалась отримати місце в більше 10 областей України для каналу "Сіті", який зараз є дитячим "ПлюсПлюс".

Крім цього, ліцензію в 16 областях бажало отримати ТОВ "Медіа сервісез Україна", в якому член Нацради Оксана Головатенко угледіла відношення до групи "1+1". А тому обидві компанії "пролетіли". Більше того, канал "Сіті" не отримав ліцензію навіть у Києві, попри наявність аналогової частоти.

За бортом опинився також канал новин "24" безпартійного мера Львова Андрія Садового, який претендував на 5 областей Західної України та кабельний телеканал "Перший діловий" регіонала Ігоря Шкіря, який пробував свої сили у близько десяти областях.

І це не враховуючи ряд місцевих мовників з багаторічним досвідом роботи, які хотіли мовити в "цифрі", але яким місць так і не дісталось. Саме так пролетіла компанія TV-4 з Тернополя, яка мала бажання мовити на всю область. Не дістались "цифрові" частоти львівській компанії ZIK. І продовжувати цей список можна до безкінечності.

Саме тому низка регіональних телеканалів, які ведуть багаторічне аналогове мовлення, але яким завдяки Нацради не дісталось місце в «цифрі», подали в суд. Хоч з того часу пройшло 2 роки, але успіхи компаній знайти правду в українській феміді наразі рівні нулю.

Для телеканалу UBR конкурс на регіональну "цифру" був чи не єдиним рятівним колом, оскільки канал також подавав заявку на загальнонаціональну "цифру", але навіть попри наявність лобіста, пролетів.

Але зате UBR на регіональному конкурсі дісталось майже пів України - частоти в 11 найбільших областях. Хоч Головатенко на регіональному конкурсі показово не голосувала за UBR, але за неї це зробили її колеги-члени Нацради. Причому всі одноголосно.

Плани подружжя Каплуненко-Головатенко частково монополізувати регіональну "цифру", для того, аби потім дорого продати грошовитим "нужденним" частково не справдились.

На той час гендиректор ТВі Микола Княжицький, якому з легкої руки Головатенко та інших членів Нацради так і не дісталось місце в "цифрі", звинуватив чиновницю у зловживанні службовим становищем та лобіюванні інтересів бізнесу свого чоловіка.

Головатенко з Каплуненком викручувались як тільки могли. Політ фантазій подружжя дійшов навіть до того, що UBR за день до конкурсу формально змінив власників, оскільки Юрій Каплуненко начебто продав 70% акцій ESG кіпрському офшору Multimedia Ltd.

Але зрозумівши, що у таку легенду ніхто не повірив, подружжя катапультувалось - через тиждень після конкурсу, UBR відмовився від цифрових ліцензій, розіславши слізний прес-реліз, в якому багато йшлось про імідж каналу та європейські цінності.

"Навколо результатів конкурсу штучно створюються конфліктні ситуації, які використовуються деякими учасниками ринку для маніпуляції громадською думкою та недобросовісної конкуренції. Такий стан речей шкодить іміджу UBR, який звик працювати відповідно до європейських стандартів ведення бізнесу і цінує свою репутацію. Тому прийнято рішення відмовитися від виграних під час конкурсу частот", - зазначалось в релізі каналу.

Але лише тепер, коли пройшло 2 роки, стало зрозуміло, що цей жест доброї волі виявився лише продуманим, прагматичним, цинічним кроком, який мав на меті відвести увагу громадськості від куди цікавішої оборудки.

Проблеми регіональної "цифри"

Труднощі регіональної "цифри" полягають у тому, що регіональні телекомпанії фізично не можуть потягнути тарифи провайдера цифрового телебачення - компанії "Зеонбуд", які в кілька разів вищі, аніж оплата аналогового сигналу, який зараз, на відміну від "цифри" дивляться мільйони.

А тому немало регіональних компаній, які отримали місця в регіональній "цифрі", зараз одна за одною відмовляються від своїх частот. Так, від початку вересня Нацрада погодила такі рішення по п’яти регіональних компаніях.

В принципі, дана ситуація є цілком прогнозованою, оскільки регіональних мовників, які себе добре почувають в країні можна порахувати на пальцях двох рук.

Прибутки від реклами в регіонах мінімальні. Все напряму залежить від гаманця власника компанії та його посади в органах місцевого самоврядування.

А тому регіональним телеканалам доводиться викарабкуватись. Найпоширеніший спосіб звести кінці з кінцями - це обмежити власне виробництво до 3-4 годин на добу, а решта часу ретранслювати на своїй частоті супутникові телеканали.

Так робить не один мовник в регіонах, за що отримує свої дивіденди.

Зрештою, для вирішення подібних проблем Нацрада радила регіональним мовникам створювати так звані консорціуми з місцевими мовниками і подавати спільну заявку на регіональну "цифру" відразу від кількох мовників в області.

Але як тоді поділити години мовлення, логотипи каналів, прибутки від реклами? Тим більше, коли чи не кожен регіональний мовник має свої амбіції. Словом, до порад Нацради, які межують з абсурдом, не прислухався ніхто.

В кінцевому результаті, в серпні 2011 року Нацрада після роздачі маститих місць в "цифрі" компаніям Юрія Каплуненка, залишила близько чверті місць на повторний конкурс, який пройшов торік у вересні.

Ситуація повторилась з точністю до 2011 року. Таким чином Нацрада своїми рішеннями, фактично, вбила місцеве телебачення. Веселі часи на регіональних мовників настануть в 2015 році.

В результаті двох "цифрових" конкурсів, в регіональній "цифрі" хоч і залишились кілька вільних частот, але великого значення вони не гратимуть, оскільки розташовані на периферії, тоді як місця в найбільших обласних центрах - роздані практично повністю.

Мовчання покірних ягнят

Розкривши корупційну схему в надрах Нацради, "Реальна економіка" спробувала взяти коментарі з перших вуст головних чиновників Нацради.

У членів Нацради ми поцікавились чому вони так вперто не бачать порушень в умовах "цифрової" ліцензії телеканалів "Ескулап", "Вінтаж", Goldberry, а також регіональній п’ятірці - "Аріадна ТВ", "Новий формат ТВ", "Лідер ТВ", "ТВ Вибір" та "Партнер ТВ".

Нагадаємо, офіційно ми отримали відповідь від Нацради, що регулятор не вбачає порушень в діяльності цих компаній. Але важко повірити в те, що телеканали можуть два роки транслювати один і той самий телевізійний продукт і не отримати за це на горіхи від Нацради? Для чого ж тоді існує цей орган?

Насправді, такі трюки з ефіром для інших телеканалів закінчується дуже плачевно - попередженнями з боку Нацради. А від попередження до втрати ліцензії - один крок.

Яскравий тому приклад - юридичний телеканал "Право ТБ". Телеканал отримав ліцензію на супутникове мовлення в липні минулого року. В січні цього року телеканал вийшов в ефір, розпочавши повноцінне мовлення.

У липні цього року Нацрада, як це прописано в законодавстві, планово перевірила канал на відповідність умов ліцензії за рік його діяльності.

Порушень знайшли чимало - мовлення каналу суттєво відрізнялося від програмної концепції. Кількість закупних програм в ефірі була вдвічі більшою ніж та, яка вказана в ліцензії. До всього, регулятор мав претензії до жанрового розподілу ефіру.

Також Нацрада зафіксувала відсутність ідентифікації рекламних роликів в ефірі "Право ТБ". Крім цього, членам Нацради не сподобалось, що анонс фільму з обмеженням аудиторії транслювався в денний час. В результаті компанія отримала попередження. Її директору нічого не залишалось як пообіцяти виправитись.

Намагаючись зрозуміти "нацрадівські" методи "кнута" для одних компаній та "пряника" - для інших, ми звернулися з цим питанням до осіб, які безпосередньо несуть відповідальність за перевірки.

На відповідність умов ліцензії ефір кожного телеканалу зазвичай моніторить представник Нацради в регіоні. В Києві - це Олег Олександров. В нього ми поцікавились чи вбачав він при перевірці порушення в діяльності цих телекомпаній.

"Я перевіряв на відповідність умов ліцензії "Голдбері", "Корона санрайс" (канал "Вінтаж") та "Асперу 2011" (канал "Ескулап"). Компанію "Аріадна ТВ" я ще не перевіряв. В "трійки" були невеличкі проблеми, але більш-менш їхній ефір відповідає умовам ліцензії. Був перекіс по програмній концепції - 5 хвилин туди, 5 хвилин сюди. Це допустимо. Якщо вони показують одне і теж з дня в день - це не є порушенням умов ліцензії. Це їхня особиста діяльність. Зрозумійте, я лише констатую чи є в них в ефірі недоліки чи їх немає. Я надаю акти перевірки. Чи вважати це порушенням, чи ні - це компетенція виключно членів Нацради", - зазначив Олександров.

Отже, виявляється, що суцільні повтори одного і того ж контенту протягом двох років - це не порушення. А тому ми пішли ще дальше і поцікавились думкою членів Нацради, яку записали на брифінгу за півтора місяці до виходу матеріалу - 18 вересня.

На журналістське щастя Оксана Головатенко, яка після корупційного скандалу уникає будь-яких коментарів, ще місяць тому була дуже багатослівною. То ж пропонуємо ознайомитися зі словами чиновниці.

Перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко чисто по-людськи розуміє становище "цифрових" телекомпаній, а тому Нацрада поблажливо ставиться до їхньої діяльності.

"Чому ми не виносимо попередження компаніям, які мовлять в цифрових мультиплексах, тому що ми розуміємо що деякі компанії розпочинають мовлення як нові компанії і вони мають вийти протягом року. Формально, юридично вони виконують норму закону і виходять протягом року.

Ми розуміємо, що "цифра" тільки розбудовується, а тому лояльно ставимось до них. Лояльність проявляється в тому, що ми дивимось на те, щоб компанія розпочала свою діяльність протягом року. А щодо розподілу жанрового, ліцензійних умов ми дивимось, щоб не було глобальних порушень.

Щодо якості продукту, то це потребує більш детального аналізу. В нас пройшли планові перевірки. В деяких компаніях були зафіксовані порушення і було звернено керівництво цих компаній, аби було усунено ці порушення в термін протягом місяця", - відзначала Головатенко.

А от телеканалу "Право ТБ", як запевнила нас Головатенко, дісталось по заслузі.

"В компанії "Право ТБ" було багато розбіжностей з програмною концепцією. Крім того, по-моєму, вони вели мовлення не в повному обсязі, не 24 години. Тому й отримали попередження. З ходу тяжко згадати. Потрібно піднімати акти перевірки", - розповідала Головатенко.

Голова Нацради, донеччанин Володимир Манжосов, який до цієї посади був 5 років віце-президентом каналу "Україна" Рината Ахметова, виклав своє бачення ситуації, довкола компаній, які отримали цифрові ліцензії, але не запустили ефір.

"Вони розпочали мовлення вчасно, відповідно до закону - через рік після отримання ліцензії. Ми проводили перевірку. Щодо програмної концепції, то в цілому вона… виконувалась. В нас були лише незначні зауваження, але це в рамках тих зауважень, які є у багатьох компаній", - заявив він в унісон з іншими членами ради.

Також "Реальна економіка" поцікавилась в Манжосова чи відомо йому про те, що п’ятірка компаній "Аріадна ТВ", "Новий формат ТВ", "Лідер ТВ", "ТВ Вибір" та "Партнер ТВ" сплачує внески в державні інституції за одну особу кожен.

"Мені про це нічого невідомо. Я цього не знав. Вам потрібно детально ознайомитись з законом про телебачення та радіомовлення, закон про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення, а також з нашим регламентом. Нацрада не діє так як вона захоче.

Є питання, які відносяться до нашої компетенції і ми їх розглядаємо в зазначені законом строки. Коли проводились перевірки цих компаній зауважень до них не було - вони вели діяльність. Кажу ж вам, в нас були зауваження до програмної концепції. Але, як я пригадує, ці зауваження були несуттєві", - відповів він.

В свою чергу член Нацрада Лариса Мудрак також відбілювала компанії.

"З часу перевірки та моніторингу проходить певний час і ми можемо вже бачити - є у компанії намір діяти в правовому полі, виправляти порушення, робити кроки, щоб виправитися… Для цього наші засідання відбуваються у відкритому режимі, надається шанс представнику пояснити, доповнити чи відкоригувати деталі. А в нас є намір дослухатися до цих компаній, якщо порушення не такі складні", переконувала вона.

Цікаво, що за три вересневі засідання Нацради, на яких розглядались рішення про зміну власників та редакційної ради регіональної п’ятірки тріумфаторів, представників від телеканалів у залі засідань не було. Зрештою, на двох із них не було і Лариси Мудрак. Офіційна причина – лікарняний.

Язик мій - ворог мій

За час коли "Реальна економіка" готувала матеріал на тему "цифри" нам вдалось записати персональний коментар Головатенко всього лиш раз.

Тоді чиновниця заперечила причетність свого чоловіка - Юрія Каплуненка до діяльності регіональної п’ятірки каналів-тріумфаторів.

"Я можу абсолютно впевнено, на всі 100% зазначити, що мій чоловік немає ніякого відношення до цих компаній. Я вперше про це чую. Раніше такої інформації не надходило. Вам з цього приводу потрібно звернутися до мого чоловіка. Зверніться до Юрія, він вам надасть інформацію", заявила Головатенко.

На цілком логічне запитання хто ж тоді був власником цієї п’ятірки, Оксана Головатенко твердо переконувала, що вона цього не знає. І, взагалі, великих проблем в тому, що власники цих компаній залишилися невідомими перша заступниця голови Нацради не вбачає.

"Я не знаю, хто власники цих телеканалів. Ми спілкуємось з представниками компаній, які приходять на засідання. Ми ніколи не спілкуємось з власниками, якщо вони не мають бажання прийти на наші засідання.

А тому я не можу вам на це відповісти, тільки надати інформацію, яка зазначена в документах цих компаній. Власники компаній - це ті особи, які були зазначені в документах. Я сподіваюсь, що в нас таки запрацює закон про публічність власників ЗМІ.

Зараз ми допрацьовуємо всі положення закону. Після цього дамо компаніям час на перереєстрацію і я так думаю в грудні ми будемо працювати згідно з всіма положеннями цього закон", - відмітила Головатенко.

Хоча закон про публічність власників ЗМІ, який діє з середини літа, і на який посилається Головатенко, не передбачає розголошенню пов’язаних з каналом осіб, а тому він носить лише формальний характер - конкретних власників ЗМІ громадськість так і не дізнається.

А от програмні концепції цих телеканалів Головатенко, попри те, що канали не ведуть повноцінного мовлення, член Нацради назвала найкращими з тих, які були представленні на цифровому конкурсі два роки тому.

"Всі рішення по "цифровим" телеканалам ми приймали на конкурсній основі. Я пам’ятаю, що у цих п’яти компаній були найкращі програмні концепції. Ми звертали також увагу на фінансові зобов’язання, бо це цифрове мовлення, воно потребує фінансового інвестування.

От пригадую "Вибір": концепція каналу і фінансові зобов’язання були найкращими у тих регіонах, де подавалась компанія. В першу чергу ми дивились на програмні концепції, на їхню спроможність мовити в "цифрі", на фінансові зобов’язання, на план розвитку", стверджувала Головатенко.

Якщо концепції та фінансові справи каналу були такими хорошими, як про них говорить чиновниця, тоді чому "Вибір" за два роки так і не розпочав повноцінного мовлення в "цифрі"? Чому "Вибір" сплачував в Пенсійний фонд та фонди соцстрахування внески лише за одну людину? Те саме стосується й компаній "Аріадна ТВ", "Новий формат ТВ", "Лідер ТВ" та "Партнер ТВ".

Пропонуємо поглянути кілька хвилин з ефіру цих телеканалів. Що цікаво, дані телеканали не транслювали логотипу телеканалів, що є також порушенням умов ліцензії.

"Аріадна ТВ" в листопаді 2012 року

"Аріадна ТВ" в січні 2013 року

"Новий формат ТВ" в липні 2013 року

Зараз дані телеканали, як запевнили "РЕ" користувачі цифрового телебачення, не ведуть мовлення. На їхній частоті висить "матрац".

Між іншим, взявши до уваги пораду Оксани Головатенко ми звернулися телефоном до Юрія Каплуненка за коментарем і поцікавились продажем регіональної п’ятірки каналів, але її чоловік вперто переконував нас в тому, що він - це не він, а ми - помилились номером.

Хоча голос особи з якою ми спілкувались належить саме Капулненку. Тим паче раніше за цим номером телефону в редакції іншого ЗМІ до нього додзвонювались.

Відповіді на запити від Нацради - недостовірні

Бажання докопатися до істини, заставило нас засумніватись в отриманих відповідях про відсутність порушень в вище перелічених "цифрових" телеканалів і як виявилось недарма.

Після моніторингу рішень Нацради, ми можемо сміливо констатувати - нас обманули, оскільки претензії до програмної концепції "цифрових" телеканалів, які не ведуть повноцінного мовлення – "Ескулап", "Вінтаж", "Голдбері", "Новий формат" та "Аріадна ТВ", орган таки мав.

На засідання 6 лютого цього року регулятор взяв до відома наявність порушень програмної концепції цих телекомпаній і дав місяць на виправлення.

Однак простежити подальшу долю цього документу "Реальній економіці" не вдалось - його слід простив. В подібних рішеннях Нацради зазвичай зазначається особа, яка має здійснювати контроль за його виконанням.

Як ви думаєте на кого був покладений контроль? Відповідальність несла Оксана Головатенко. Це легко перевірити на сайті Нацради.

Однак всі спроби отримати коментар Головатенко про долю цього рішення, закінчились невдачею.

Як тільки розпочинається брифінг членів Нацради після жовтневого засідання, Головатенко стрімголов вибігла з залу засідання і замкнулась у своєму кабінеті. Така поведінка Головатенко почала проявлятися після того, як вона надала "Реальній економіці" персональний коментар.

Як уже писала "Реальна економіка", на засіданні Нацради 16 жовтня, Головатенко була відсутня з нез’ясованих причин. Дане засідання відбулося на другий день після виходу матеріалу "Реальної економіки" про лобіювання Головатенко інтересів свого чоловіка.

Через тиждень, на засіданні Нацради 23 жовтня, одіозна чиновниця була присутня, але побачивши на брифінгу журналістів, залишила залу засідання.

Швидко спускаючись по сходовій клітці свою відсутність на минулому засіданні "Реальній економіці" Головатенко пояснила дуже коротко: "Це моя особиста справа".

На запитання чи планує вона писати заяву на звільнення за власним бажанням, чиновниця не відповіла. Після чого замкнулась в своєму кабінеті разом з іншим членом Нацради - Іриною Опілат.

Те, що Оксана Головатенко та Ірина Опілат тісно товаришують, стає очевидно після відвідин хоча б одного засідання Нацради. На засіданнях Головатенко та Опілат часто одна одну "підбадьорюють" гумористичними розповідями.

Так, на засіданні 23 жовтня, ситуація дійшла до абсурду - Оксана Головатенко не змогла дочитати свою доповідь, оскільки, як сама призналась, її розсмішила колега ­- Ірина Опілат.

Кому належить Нацрада?

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення – це державний орган, на якому всі рішення приймаються колегіально - сімома її членами та головою Нацради. Ні для кого в медіа-середовищі не секрет, що всі члени Нацради - провладні.

Як уже писала "Реальна економіка", голова Нацради - Володимир Манжосов до Нацради пропрацював 5 років віце-президентом каналу "Україна" Рината Ахметова. Тобто, на перший погляд в Нацраді Манжосов представляє інтереси Рината Ахметова.

Але не варто забувати, що три роки тому Манжосова на цю посаду призначив своїм указом президент, а тому чиновник змушений також "рахуватися з інтересами "Сім'ї".

Та і протистояти голові Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним Манжосов точно не буде. В результаті виходить, що чиновнику, аби вберегти своє місці, змушений виконувати вказівки відразу трьох "генералів".

Ларису Мудрак призначив членом Нацради своїм наказом Віктор Ющенко перед своїм уходом з посту президента. Янукович, очоливши Україну, звільнив всіх членів Нацради призначених Ющенком, за винятком Мудрак.

Більше того Мудрак стала заступником Манжосова. А тому, очевидно, слід розуміти, що Лариса знайшла спільну мову з новою Банковою.

Євгена Баранова членом Нацради призначила Верховна рада, лобіював чиновника - Сергій Льовочкін. Цікаво, що попереднє місце роботи Баранова - це компанія "Укрспецтранс", яка до ЗМІ та телебачення не має жодного відношення.

І тут виходить велика нестиковка, тому, що за законодавством член Нацради повинен пропрацювати в медіа щонайменше 5 років. Але коли в тебе високі покровителі, то можна цим положенням законодавства знехтувати.

Хоч Ірину Опілат призначала Верховна рада ще за квотою Блоку Литвина, чиновниця й досі зберегла своє місце за собою, оскільки весь цей час була віддана Валерію Хорошковському. Зрештою, в групі "Інтер" Опілат пропрацювала два роки.

Миколу Фартушного, якого затвердила Верховна рада, членом Нацради, рекомендувала на цю посаду Незалежна асоціація мовників та Індустріальний телевізійний комітет.

Оскільки Фартушний з-поміж членів Нацради ніколи не виділявся своєю опозиційністю, а всі його голосування абсолютно синхронні з іншими членами Нацради, тому слід зробити висновок, що чиновник воліє не сваритися з владою.

Після того, як член Нацради - Оксана Калетник, призначена Верховною радою за квотою комуністів, торік стала народним депутатом, її місце зайняла комуністка Вікторія Георгієвська.

Оксані Калетник ЗМІ твердо приписували лобіювання інтересів Сергія Льовочкіна. Тому навряд чи Льовочкін віддав свою квоту комусь іншому.

Щодо першого заступника Наради Оксани Головатенко, то ми вже писали про її кар’єру та прямий зв'язок з Валерієм Хорошковським. Однак чиновниця, даючи коментар "Реальній економіці" за кілька тижнів до виходу матеріалу, не вважала себе ставленицею Хорошковського навіть попри те, що до роботи в Нацраді, вона працювала з ним пліч-о-пліч.

"Я не приховую того, що я знайома з Валерієм Хорошковським. Я деякий час співпрацювала з цією людиною, але останнім часом ми не бачились, не спілкувались. А тому я не можу нічого сказати з того приводу чи я ставлениця Хорошковського, чи я підтримую зв’язки. Ставленик має робити якісь дії з цього приводу. Ніякі вказівки я не отримую", - переконує вона.

Хоча ще 2 роки тому, коли Хорошковський володів телеканалом "Інтер", під час "цифрового конкурсу", найбільша кількість місць в загальнонаціональній "цифрі" відійшла як раз таки телеканалам групи "Інтер".

Нагадаємо, тоді в "цифру" потрапили абсолютно всі без виключення телеканали Хорошковського: Інтер, НТН, К1, К2, Мега, Піксель, Ентер-фільм та Zoom.

Але оскільки Валерій Хорошковський наприкінці минулого року відійшов від великої політики, в медіасередовищі очікували, що у відставку підуть і його протеже Головатенко, Опілат та Мудрак. Однак відставок не відбулося.

А тому слід розуміти, що члени Нацради залишаються в орбіті впливу Сергія Льовочкіна, який став власником 20% групи "Інтер".

Для опису формули "успіху" "правильного" розподілу частот та діяльності Нацради в цілому існують, зокрема, такі слова, як "корупція" та "зловживання службовим становищем", за що в цивілізованих країнах державний чиновник втрачає свою посаду і потрапляє за грати.

Враховуючи покровителів дійових осіб цієї історії, "Реальна економіка" не сумнівається, що все зійде з рук членам Нацради, які цими руками ухвалювали сотні "спірних" рішень.



Коментарі

Додати коментар


telezritel

Сподіваюся, що наступне розслідування буде про те, як канал Business купив Погоду ТБ. За чутками - наступним буде Star TV, який замінять на Dobro TV.

Читайте у розділі

Кидали на службі у Попова

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.