Кінець дешевого інтернету?

Азад Сафаров, для РЕ

Вже за місяць-півтора весь український інтернет може потрапити під контроль групи осіб.

Конфлікт, бунт і переговори з цього приводу точаться у середовищі засновників вітчизняної мережі і за спинами пересічних юзерів всесвітньої павутини. Проте саме останні від цього страждають найбільше.

По-перше, це призведе до підвищення ціни на послуги інтернету.

По-друге, під питанням опинилось сприйняття Інтернету як останньої межі вільного спілкування та поширення інформації в країні.

Забрати і продати

На продаж виставлятимуть, авжеж, не Інтернет в цілому, а українську точку обміну інтернет-трафіком UA-IX. Те, без чого дешевий вітчизняний інтернет не можливий.

Це дочірнє підприємство Інтернет Асоціації України (ІнАУ), створене ще 12 років тому. UA-IX забезпечує максимальну з'єднуваність мереж українських провайдеров та створює ефективний обмін трафіком поміж ними за найкоротшими маршрутами, без виходу у закордонні мережі.

Простіше кажучи, уявіть собі будинок, де кожен мешканець має збудувати собі окремий вихід на вулицю. А тепер подумайте, наскільки легше і дешевше обійдеться створення одного під'їзду на всіх, тобто одного виходу.

Саме тому UA-IX користуються близько 120 великих і дрібних провайдерів з усієї України з сумарним трафіком близько 400 Гбит/сек. З часом це почало створювати технічні проблеми. Чим більше клієнтів з'являлось у точки, тим більше перебоїв у неї було.

Частина правління Асоціації одразу заговорила про необхідність технічного розвитку UA-IX. Першу цифру для необхідного оновлення точки обміну трафіком на останньому з'їзді Асоціації назвав нещодавно обраний голова правління ІнАУ Олександр Ольшанський.

За його словами, на це треба 3 мільйона доларів. Проте учасники ринку вважають, що ця сума завелика для такого малоприбуткового підприємства, як UA-IX.

"Це підприємство ніколи не розвивалось як бізнес-структура. І це було зроблено свідомо. UA-IX мав не заробляти гроші, а спростити можливість заробляти гроші своїм учасникам, він не мав бути конкурентом з надання будь-яких послуг як оператор зв’язку", - розповідає член правління ІнАУ Тетяна Попова.

Іншими словами, у кишені асоціації та точки обміну зайвих трьох мільйонів доларів нема. Нема їх і у провайдерів-клієнтів UA-IX. Знаючи це, Олександр Ольшанський на останньому з'їзді запропонував свій варіант залучення коштів - пошук інвестора зі сторони з подальшою зміною форми власності точки обміну трафіком.

Членам Асоціації запропонували два варіанта розвитку подій. Перший - роздача поміж операторами-учасниками акцій UA-IX незначними пакетами з кількома відсотками. Другий - створення нового акціонерного товариства.

"ІнАУ отримає блокуючий пакет у 25%, а все інше буде продано", - каже Ольшанський.

Бунт в Асоціації

Ця пропозиція одразу поділила понад сотню членів Асоціації на два табори. Одні - за ідею реорганізації точки обміну трафіком, інші - категорично проти.

Серед основних супротивників - колишня багаторічна голова правління ІнАУ Тетяна Попова. З необхідністю технічного оновлення UA-IX вона погоджується, проте цифру у 3,5 мільйони доларів називає роздутою.

"Нам показали якусь презентацію, провели якісь тендер, результатів якого ніхто не знає. Чому обладнання запропонували взяти в одного із декількох постачальників та за такими цінами? – наразі тут більше питань, ніж відповідей. Водночас ніхто не показав проект, детальний бюджет на найближчий рік, фінансову модель. Звідки взялась ця сума, якщо ніхто її не обґрунтовував? Ми і раніше купували обладнання для UA-IX і завжди могли обходитись власними коштами і не потребували таких великих сум", - обурюється Тетяна Попова.

На думку Попової, завелику суму її колеги могли назвати спеціально, щоб члени Асоціації погодилися на залучення інвестора ззовні.

Олександр Ольшанський в інтерв`ю РЕ не заперечував, що жодних проектів ще немає, проте пояснив це браком часу. За його словами, на початку травня усім членам Асоціації розішлють одразу три проекти реорганізації UA-IX. Голосування за один з них відбудеться в середині травня - на позачерговому з`їзді ІнАУ.

"Поки що ми нічого не обговорювали, ми просто перенесли всі питання, пов’язані з цим, на позачерговий з’їзд. Можливо, до того часу ті, хто з нами не погоджується, зможуть представити свої проекти. Ніхто ж їм не забороняє цього. Ми зараз намагаємось знайти відповідну форму власності для подальшого нормального існування і розвитку точки обміну трафіком. Ніхто не каже про інвестиції. Інвестиції - це побічний ефект від цього заходу", - пояснює Олександр Ольшанський.

Фактично в інтерв'ю РЕ пан Ольшанський спростував те, про що він заявляв на з'їзді Асоціації. Інвестиція для розвитку UA-IX від головного приводу стала тепер наслідком.

А головною причиною реорганізації голова правління ІнАУ називає необхідність юридично керувати підприємством, яке фактично належить Асоціації. Зробити це через таку форму власності, як громадська організація, статус якого має Асоціація, важко - вважає Олександр Ольшанський.

Проте ідейні супротивники Ольшанського, саме асоціацію називають найкращою формою керування точкою обміну, оскільки це зберігає паритет між членами і унеможливлює перехід підприємства в одні руки.

"Коли ми створювали UA-IX, у першому ж пункті ми зазначили, що її координатором буде Асоціація і що обов’язково будуть гарантовані права всіх учасників. І це набагато краще зробити саме в громадській організації. Тепер же про цей пункт чомусь швидко забули. Замість того, щоб дослухатись до думки всіх учасників, вони намагаються швидко проштовхнути ці зміни більшістю голосів", - розповіло РЕ джерело в асоціації.

За словами джерел РЕ, прихильники ідеї реорганізації UA-IX у поспіху збирають голоси на свою користь.

За словами керівника одного з київських провайдерів, нове правління асоціації просто викуповує письмові довіреності від членів Асоціації на право голосування.

А оскільки ІнАУ - акціонерне товариство і у довіреності не вказується питання, за яке людина надає право проголосувати замість неї, то виходить, що за цими довіреностями можна буде проголосувати за багатьма питаннями на свою користь.

"Тим паче, що в структурі правління UA-IX тільки 30% членів правління Асоціації. Всі інші не будуть в цьому розбиратись. Але ми до такого ніколи не опускались, це просто низько. Так само вони вчинили напередодні голосування за нових членів правління у лютому. Тоді деякі делегати сиділи з 3-4 довіреностями", додав член асоціації.

І дійсно, більшість нових членів правління Асоціації виявились прихильниками реорганізації UA-IX. Про втрату балансу інтересів у своєму листі-зверненні до членів ІнАУ заявила Тетяна Попова, яка стала одним з небагатьох членів правління з протилежної думкою щодо майбутнього точки обміну трафіком

"З'їзд обрав Правління, у якому серйозно порушені баланс інтересів на користь прихильників "приватизації". Конструкція управління ДП UA-IX та Асоціацією Правління самою Асоціацією також дозволяла дотримуватись балансу. Так продовжувалось до моменту, допоки вузька група осіб не вирішила реорганізувати (приватизувати) точку на свою користь", - йдеться у листі.

Ті, кому закидають у приватизації точки обміну трафіком, відсутність балансу у правлінні визнають, проте пояснюють це розвитком ринку і підтримкою членами асоціації нових ідей.

"У правління не було обрано не наших супротивників, а тих, хто вважає що нічого робити не треба, а треба далі жити як є", - каже Олександр Ольшанський.

Страхи провайдерів

Найперше, чого побоюються опоненти Ольшанського, це те, що після перетворення UA-IX на акціонерне товариство більшість акцій скупить один великий провайдер і забуде про всі правила щодо паритету і рівності.

"Цю точку може викупити група операторів або один оператор і використати потім у своїх цілях. Ну от він скаже, вам ми даємо можливість напряму працювати, а ви отримаєте інтернет у собівартості на сто разів більше і входите у сусідній будинок через Америку. Ви думаєте таке не можливо? Цілком можливо", - розповів "РЕ" член ІнАУ, голова компанії "НетАссіст" Максим Тульєв.

За таких умов наразі працює інша точка обміну трафіком у Києві DTEL-IX. Там, на відміну від UA-IX, кожному новому провайдеру, який підключається до точки слід домовлятись з кожним іншим провайдером про умови обміну трафіком окремо.

Саме така система вигідна крупним провайдерам, щоб витиснути з ринку дрібних конкурентів, вважають супротивники ідей приватизації.

А це, своєю чергою, призведе до монополізації ринку інтернет-послуг і, як наслідок, подорожчання послуг для пересічних юзерів.

Ціни на інтернет подорожчають, навіть якщо дрібних провайдерів не вдасться "прикрити", і вони продовжать працювати, виходячи самостійно по трафік з-за межі України.

"Тоді собівартість інтернету для компанії виросте у 20 -30 разів. Відповідно це позначиться у прейскуранті домашніх користувачів", – каже Максим Тульєв.

Щоб не дійшло до цього, провайдери пропонують два варіанта вирішення проблеми.

По-перше, залучити банківський кредит. Тоді не треба буде віддавати інвестору точку обміну, а придбати необхідне обладнання і щомісячно повертати кошти за рахунок прибутків UA-IX від старих і нових користувачів.

По-друге, провайдери навіть згодні підняти абонплату за своє підключення до портів UA-IX.

"Зараз в середньому підключення до одного порту в Україні коштує 3 тисячі гривень, тобто 300-400 доларів. А для учасника Асоціації і того менше. В Росії аналогічне підключення до точки обміну трафіком коштує близько тисячі доларів. У Німеччині провайдери платять ще більше - 3000 євро", - розповів "РЕ" Максим Тульєв.

На думку деяких провайдерів, від потрапляння UA-IX в одні руки є і небезпека втрати політичної свободи вітчизняного інтернету. За великим збігом розмови про реорганізацію розпочались саме напередодні виборів.

Хоча в асоціації такі думки заперечують.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Кидали на службі у Попова

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.