Банки готують ще одну базу для "Петрівки"?

Азад Сафаров, Реальна економіка

Відтепер усі українці стають для банків голими.

Варто лише клієнту заповнити анкету ідентифікації, як банк дізнається про його рухоме і нерухоме майно, цінні папери, номери рахунків в інших установах і кількість грошей на них.

Також банк матиме дані про місце роботи, наявність судимості, зарплату і гонорари, обсяг кредитів і боргів. Скаржитися не вийде - так вирішив Національний банк.

Знайди десять відмінностей

Коли українцям почали масово надходити смс від банків з проханням прийти до відділення для "уточнення даних", ніхто і подумати не міг, що на них чекає справжній допит. Ключовою фразою повідомлення було посилання на вимогу НБУ.

Така вимога справді є у постанові Нацбанку №22 від 31 січня 2011 року. У ній сказано, що ідентифікація клієнта необхідна "для запобігання використанню послуг банків для легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму". Так, мовляв, Україна виконує вимоги міжнародних організацій з боротьби з відмиванням коштів.

По суті, ніякої приватної інформації у клієнтів банків не залишається. Стільки даних українець не вписує навіть у декларацію для податкової, дивуються юристи.

Проте НБУ разом з приватними банками просто перевершили самих себе. Крім питань про зарплату, майно та цінні папери, деякі банки стали питати те, що аж ніяк не стосується фінансового стану клієнта.

Зокрема, про види діяльності фірми, на якій працює клієнт, сукупний дохід сім'ї, судимість. Останнє, наприклад, є в анкетах банку "Київська Русь".

Дійшло до того, що банки почали додавати питання, які стосуються внутрішньої корпоративної політики. Наприклад, в "опитувальних листах" "OTP банку" питають, чи є серед їх родичів працівники або засновники цієї установи. Як це стосується боротьби з відмиванням коштів, не зрозуміло.

Не зрозуміло також, чому під час адаптації анкет FATF одне з ключових питань було викривлене. Зокрема, майже в усіх "листах" українських банків є питання: "Чи є ви публічним діячем або членом сім'ї такої особи".

Проте в міжнародних вимогах - жодного слова про "публічних людей". Там є лише згадування про зв'язки з відомими політичними діячами, запевняє голова Комітету з контролю над банківськими установами Михайло Стрельніков.

За його словами, такий вільний переклад міжнародних вимог не є помилкою, а зроблений спеціально, щоб дізнатися якомога більше про українців.

"От журналіст, який виступає на телебаченні, - публічний діяч. Спортсмен - публічний діяч. Артист - теж публічний діяч. Це величезне коло людей. Тут треба було прописати, що "публічні люди" - це лише політичні діячі", - каже він.

Анкету - на базар

Куди саме піде інформація про клієнтів, в анкетах не написано. У Нацбанку запевняють, що "опитувальні листи" залишаються в архівах фінустанов і захищаються банківською таємницею.

"Національний банк жодного разу не збирав від банків анкети клієнтів або іншу подібну інформацію про них. Крім того, відповідна інформація є банківською таємницею, і за її неправомірне розголошення банки несуть відповідальність, аж до кримінальної", - йдеться у письмовій відповіді прес-служби НБУ.

Правда, відкривати інформацію про клієнта банкіри зможуть лиш у разі порушення кримінальної справи і звернення слідчого. Фінансисти заспокоюють: таке буває рідко. Швидше, кажуть вони, можна стати жертвою електронних баз даних.

"Забрати цю інформацію з банку набагато складніше, ніж з іншого джерела, наприклад з електронних баз даних. На столичному ринку "Петрівка" можна купити будь-яку базу", - нагадує радник голови правління Сбєрбанку Ірина Князева.

Банкіри переконують, що паперові анкети не потраплять в інтернет. Однак в анкеті того ж "OTP банку" на останній сторінці дрібним шрифтом написано наступне.

"Даю згоду на обробку банком наведених у цьому опитувальному листі персональних даних з метою надання та пропонування послуг банком, дотримання банком вимог законодавства та виконання будь-яких інших дій, необхідних для захисту інтересів банку, а також на передачу з цією метою третім особам даних без будь-якого повідомлення суб'єкта персональних даних".

Кажучи простіше, всю отриману від клієнтів інформацію банк може не відправляти в архів, як обіцяв, а використати у своїх цілях. Тобто ввести її у свою персональну базу даних. І де гарантія, що завтра вона не опиниться на "Петрівці"?

"Банки використовують цей привід для того, щоб отримати якомога більше інформації від клієнта і надалі мати можливість оцінювати фінансові ризики у роботі з ним", - пояснює юрист Ростислав Кравець.

Бійся кари банківської

Навіть знаючи, що інформація може потрапити на широкий загал, клієнт не може відмовитися від примусового анкетування - інакше банк припинить усі операції, навіть погашення кредиту. Так сталося з киянкою Тетяною.

Перші смс від банку жінка проігнорувала, а коли прийшла сплатити кредит, гроші не прийняли. Наказали спершу заповнити анкету. Жінці не зрозуміло, навіщо знову надавати інформацію, якщо вона це вже зробила під час укладання угоди.

"Ми до банку щокварталу подаємо довідки про свої доходи. В банку вже є інформація про мою зарплату. Додаткове запитання - що з'явилося у вашій власності за останні роки. Навіщо це банку?" - скаржиться Тетяна.

Стрельнікова така поведінка фінустанов дивує не менше. "Одна річ - людина, яка принесла 200 тисяч гривень на депозит. Зовсім інша - людина, яка платить тисячу гривень як внесок за вашим же кредитом. Що ви тут моніторите? Ви ж його, клієнта, і так вивчили до того, як видати йому позику", - говорить він.

Банкіри визнають, що через нововведення Нацбанку клієнти страждають, по суті, вдруге за рік проходячи ідентифікацію. Однак розводять руками: закон суворий.

"Ці вимоги з'явилися не вчора, але з часом вони стають жорсткішими. Дані про клієнта розкриваються доволі детально. Я до цього ставлюся спокійно, це потрібно", - каже керівник київського філіалу Індустріалбанку Владислав Дідовець.

Банкіри просять громадян набратися терпіння. Мовляв, двічі бігати в банк через анкету доведеться лише цьогоріч, бо постанова НБУ набула чинності саме зараз. Далі ідентифікацію треба буде проходити лише раз на рік.

Втім, якщо уважно прочитати прикінцеві положення більшості "листів", то можна побачити таку фразу: "У разі зміни місця реєстрації, місця проживання, закінчення строку дії документів, наданих банку, та за наявності інших змін зобов'язуюся повідомити про це і надати документи, які підтверджують ці зміни".

Тобто, враховуючи, що анкета містить щонайменше двадцять питань, зміст відповіді хоча б на одне з них за рік точно зміниться. І тоді треба буде бігти до установи знову. Передусім дотримуватися цього повинні кредитні споживачі, щоб потім банк не подав на них до суду за те, що вони ввели його в оману.

Набагато легше клієнтам, які не мають позик. Вони можуть не тільки не надто ретельно уточнювати свої дані, а й взагалі написати будь-що під час анкетування. У банку просто не вистачить ресурсів перевірити інформацію про кожного.

"Цю анкету людина заповнює сама і вносить туди ті дані, які вважає правильними. Банк не може перевірити все, за винятком того, що нам доступно. Якщо ви надали якусь недостовірну інформацію, це на вашій совісті", - пояснює Дідовець.

Про відповідальність за надання недостовірної інформації йдеться чи не в кожній анкеті, проте яка саме ця відповідальність - не уточнюється.

"Це тому, що ніякої відповідальності за це нема. Може, я помилився, може, забув. Хто доведе, що я зробив це навмисно? Тим паче, це угода не про кредит, коли банк може звинуватити в омані заради заволодіння коштами", - каже Кравець.

Якщо банки переважно не перевіряють дані клієнтів, а просто вносять їх в базу, то навіщо взагалі потрібна ідентифікація? Як анкетування сприяє боротьбі з відмиванням коштів?

Депутат-опозиціонер Сергій Підгорний у боротьбу Нацбанку з корупцією не повірив і написав звернення до Генпрокуратури. Вирішив дізнатися, чи законно ідентифікують людей, та відповіді досі не отримав.

"Я розумів би, коли ідентифікували б власників мільйонних рахунків. А так - студент, вихователька, пенсіонер… Це робиться для того, щоб у нас була держава не правова, а поліцейська", - переконаний він. За словами депутата, навіть у декларації держслужбовця нема тих питань, які ставлять пересічним громадянам.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Кидали на службі у Попова

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.