Податок з обороту: порятунок бюджету чи загибель бізнесу?

Павло Харламов, для РЕ

Прагнучи уникнути осіннього секвестру, уряд судорожно намагається перекроїти систему оподаткування в Україні, знизивши ставку ПДВ і запровадивши новий податок, який повинен принести держскарбниці 22 мільярди гривень.

Катастрофічна ситуація з наповненням держбюджету штовхає українську владу на нові кроки для пошуку джерел фінансування.

Так, після прийняття на початку липня і підписання президентом минулого тижня скандального законопроекту № 2290а, який дав уряду право випускати фінансові казначейські векселі для реструктуризації заборгованості держбюджету перед бізнесом на 4,4 мільярда гривень, Міндоходів висунуло чергову ініціативу.

МДЗ оприлюднило проект змін до Податкового кодексу, які передбачають зниження діючої ставки податку на додану вартість до 9% - зараз вона становить 20%, а з 1 січня 2014 року - 17%, а також впровадити так званий "податок з обороту" на рівні 1% і 2% залежно від виду діяльності та операцій.

Плани міністерства грандіозні: отримати за рахунок цих змін додаткові надходження до бюджету у розмірі 22 мільярдів гривень.

Якщо врахувати, що за перший квартал 2013 року дефіцит держбюджету сягнув 5,7 мільярда гривень, а за перше півріччя збільшився до 22,5 мільярда гривень, це буде дуже непогана "надбавка".

Шило на мило?

Однак поки що новації викликають чимало запитань, а також неоднозначну реакцію з боку бізнесу.

Так, у розпорядженні "РЕ" виявилася порівняльна таблиця, в якій детально вказуються всі зміни, які стосуються зниження ставки ПДВ, а також введення податку з обороту.

Перше, що кидається в очі - той факт, що згідно з пунктом 1 статті 200 законопроекту на податок з обороту не поширюється право застосування податкового кредиту.

Крім того, сам податок має "кумулятивний характер".

"Він буде стягуватися на кожному етапі постачання, внаслідок чого відбуватиметься оподаткування одного й того ж товару кілька разів", - пояснює старший менеджер відділу податкових та юридичних послуг PwC Україна Вікторія Тимошенко.

Для наповнення бюджету це безперечно добре.

"Якщо брати обсяги експорту (71,6 мільярда доларів) і імпорту (86,8 мільярда доларів) за 2012 рік, то надходження від податку з обороту тільки від експортно-імпортних операцій може сягнути 19,36 мільярда гривень. А якщо згадати про посередників, то ця сума подвоюється, якщо не потроюється", - підраховує юрист ЮФ "Ілляшев та Партнери" Андрій Сидоренко.

Але така ідеологія сплати податку, по-перше, вдарить по виробниках, по-друге, по споживачах, яким доведеться платити рівно настільки більше за той чи інший товар, скільки циклів оподаткування він пройшов.

І, по-третє, в розробленому Міндоходов документі ні слова не сказано про те, що компанії, які будуть сплачувати податок з обороту, звільняються від сплати податку на прибуток.

Відповідно, зниження з 2014 року ставки податку на прибуток до 16% просто нівелюється.

Та й введення додаткового податку може призвести до зниження і так низького місця України за кількістю податкових платежів і складністю податкової системи в рейтингу Світового Банку Doing Business, в якому Україна знаходиться на 137 місці.

Крім того, адміністрування самого ПДВ також не безкоштовне.

Тому виникає логічне запитання, чи компенсують надходження від застосування ставки в 9% адміністративні витрати на збір цих коштів?

До того ж в документі вказано, що зменшення ставки ПДВ до 9% вступає в силу з початку наступного року, тоді як податок з обігу вводиться з моменту опубліковання закону.

Виходить, що Міністерство доходів хоче встигнути "назбирати" податок з обороту ще цього року, хоча це протирічить закону, згідно з яким усі зміни в податковому законодавстві можуть вступати в силу лише за пів року, з моменту їх прийняття.

Проблемним моментом є також і скасування податкових пільг.

Зокрема, "урізання" торкнеться підприємств у сфері виробництва і переробки молочної та м'ясної продукції, які мають пільги до 2015 року, а також компаній, що займаються поставками зерна на території України - крім первинних купців, які до 2014 року звільнені від сплати ПДВ.

Хоча, наприклад, прямі субсидії європейським молочним виробникам сягають 140 євро на одну корову і 47 євро на тонну молока. Аналогічні субсидії в Україні не перевищують 80 євро на одну корову і 18 євро на тонну молока.

За оцінками експертів, скасування навіть цих пільг зробить негативний вплив на більш ніж 5 мільйонів осіб у сільській місцевості, що живуть за рахунок своїх домогосподарств.

Водночас у зерновій галузі такий крок призведе до того, що державі доведеться відшкодовувати ПДВ експортерам зернових і бобових, не маючи при цьому джерел надходження коштів від даної галузі.

Крім того, скорочується перелік операцій, які не потрапляють під оподаткування ПДВ. Наприклад, зарплати, дотації, субсидії, стипендії, які виплачуються за рахунок бюджету, Пенсійного та інших соцфондів.

У пошуках позитиву

З іншого боку, правильна імплементація запропонованих норм здатна дати позитивний ефект як для бюджету, так і бізнесу.

"Податок з обороту завжди існував негласно. Думаю, не один бізнесмен підтвердить мої слова. Природно, ці гроші оберталися в тіньовому секторі і йшли безпосередньо в кишені чиновників. І якщо ці фінансові потоки будуть виведені з тіні і перенаправлені в казну держави - це, безсумнівно, плюс", - вважає перший заступник глави Комітету Верховної ради з питань бюджету Оксана Калетник.

Зрештою, зниження ставки ПДВ дозволить знизити обсяги відшкодування даного податку, що теж є досить гострим питанням у нинішніх умовах.

Наприклад, за підсумками шести місяців поточного року обсяг бюджетних відшкодувань з ПДВ становив 27,5 мільярда гривень, що на 19,4% більше, ніж за аналогічний період 2012 року.

А зменшення ставки майже удвічі повинно привести до аналогічного скорочення необхідних до відшкодування сум.

Крім того, при найближчому розгляді, податок з обороту вже застосовується у спрощеній системі оподаткування.

"Так, різниця в ставці для неплатника/платника податку на прибуток становить рівно 2%: для третьої (до 3 мільйонів гривень) і четвертої (до 5 мільйонів гривень) групи ставки податку 3% без сплати ПДВ і 5% з ПДВ, а для п'ятої і шостої груп (до 20 мільйонів гривень) ставка податку 5% без сплати ПДВ і 7% з ПДВ", - вважає Сидоренко.

Експерт відзначає, що зміни неформально пропонують українського бізнесу "спростити собі життя і перейти на єдиний податок зі сплатою ПДВ".

Нові принципи оподаткування ПДВ можуть бути вигідними підприємствам сфери послуг, оскільки структура їхніх витрат переважно без ПДВ, а значить зниження ставки до 9% призведе до можливості зменшити вартість послуг для кінцевого споживача або збільшити прибутковість.

Також зміни можуть бути цікавими для бізнесу без довгих ланцюжків постачання, тобто вертикально інтегрованих підприємств.

Водночас дуже високими залишаються ризики зниження конкурентоспроможності українських товарів як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, оскільки їхня кінцева вартість може перевищити вартість іноземних аналогів.

Також ускладнює ситуацію конфлікт із СОТ, який вже призвів до санкцій у вигляді введення загороджувальних мит проти українських товарів.

"Крім того, не слід забувати про низькомаржинальні сфери бізнесу, що функціонують з націнкою 1-2% при великих оборотах. У результаті можливих нововведень практично весь прибуток таких підприємств потрібно буде сплачувати до бюджету у вигляді податку", - резюмує Тимошенко.

Порівняльна таблиця до проекту Закону України
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення оподаткування податком на додану вартість

Податковий кодекс України

Редакція проекту закону

Запропонована редакція

Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов'язань

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов'язань

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата переходу покупцеві права власності на такий товар, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пропонується прийняти дану статтю в редакції проекту закону.

Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках

189.7. У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 цього Кодексу, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках

189.7. У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 цього Кодексу, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя.

Пропонується прийняти дану статтю в редакції проекту закону.

Стаття 193. Розміри ставок податку

193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

Стаття 193. Розміри ставок податку

193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 9 відсотків;

б) 0 відсотків.

193.2 Платники податку на додану вартість додатково (окремо) сплачують податок у розмірі:

а) 2 відсотки від бази оподаткування;

б) 1 відсоток від бази оподаткування.

Пропонується залишити дану статтю в чинній редакції Податкового кодексу.

Стаття 194. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою

194.1.1. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Стаття 194. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою

194.1.1. Податок становить 9 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Пропонується залишити дану статтю в чинній редакції Податкового кодексу.

Стаття відсутня

Стаття 1941. Операції, що підлягають оподаткуванню за додатковою (окремою) ставкою

1941.1. Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, та операцій, до яких застосовується додаткова (окрема) ставка, зазначена у підпункті „б” пункту 193.2 статті 193 цього Кодексу оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті „а” пункту 193.2 статті 193 цього Кодексу, яка є додатковою (окремою).

1941.1.1. Податок становить 2 відсотки бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг”.

1941.2. Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, до яких застосовується нульова ставка, крім операцій з вивезення товарів за межі митної території України, якщо стороною такої операції є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті „б” пункту 193.2 статті 193 цього Кодексу, яка є додатковою (окремою).

1941.2.1. Податок становить 1 відсоток бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Пропонується виключити дану статтю з проекту закону.

Стаття 196. Операції, що не є об'єктом оподаткування

196.1. Не є об'єктом оподаткування операції з:

196.1.6. виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі);

виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями;

196.1.8. постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;

196.1.11. надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень;

196.1.15. оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету;

Стаття 196. Операції, що не є об'єктом оподаткування

196.1. Не є об'єктом оподаткування операції з:

196.1.6. абзац перший видалено;

виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями;

196.1.8. видалено;

196.1.11. видалено;

196.1.15. видалено;

196.2. Не є об’єктом оподаткування операції з постачання на безоплатній основі послуг, гарантованих державою, які надаються державними та/або комунальними закладами та забезпечуються державним фінансуванням (утримуються за рахунок бюджетних коштів), а саме:
...

Пропонується залишити дану статтю в чинній редакції Податкового кодексу.

Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування

Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування - виключено

Пропонується залишити дану статтю в чинній редакції Податкового кодексу.

Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту

199.6. Правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі:

проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу;

постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;

проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу.

Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту

199.6. Правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі:

проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу;

постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;

Абзац четвертий виключити.

Пропонується залишити п. 199.6 в чинній редакції Податкового кодексу.

Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періодунарахованого за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пропонується залишити дану статтю в чинній редакції Податкового кодексу.

Стаття відсутня

Стаття 2001. Порядок визначення суми податку, що додатково (окремо) підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків

2001.2. Сума податку, нарахованого за ставкою, встановленою пунктом 193.2 статті 193 цього Кодексу, додатково (окремо) підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України у строки, встановлені цим розділом.

Пропонується виключити дану статтю з законопроекту.

Стаття 201. Податкова накладна

201.11. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

Стаття 201. Податкова накладна

201.11. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:


в) первинний документ бухгалтерського обліку, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, форма якого затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та містить реквізити, обов’язкові для податкової накладної, за умови реєстрації у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних

Пропонується прийняти п. 201.11 у редакції законопроекту.

Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

209.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільсько-господарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільсько-господарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільсько-господарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

209.14. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.

209.18. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

У разі якщо товарно-матеріальні цінності, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях сільськогосподарського виробництва
та відповідно в інших операціях.

Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

209.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, не підлягає сплаті до бюджету та залишається в розпорядженні такого сільсько-господарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Залишок такої суми податку, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість, що подається сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування, як позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду, нарахованого за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду:

у розмірі 90 відсотків – акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та використовуються для власних виробничих цілей;

у розмірі 10 відсотків – сплачуються до Державного бюджету України.

209.14. виключено.

209.18. виключено.

Пропонується залишити дану статтю в чинній редакції Податкового кодексу.

Розділу ХХ «Перехідні положення»

Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість

1. У період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (далі - переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей:


15. Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Розділу ХХ «Перехідні положення»

Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість

1. видалено;


15. виключено.

Пропонується залишити Пірозділ 2. Розділу ХХ «Перехідні положення»в чинній редакції Податкового кодексу.

Пункт відсутній

32. Суми податку на додану вартість, визначені за різними ставками, встановленими цим Кодексом, зазначаються в окремих полях платіжного доручення, яким здійснюється перерахування коштів постачальнику в оплату товарів/послуг покупцем/замовником.

Пропонується виключити даний пункт з проекту закону.



Коментарі

Додати коментар


Центр решения сложных проблем

От нововведений больше всего могут пострадать импортеры, производители высокотехнологичной продукции, а также компании, которые зарабатывают не на высокой марже, а за счет больших объемов продаж.

Andrew Yakovlev

Да, интересная новость!

Vvvv

Те що згадали про податковий кредит стосовно податку з обороту - показує що автори не розуміють суті ПДВ

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.