НБУ хоче взяти імпорт під тотальний контроль

Павло Харламов, РЕ

Фіктивний імпорт довгі роки лишався одним з джерел виведення валюти за межі України.

Але чітких оцінок його обсягів не дають ні в Мінекономрозвитку, ні у митних та податкових структурах.

В Національному банку ж говорили, що суми подібних операцій обчислюються "десятками мільйонів доларів". Але найбільш песимістичним виявився уряд, який оцінив "фіктив" в мільярд доларів.

А якщо враховувати, що дефіцит зовнішньоторговельного балансу все ще сягає 800 мільйонів доларів, а також перманентну потребу у валюті на внутрішньому ринку для врівноваження курсу гривні, такий відтік грошей за межі країни за рахунок фіктивних угод явище для економіки надзвичайно болісне.

Вперше держава спробувала перекрити канал "псевдоімпорту" близько року тому - у жовтні 2012 року. Тоді Кабінет міністрів прийняв постанову № 1009, яка блокувала так званий "імпорт без ввезення".

Йшлося про операції, при яких резидент України начебто купував товар, що знаходився за межами нашої країни, і нібито прямував після цього в інші держави.

Це дозволяло формувати великі замовлення на придбання дорогого устаткування, техніки тощо, перевірити фізичне існування яких було неможливо.

За словами експертів одна зі схем виглядала приблизно так. На підставі договору, укладеного між іноземнимпостачальником і українською компанією, товар за кордону надходив на адресу так званого "митного смітника".

При цьому використовувалися фальсифіковані документи: рахунки, митні декларації, де відправником, як правило, вказувалась підставна офшорна компанія, а характеристики товарів та їх вартість не відповідали дійсності.

"Смітник" здійснював митне оформлення, сплачуючи митні платежі за якийсь віртуальний товар, після чого "продавав" його підставній структурі, отримуючи від неї гроші для сплати мита.

Ця структура оформлювала накладні на поставку і вже від свого імені продавала товар за вищою ціною ще одній компанії. І таких проміжних рівнів легалізації товару використовувалось декілька, а сума платежів постійно зростала, створюючи ілюзію імпорту великих обсягів та вартості.

Уряд своєю постановою вказав, що імпортна операція без ввезення товару в країну вважається завершеною лише після зарахування виручки, отриманої виключно саме від нерезидента.

Але повністю це проблему не вирішило, оскільки українські компанії стали більш активно користуватися схемою імпорту так званих "нетипових" товарів та послуг.

Суть її полягає в тому, що між українською компанією та компанією нерезидентом укладається договір, наприклад, на розробку програмного забезпечення нерезидентом, який, у свою чергу, укладає контракт з іншим нерезидентом, а той замовляє послуги українській компанії, замикаючи тим самим коло.

Це призводить до кругового виконання замовлень, при яких різниця в цінах дає великий дохід. У результаті, можна оформити контракт на розробку або закупівлю програмного забезпечення, яке не має комерційної цінності, а є просто тестовим варіантом, але його заявлена ​​вартість при цьому буде завищена в десятки разів.

Поширенням такого явища і начебто і пояснюється ініціатива Національного банку контролювати експортні та імпортні операції, за допомогою змін до постанови № 136 від 24 березня 1999 року, що встановлює порядок контролю.

Документ наразі перебуває на погодженні в Міністерстві доходів і зборів. Згідно з останнім текстом поправок, який є в розпорядженні "РЕ" зараз регулятор зніматиме з-під свого нагляду імпортну операцію в тому випадку, коли дані про операцію опинятимуться в реєстрі митних декларацій, а також після пред'явлення документів, які підтверджують факт поставки від нерезидента продукції або виконання ним послуг.

Національний банк вирішив розширити перелік цих умов, додавши вимогу пред'являти документи, які можуть використовуватися для оформлення імпортних поставок крім митних декларацій.

Крім того, щоб покласти край саме "нетиповому імпорту, НБУ хоче зобов'язати резидентів підтверджувати також факт передачі прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, пов'язаних з проведенням імпортної операції".

Якщо ж мова йде саме про імпорт без ввезення, то такі операції будуть зніматися з контролю з боку банку виключно за умови зарахування виручки, отриманої від нерезидента на рахунок резидента в разі продажу товару за межами України.

А також при подачі документів, які підтверджують використання резидентом товару за межами нашої країни на підставі договорів, контрактів, та інших документів, що підтверджують факт їх здійснення.

Тим не менш, джерело в Національному банку повідомило "РЕ", що "зняття операції з контролю з боку банку" не означає, що подальший нагляд за операцією та її суб'єктами не буде здійснюватись.

"Згідно з нашими планами, і в цьому є згода з боку Міндоходов, увесь імпорт відтепер знаходитиметься під контролем завжди", - прокоментував співрозмовник.

Зміни до згаданої постанови Нацбанку №136 розроблялися ще з початку літа, а також проходили тривале узгодження в різних міністерствах і відомствах.

Тим не менш, в НБУ планують, що згадані норми запрацюють вже на початку осені.



Коментарі

Додати коментар


And111

С августа выходит в свет обновленный журнал «Бухгалтер» Александра Кирша. Стоимость подписки через редакцию снижена и составляет 270грн./мес. (без НДС). В стоимость подписки входят: журнал с приложением (включая доставку) – 4 раза в месяц и семинары А. Кирша с ответами на все вопросы (ежемесячно с чередованием Харьков-Киев).Подписаться на журнал по специальной цене (без накруток подписных служб) можно по тел. 096-809-83-10Подписка доступна во всех регионах Украины!!!Подписку уже сейчас можно оформить до конца 2014 года - с сохранением льготной цены на весь период оплаты!

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.