Що саме приховує скандал з реєстрами? Документи

Тільки за період з 2007 року по червень 2009 року компанія "Арт-Майстер" отримала 126,2 мільйона гривень роялті, ТОВ "3-Т" - 79 мільйонів гривень.

Але зясувалося, що розробка програмних продуктів для ведення реєстрів знаходилась у межах 16-24 мільйонів гривень, у той час як Держінформюст щороку витрачав у 4 рази більше коштів на авторські відрахування.

Початок жовтня став справжнім катаклізмом для 18-ти державних реєстрів, які існують в Україні: з 1 жовтня робота усіх баз даних була заблокована, й лише кілька днів поспіль їх функціонування почали відновлювати.

Міністерство юстиції, намагаючись уникнути великого суспільного резонансу, списало колапс на технічні проблеми та збої.

Але якщо причина блокування реєстрів була настільки очевидною, чому розслідування цієї історії все ж таки передано правоохоронним органам, а Генпрокуратура вже відкрила кримінальне провадження?

І чому міністр юстиції Олена Лукаш особисто заявила, що відповідальність за цю ситуацію на себе має взяти Інформаційний центр Міністерства юстиції - саме від нього залежить функціонування реєстрів, у роботі якого аудит, що був ініційований два місяці тому, виявив близько 20 порушень та ймовірність несанкціонованого доступу до баз даних?

Справа у тому, що історія навколо реєстрів має надзвичайно "великий" хвіст, який тягнеться ще з 1997 року. Саме ця дата стала відправним моментом створення Держінформ’юсту, що мав зайнятися створенням і технологічним забезпеченням систем єдиних і державних реєстрів.

Тим не менш замість розвитку інфраструктури ця організація створила схему, яка виявилась чудовим механізмом для викачування грошей з державного бюджету.

Це не голослівна заява: у розпорядженні "РЕ" є завізований силовими міністерствами та Кабінетом міністрів цілий пакет документів, який стосується діяльності Держінформ’юсту та доводить озвучену вище тезу.

І хоча ці документи датовані ще 2009 роком, інформація, яка у них міститься, багато в чому пояснює скандал навколо реєстрів, що стався менше місяця тому.

Взагалі, діяльність створеного Міністерством юстиції підприємства на перший погляд довгі роки видавалась цілком законною. Ще на початку своєї діяльності Держінформ’юст провів необхідні тендери та уклав договори з двома компаніями "Арт-Майстер" та "3-Т".

Про походження цих структур ніхто не знав, але умови співробітництва між Держінформ’юстом та компаніями були доволі незвичними. Вищезгадані структури отримали не тільки право на розробку програмного та технічного забезпечення функціонування реєстрів, але, що саме головне, безстрокову угоду на використання авторських прав на ці реєстри.

Якщо говорити простіше - фактично, приватні структури сконцентрували у своїх руках повний доступ до конфіденційних даних: починаючи з угод з купівлі-продажу нерухомості, та закінчуючи інформацією юридичних та фізичних-осіб підприємців, судових рішень, обтяжень рухомого майна та багато інших.

До того ж, Держінформюст платив за використання реєстрів величезні роялті. Наприклад, тільки у 2010-2013 роках їх розмір склав більше ніж 1,1 мільярда гривень. Тому, цілком логічно, що діяльністю Держінформюсту, "Арт-Майстра" та "3-Т" врешті-решт зацікавилися. Одною з таких осіб став Ігор Калєтник, який у 2009 році займав посаду голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Він розіслав низку запитів до різних відомств, вимагаючи привернути увагу до цієї "не зовсім святої трійці".

Найбільш стислі висновки на ці запити дали Кабінет міністрів та Генеральна прокуратура. На їх думку, наявних даних недостатньо, щоб висувати якісь обвинувачення та притягувати компанії до відповідальності, та необхідно провести додаткові експертизи.

У висновку Рахункової Палати, що є у розпорядженні "Реальної економіки", значиться, що ревізія діяльності Держінформюсту не входить до компетенції цього органу. У той же час, РП вказує, що Міністерство юстиції створенням такої структури як інформаційний центр порушило законодавство, оскільки переклало безпосередньо з себе функцію створення реєстрів.

І саме таким чином Мін’юст вивів з бюджету значну суму коштів, яка мала бути зарахована до спеціального фонду державної скарбниці.

Міністерство внутрішніх справ зі свого боку відповіло, що співробітники Держінформ’юсту постійно перешкоджали перевіркам, а власне реєстрів на балансі об’єктів контролю не виявлено, хоча "Арт-Майстер" та "3-Т" отримують за надання реєстрів у користування щорічну винагороду. І це викликає неабияку підозру.

Головне контрольно-ревізійне управління - нинішня Державна фінансова інспекція) сформувало найбільш об’ємне заключення.

По-перше, КРУ підтримало висновок МВС, відзначивши, що під час перевірки не знайдено жодних документальних свідчень про володіння Мін’юстом та Дерінформ’юстом автоматизованими системами з управління та експлуатації реєстрами.

По-друге, з вини Міністерства юстиції програмне забезпечення, яке формує та експлуатує інформаційну базу реєстрів, не перейшло у власність держави, а використовувалось на основі договорів з комерційними структурами, що ставило під ризик збереження цілісності та конфіденційності цих баз.

Крім того, це призвело до виплати суттєвих авторських винагород з боку Держінформ’юсту на користь "Арт-Майстра" та "3-Т".

Наприклад, за період з 2007 року по червень 2009 року перша компанія отримала 126,2 мільйона гривень роялті, "3-Т" - 79 мільйонів гривень.

Але КРУ за допомогою незалежних експертів з’ясувало, що розробка програмних продуктів для ведення реєстрів фактично знаходилась у межах 16-24 мільйонів гривень, у той час як Держінформ’юст витрачає у рік у 4 рази більше коштів на авторські відрахування.

А розроблені цим підприємством та затверджені Мін’юстом калькуляції не місять обґрунтування собівартості послуг за користування реєстрами.

І по-третє, за період, по якому проводилась перевірка, загальний фінансовий стан Держінформ’юсту значно погіршився: його прибуток у 2008 році зменшився проти 2007 року у 4,6 рази, а на 2009 року було затверджено планове скорочення прибутку ще у 2,8 рази без обґрунтування причин.

Та до сих пір залишається без відповіді питання, чому коли навіть попередні перевірки виявили таку кількість порушень, до сьогоднішнього дня Держінформ’юст та дві інших компанії продовжували працювати?

Звичайно, після жовтневого скандалу навколо реєстрів хочеться сподіватися, що вся ця схема нарешті буде ліквідована. Але, з іншого боку, саме Лукаш власноруч у кінці вересня призначила замість Віталія Добжанського головою Держінформюсту Леоніда Богданова, який, за офіційною заявою співробітників цього підприємства, і спровокував "рейдерську" атаку реєстри.

Тому говорити, що нове керівництво Міністерства юстиції дійсно готове на рішучі дії - ще зарано.



Коментарі

Додати коментар


Киев

Главное вранье этого матерала заключается в том, что Госифнормюст хозрасчетное предприятие, которое не получало ни копейки из государственного бюджета. Поэтому, о каком "выведении средств из бюджета" идет речь, здоровой головой понять вообще не возможно

Юрий

а типа прокуратура и Кабмин не такие-же воры.да всех гос служащих нужно к стенке.у нас коррупция везде, от детского сада до суда, все госорганы - отбросы.

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.