Чому Латвія хоче в єврозону

The Guardian

Може здатися збоченням, але розмови в єврозоні не обмежуються лише економічними проблемами. Дні присутності Греції в зоні єдиної валюти добігають кінця.

Наступна - Португалія. Всі розмови йдуть про те, що криза робить єврозону худішою і злішою.

Але якщо Латвія не передумає, через 1,5 роки членів зони євро стане вже 18.

Переживши підйом, падіння, а потім знову підйом за короткі п'ять років, Латвія активно стукає в двері Брюсселю і Франкфурту з прохання увійти.

"Ми не вважаємо це кораблем, що тоне. Ми досі бачимо більше позитиву, ніж негативу", - заявив прем'єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс в інтерв'ю Guardian.

На початку наступного року, каже він, його уряд попросить Європейський центральний банк і Європейську комісію оцінити можливості Латвії приєднатися до єврозони, а також подасть на членство, сподіватиметься, як і її сусід, Естонія, почати розраховуватися євро на початку 2014 року.

Якщо Домбровскіс іде врозріз подій, інші країни Східної Європи чекають, щоб побачити, що станеться. Він порушує багато правил, які лежали в основі європейської політики після кризи.

Уряди всього світу скаржились на необхідність скорочувати свої витрати. Проте Домбровскіс запровадив у своїй країні найбільш болючу програму економії, за що був нагороджений переобранням.

В той час, як Греція просить у своїх кредиторів більше часу для повернення боргів, Бомбровскіс, немов хірург, діє швидко і безжально.

"Найважливіший урок - це швидкість регулювання, - каже він. Коли ти потрапив у ситуацію, коли ринки не довіряють тобі, треба швидко відновити впевненість. Без фінансової стабільності банки не позичають, компанії хвилюються, не інвестують, і ти потрапляєш у глибшу рецесію".

Коментуючи те, що Греція просить продовжити свій дедлайн з виплат, Домбровскіс каже: "Просити ще два роки затримки виплат - це просити ще два роки спаду. Намагання відкласти регулювання не працює".

Хоча поза зоною євро, Латвія стала першою країною Євросоюзу, що збанкрутіла у 2008-2009 роках, і потребувала 7,5 мільярдів євро допомоги від МВФ.

Як і у випадку Іспанії і Ірландії, головною причиною для колапсу стала одна з найбільших бульбашок нерухомості у світі, коли шведські банки, які переважали у трьох балтійських країнах, роздавали кредити направо і наліво.

Наслідки були не кращі, ніж по всій Європі.

ВВП впав на 25%, безробіття - на 22%, зарплати - майже на 20%, ціни на нерухомість - до 70%, кількість бідних людей збільшилась, 10% виїхало закордон.

Всі б зрозуміли, якби це збило Домбровскіса з ніг. Натомість, це його анітрохи не смутило.

"Здається, наша стратегія працює, - сказав він. - Зараз наша економіка росте найшвидше в ЄС".

Дійсно, третя найбідніша країна в Євросоюзі минулого року побачила зростання на 5% і майже 7% в першому кварталі цього року.

"Латвія вирішила проковтнути пулю. Замість того, що розтягувати біль на довгі роки, ви вирішили діяти жорстко, але швидко, - заявила глава МВФ Крістін Лаґард на червневій конференції в Ризі. - Досягнення - надзвичайно вражаючі".

Одним з парадоксів боргової кризи і боротьби євро за виживання є те, що вказівки часто виконують ті, хто хоче приєднатися, замість тих, хто вже знаходиться всередині єврозони.

За основними критеріями державного боргу і дефіциту бюджету, наприклад, латиши показують кращі результати, ніж французи, голанці, іспанці та італійці, не кажучи вже про країни, що заборгували.

Домбровскіс часто наслідує Естонію, яка також впевнено зростає, і такий приклад його надихає.

"Естонці кажуть, що членство в єврозоні приваблює прямі інвестиції. Якщо ви приєднаєтесь, ви зменшити витрати на транзакції, у вас будуть прозорі ціни. В цьому є багато практичних переваг".

Більше того, національна валюта, лат, з 2005 року була прив'язана до євро.

В розпал кризи 2008-2009 років латиши опинились під величезним міжнародним тиском. У них вимагали за допомогою знецінення власної валюти пом'якшити спад і підвищити конкурентоспроможність.

Домбровскіс вперто відмовлявся, натомість застосовував "внутрішню девальвацію", знижуючи зарплати і введення програми фінансового коректування, на його погляд, у розмірі 17%. МВФ нарахував 15%.

Враховуючи, що доля латвійської монетарної політики вирішується у Франкфурті, Домбровскіс каже, що вони цілком можуть приєднатися.

"Те, що станеться з євро, станеться з нами. Краще бути внутрішнім учасником. Ми запроваджуємо політики, не сідаючи за стіл переговорів".

Незважаючи на швидкий підйом, починаючи з 2010 року, заснований на зростанні експорту і 10% зростанні виробництва, Брюссель і Франкфурт залишаються доволі скептичними. Їх непокоїть, що латвійське зростання не триватиме довго, і що членство в єврозоні може зачекати.

Домбровскіс залишається байдужим.

"Ми ухвалимо остаточне рішення на початку наступного року. Якщо протягом наступних шести місяців все залишатиметься так, як є, ми будемо подавати на членство. І ми сподіваємось, що до 2014 року кризу буде подолано".



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.