Нам не страшний сірий вовк, або як американці не бояться фінансової кризи

Financial Times

Минулого вівторка почалися переговори у Вашингтоні щодо угоди про зменшення дефіциту до кінця року.

Якщо переговори застрягнуть, мова йтиме про широко розрекламовану фінансову катастрофу - 500 мільярдів щорічного підняття податків при скороченні витрат, що розпочнеться за місяць.

Незважаючи на те, що йдеться про недалеке майбутнє, багато хто боїться, що переговори проваляться, фінансовий сектор скоротиться, і хитка американська економіка закотиться назад у рецесію.

На щастя, ці побоювання недоречні, адже США встоїть під тиском фінансової катастрофи і залишиться на місці.

Незважаючи на неприємні чутки, угода щодо дефіциту, мабуть, з'явиться за тиждень чи два до кінця року. І за нею дефіцит буде зменшено без нанесення шкоди економічному зростанню. Що в свою чергу сприятиме споживацькій і бізнесовій впевненості.

До чого цей відносний оптимізм?

По-перше, під час передвиборчої кампанії про податки говорили майже не щодня. Мало того, що Барак Обама переконливо виграв вибори, ще й його позиція щодо податків була підтримана 70 відсотками, а саме його твердження, що багатії мусять платити більше, а середній клас - ні.

Іншими словами, люди висловились з цього приводу і члени Конгресу не мають права ігнорувати їхню думку, не зловживаючи своїми повноваженнями.

По-друге, ринок капіталу виступить проти небезпеки застою і спаду. А це найміцніша сила на землі, яка часто впливає на світові тенденції, коли політики залишаються безсилими.

У жовтні 2008 року конгресмени доволі ефективно проголосували за програму пом'якшення кредитування. У той же час Lehman Brothers рухнув, ринок кредитів заморозився і страх заполонив все навколо.

Адміністрація Буша запропонувала новий закон, який Сенат підтримав, а парламент ні. Наступного дня ціни на акції впали на 800 пунктів. Парламент змушений був поміняти свою позицію. Чому? Тому що громадяни були перелякані.

На ринках вже панує передчуття фінансової катастрофи. Якщо переговори застрягнуть, ціни на акції впадуть ближче до кінця року. А якщо момент прийняття рішення буде прострочено, вони, ймовірно, рухнуть. За таким тиском, як і у 2008 році, Вашингтон змушений буде надати угоду про дефіцит.

У найгіршому випадку президент і Конгрес продовжать можливість скорочення податку на прибуток, на якому вони погоджуються. І економіка не отримає прямого удару.

По-третє, американське бізнес середовище тисне, щоб угода була прийнята. Починаючи з дня виборів, Обама провів значну частину часу з бізнесменами у розмовах про скорочення податків і надання пільг.

Гнучкий підхід до ведення переговорів з бізнесом послаблює антиподаткові настрої у Конгресі, які є найбільшою перешкодою для підписання угоди.

Успішний договір означає наступне. Він повинен бути достатньо широким, щоб вирівняти борг до ВВП - до 4,5 трильйона доларів за наступні десять років - за рахунок збалансування витрат і доходів, яке вимагає двох етапів, тому що наступних чотирьох тижнів недостатньо для узаконювання цілого пакету.

Ті, хто ведуть переговори, вже мають уявлення про основні пункти угоди. Скорочення витрат повинно перевищувати кількість нових надходжень. Це буде важко, адже про два трильйони скорочень вже погоджено, 1,2 трильйона доларів було запроваджено минулого року, і додаткові 800 мільярдів буде вивільнено, коли закінчаться програми в Іраку і Афганістані.

Але прийшов час витрачати на соціальні програми, які потребують фінансування. Тут можна заощадити на тестуванні програми охорони здоров'я, модернізації формули вартості життя тощо, це допоможе назбирати до 600 мільярдів доларів.

Якщо додати економічне зростання, загальні витрати зменшаться на 3,2 трильйона доларів за наступні десять років.

Дуже важливо також врахувати програму ініціативи зростання.

Скорочення податку на зарплату і пільги, запроваджені у 2010 році повинні бути продовжені разом з програмою допомоги безробітним та іншими подібними стимулюючими програмами.

Це коштуватиме 200 мільярдів доларів щорічно, скоротивши чисті витрати до трьох трильйонів доларів. Це вивільняє принаймні 1,5 трильйона доларів суто на вирішення проблем боргу.

Дві третини з цієї суми можна отримати до трохи вищих податків за часів Клінтона для багатіїв, які тоді співпали з періодом економічного буму у дев'яностих.

Зараз наша система оподаткування зарплат найменш прогресивна і більшість підтримує такий перехід.

Далі, для досягнення потрібної суми доходів, треба зафіксувати найменший податок на позначці у 20%, прибравши улюблену пільгу багатіїв, за якою чим більше ти заробляєш, тим менше платиш податків.

Такі дії в цілому вирішили б боргову проблему, підтримали б економіку і захистили середній клас американців і допомогли би обійти фінансову катастрофу. Це б також підтримало інвестування у бізнес і створення робочих місць, а також дало б шлях економічному зростанню.

От чому ці переговори мають бути успішними.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.