Земля вічних обіцянок

The Economist

Щоб змінити атмосферу вуличної торгівлі, мініавтобусів і пилу африканського міста на атмосферу пульсуючої артерії всесвітнього фінансового центру, потрібно лише пройти кілька кроків до головного офісу найбільшого африканського банку Standard Bank в Йоганнесбурзі.

До фінансової кризи у Standard Bank були глобальні амбіції. Набиваючи руку на зростаючих ринках і видобуванні, він, зокрема, закріпився у Росії, Бразилії, Туреччині і Лондоні.

Певний час ця стратегія окупалася, адже банк отримав право допомагати місцевим компаніям накопичувати капітал на міжнародних ринках.

“З настанням кризи конкурентний ладшафт кардинально змінився”, - розповів один з керівників банку Сім Тшабалала.

Підтримка і потоки капіталу банку середньої руки скоротилися, і місцеві конкуренти почали нарощувати м'язи. Тож Standard переключився на накопичення капіталу в самій Африці, де має сильні позиції і може спокійно конкурувати зі світовими інвестиційними банками і новими внутрішніми суперниками.

Варто врахувати досвід Standard Bank на зростаючих ринках. Це досвід того, як успішний банк з країни, що розвивається, переоцінив себе. Але і великим світовим банкам є чому повчитися з цього цінного уроку.

Нові ринки, що швидко розвиваються, здається, обіцяють невимовні заробітки крупним світовим банкам, але як виявляється, найбільш успішні на цьому поприщі саме великі місцеві і регіональні банки.

Десять років тому банкіри з великих американських та європейських компанії заходили на зростаючі ринки Росії, Бразиліії і Китаю з великою помпою.

Шампанське лилося рікою, коли перерізали стрічку, щоб відкрити новий блискучий форпост.

Помилка розкрилася тоді, коли банки оголосили про свої плани “оптимізувати” свою присутність, та “перемістити покриття” ринку в такі місця, як Лондон.

На перший погляд зростання банківських зборів на нових ринках виглядало привабливо, принаймні минулого року, коли загальні надходження значно зменшились в деяких районах Азії , на Середньому Сході і в Африці.

Але при детальному вивченні ринок виявляється дуже різноманітним. Інвестиційний банкінг у Америці збирає близько половини всесвітніх доходів, і навіть більше. Азія навпаки дає лише 20% прибутків, або навіть 10% від загальних прибутків, через дороговизну роботи на такому фрагментованому ринку.

Китай, який колись виглядав найбільш спокусливим на азіатському ринку, досі залишається закритим для аутсайдерів. Більшість крупних інвестицій, які іноземні банки зробили в Китай на початку 2000х років, були продані, хоча і вигідно. Разом з продажем міноритарних пакетів акцій зникли надії на довготривале партнерство і доступ до багатств Китаю. Китайські банки швидко навчилися надавати власні інвестиційно-банківські послуги.

На всіх нових ринках міжнародні банки стикаються з жорсткою конкуренцією з місцевими банками та місцевою владою.

У Бразилії банк BTG Pactual, заснований у 1983 році, зараз доміную на внутрішньому ринку і швидко розширює свої придбання у сусідніх країнах. В Індії внутрішні банки перемагають на ринку за рахунок допомоги місцевим компаніям отримати кредит.

“Міжнародники ще відіграють значну роль у міжнародних поглинаннях і придбаннях”, - каже представник другого крупного банку в Індії Ануп Багчі.

В Росії найкрупніший державний банк Sberbank нещодавно виріс за рахунок своєї інвестиційної діяльності. Минулого року він завершив придбання місцевого інвестиційного банку Тройка-Діалог.

Тодд Берман, який розуміється на цій стороні бізнесу, думає, що баланс зараз хитається в бік вітчизняних банків, тому що вони можуть поєднувати нові навички з бажанням позичати і фінансувати угоди таким чином, як це не можуть великі міжнародні конкуренти. "Три роки тому великі крупні банки надавали кредити, а міжнародні банки пропонували дослідження і дистрибуцію", - каже Берман.

"Зараз у Бразилії, Китаї і Росії великі успішні банки мають серед своїх співробітників людей з міжнародних досвідом. Щоб мати хороші позиції на цих ринках, треба не тільки пропонувати хороші ідеї, але і надавати гроші".

Банки з різних розвиваючих країн почали об'єднуватися. Бразильський BTG співпрацює з другим російським банком ВТБ, а також з китайським інвестиційним банком Citic Securities. А Індустріальний і комерційний банк Китаю став найбільшим акціонером Standard Bank.

Звичайно, деякі міжнародні банки добре заробляють на нових ринках.

UBS і Credit Suisse, наприклад, мають сильні позиції в Азії, де вони володіють завидною франшизою. Багатії, які вже довірили свої активи цим банкам, радо звертаються до них за порадою, коли планують продати свої сімейні компанії або отримати кредит.

Такі банки, як JPMorgan, Citi, HSBC і Standard Chartered, які мають відділення і комерційні банківські мережі у Азії, Африці і Латинській Америці, також добре себе почувають в цих частинах світу.

Банки, які обслуговують місцеві і міжнародні компанії на нових ринках, мають найбільшу перевагу. Місцеві операції дозволяють їм позичати компаніях на зростаючих ринках, а міжнародна діяльність дозволяє фінансувати свої торги і накопичувати гроші закордоном.

Це являє собою виклик для міжнародної моделі більшості інвестиційних банків. Раніше у країни з економікою, що розвивається, засилали одноосібних банкірів з Сінгапуру чи Лондону для крупних угод. Раніше лише Morgan Stanley та Goldman Sachs могли укладати подібні угоди по всьому світу. Зараз більшість міжнародних інвестиційних банків виштовхані місцевими банками у швидко зростаючих країнах.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.