Недоречне самовдоволення американським дефіцитом

Мартін Фельдштейн

Сполучені штати досі мають небезпечний рівень фіскального дефіцитe, хоча дехто може подумати інакше через високий рівень самовдоволення, який панує у Вашингтоні під час обговорення бюджету.

Донедавна найбільш важлива та актуальна проблема – дефіцит федерального бюджету – тепер опинилась на задньому плані американської політики.

Зміна настроїв відбулася після перегляду прогнозу дефіциту, нещодавно опублікованому Бюджетним управлінням Конгресу, незалежною агенцією, що консультує конгрес з питань бюджету.

Відповідно до звіту управління, фіскальний дефіцит США знизиться з 7% до 4% в 2013 році. Таке зниження відображає скорочення державних витрат на оборону та невійськові програми, яке набуло чинності під час останнього секвестру бюджету в березні.

Також зростання доходів стало можливим за рахунок збільшення податків на доходи та відрахувань з заробітних плат, впроваджених в кінці минулого року.

Ще більш вражаючим є прогноз агенції, що дефіцит буде знижуватися і надалі, та складатиме 2,1% від ВВП в 2015 році, перед тим як відновити зростання і досягти 3,5% від ВВП в 2023 році – останньому прогнозному році у офіційному звіті Бюджетного управління.

Відповідний прогноз дефіциту означає, що співвідношення державного боргу до ВВП залишатиметься приблизно на існуючому рівні у 75% протягом наступних 10 років.

На жаль, ці цифри, які дуже популярні серед газетних заголовків, не мають шансу стати реальними, і навіть в агенції не вірять в те, що вони дійсно уявляють як розвиватиметься ситуація.

Натомість, цей офіційний прогноз просто є "базовим" сценарієм, який вимагали представити від Бюджетного управлення. Головним припущення "базового сценарію" є передбачення, що всі заходи зі зменшення дефіциту, прийняті останнім часом залишаться незмінними.

До них відносяться, наприклад, стара законодавча вимога, що виплати лікарям за урядовою програмою Medicare будуть різко скорочуватися протягом наступних років – конгрес щороку муситиме голосувати за продовження скорочень.

Для того, аби прогнози агенції були наближеними до реальності, управління представило "альтернативний" сценарій, в якому багато малоймовірних ініціатив уряду видаляються з розрахунків.

Альтернативний прогноз припускає, що річний дефіцит бюджету наприкінці десятирічного періоду зупиниться на позначці 4,7% ВВП, при цьому співвідношення загального державного боргу до ВВП складатиме 83% і продовжуватиме зростати.

Але і ці оцінки засновані на припущеннях, що економіка буде поступово повертатися до повної зайнятості населення за низької інфляції та помірних процентних ставках.

Посадовці та експерти, які підтримують стимулювання зростання за рахунок збільшення державних витрат ігнорують більш реалістичний "альтернативний" сценарій Бюджетного управління конгресу.

Їхнім основним аргументом є те, що дефіцит не є нагальною проблемою, вказуючи на дуже низькі процентні ставки за довгостроковим державним боргом. Адже держава сплачує лише 2% за 10-річними казначейськими облігаціями, та негативну реальну процентну ставку за "захищеними від інфляції казначейськими облігаціями" – TIPS.

Але такі низькі ціни не відображають звичайні настрої ринку, швидше за все вони пов’язані з тим, що ФРС в даний час купує більше довгострокових цінних паперів, ніж уряд випускає для фінансування поточного бюджетного дефіциту.

Заглядаючи в майбутнє, агентство попереджає, що поєднання швидкого старіння населення та зростання медичних витрат призведе до швидкого зростання дефіциту – через зростання пенсійних витрат та медичних пільг для пенсіонерів з середнім рівнем доходу.

За даними Бюджетного управління, без законодавчих змін, фіскальний дефіцит бюджету в 2037 році складе 17% ВВП, а державний борг збільшиться до 195% ВВП.

Великий зростаючий національний борг є серйозною небезпекою для здоров'я економіки. Вища вартість обслуговування боргу вимагає більш високих податкових ставок, що в свою чергу послаблює стимулювання економіки і гальмує економічне зростання.

До кінця десятиліття, лише для виплати відсотків за державним боргом США доведеться виплатити суму, еквівалентну більш ніж третині доходів від особистого прибуткового податку.

Іноземні інвестори сьогодні тримають більше половини цього боргу. Аби виплачувати їм відсотки, банально потрібно аби США відправляла до решти світу більше товарів та послуг, ніж отримувала.

Це вимагає впровадження політики "слабкого долара", аби зробити американські товари більш привабливими для іноземних покупців, а іноземні товари - дорожчими для внутрішнього споживача. Але слабкий долар зменшуватиме американські стандарти життя.

Високий рівень державного боргу також обмежує здатність уряду швидко реагувати на надзвичайні ситуації, у тому числі це стосується військових загроз та економічних спадів. І це робить США більш уразливою до змін у настроях фінансових ринків, що особливо стає зрозумілим з європейського досвіду.

Скорочення майбутнього дефіциту і зменшення рівня росту державного боргу вимагає посилення податкового тиску та скорочення урядових пенсійних і медичних програм.

Податкові надходження можуть бути підвищенні і без збільшення граничних податкових ставок за рахунок обмеження пільг, які вбудовані в чинному Податковому кодексі.

Ці субсидії є прихованою формою державних витрат на багато сфер, починаючи від іпотеки та медичного страхування до придбання гібридних автомобілів та сонячних панелей.

Скорочення урядових програм щодо пенсійного забезпечення та медичного догляду для середнього класу пенсіонерів також не може відбутися раптово. Воно повинно починатися з попередження для тих, хто в даний час має ще десять років до виходу на пенсію – ось чому важливо вже сьогодні запустити механізм реформ.

На жаль, самозаспокоєння влади відносно майбутнього дефіциту робить дуже важким, якщо не неможливим, введення в дію законодавства, необхідного для початку процесу скорочення довгострокового американського фіскального дефіциту.

Дуже важливо як для політиків так і для громадськості розуміти реальні фінансові перспективи та ту шкоду і збитки, які високий рівень дефіциту викличе, якщо терміново не вжити необхідних дій.

Просте перенесення проблем на задній план жодним чином не допоможе їх вирішити.

Мартін Фельдштейн, професор економіки Гарвардського університету, колишній радник президента Рональда Рейгана з економічних питань, колишній голова Американського національного бюро економічних розслідувань.

Авторське право: "Реальна економіка", Project Syndicate

Переклад з англійської: "Реальна економіка"



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.