Інвестори ламають голову, що робити з грошима

E.S.Browning, WSJ

Чарльз де Вол має інвестиційну ідею - кеш.

Вибір може здатися дивним, адже готівкою не вберегтися від інфляції, а значить, інвестори втрачають кошти.

Але де Вол, який як директор з інвестицій нью-йоркської International Value Advisers розпоряджається 17,8 мільярда доларів, - збільшує позиції у грошових засобах у своїх фондах.

Він не хоче переплачувати, а знайти акції за нормальною ціною не так легко.

На думку де Вола, облігації ще більш переоцінені, а отже, єдиний варіант - грошові засоби.

Інші інвестори, орієнтовані на фундаментальні показники на чолі з Уорреном Баффетом, мають схожу точку зору.

Згідно з останнім квартальним звітом, Баффет тримає у готівці 49 мільярдів доларів, тобто його найбільший запас грошових засобів за весь час існування Berkshire Hathaway Inc.

Це дивна ситуація.

Натовпи поважних інвесторів шукають по світу цінні папери, які можна було би купити дешево - і повертаються з пустими руками.

Їм нічого не залишається, тільки залишатися з готівкою, пояснюючи інвесторам і акціонерам, що краще зараз недозаробити, аніж ризикувати купівлею акцій, що знаходяться на піку ринку.

Інші інвестиційні менеджери - напевно, таких більшість – відверто сміються.

Зрозуміло, кажуть вони, зараз акції дорожчі ніж вони були раніше, але прогнози росту і надалі є хорошими.

Ситуація із золотом та облігаціями виглядає ще гірше.

Ті, хто намагаються переграти ринок за результатами кожного кварталу, не можуть повірити що хтось може просто сидіти отримуючи доходи нижче ринку і чекати коли ринкова ситуація зміниться на протилежну.

Але інвестори орієнтовані на фундаментальний аналіз, такі як де Вол, не хочуть купувати акції, опираючись на обіцянки.

Перебуваючи під впливом Бенджаміна Ґрехема, батька сучасного фундаментального аналізу, такі інвестори купують цінні папери, зважаючи на вартість активів та історію діяльності. Обіцянками їх не заманиш.

Де Вол додає, що готівкові кошти – це як сухий порох під час війни, він вартий більше, ніж люди думають, бо гроші дозволяють купувати дешево, як тільки цінні папери падають у ціні.

Саме так, зазвичай, відбувається з переоціненими акціями.

Його однодумці розуміють, що можна чекати місяцями, якщо не роками – як це трапилося наприкінці 1990-их, коли індекси піднялися до таких рекордних рівнів, до яких величезна кількість технологічних паперів відтоді більше ніколи і не добиралася – але їх було винагороджено після колапсу ринку.

Щоправда, ані де Вол, ані Баффет не пророкують обов'язкового краху, особливо враховуючи той факт, що Федеральна резервна система продовжує стимулювати фінансові ринки.

Дехто з таких інвесторів насправді доволі критично ставляться до ФРС, вважаючи, що дешеві гроші знецінюють ціни на акції і що саме ФРС у цьому винна.

Проте вони відмовляються купувати. Здається, що вони не звертають увагу на закони ринку, який абсолютно чітко говорить "Не йди проти ФРС".

Баффет, у якого автору статті не вдалося взяти коментар, публічно казав, як важко знайти хороші папери за добру ціну.

Водночас він додав, що інвесторам усе-таки не варто позбуватися акцій. Мет Полс, який управляє невеликим хедж-фондом і є одним з прибічників позиції Баффета, каже що у Воррена – ті ж самі проблеми, що і у Чарльза де Вола.

"На ринку зовсім небагато хороших пропозицій, а він не хоче купувати папір, якщо той неможливо купити за ціною нижчою від тої, яку він вважає справедливою", - зауважує Полс.

В подальшому це буде однією з головних його проблем, каже він.

Один з показників, за яким можна судити про ступінь перегрітості фондового ринку є дані професора Єльського університету Роберта Шілера.

Він порівнює ціни на акції компаній, що входять у кошик Standart&Poor’s 500 з прибутками цих же компаній. Для об'єктивності аналізу використовується цифра середнього прибутку за останні десять років.

Зараз цей показник (ціна/прибуток) становить 23,8, що є найвищою цифрою з січня 2008 року, тобто перед самим початком фінансової кризи.

Показник залишив далеко позаду середнє значення - 16,5. Хоча даний коефіцієнт був ще вищим напередодні останнього фінансового краху, він чітко вказує, що ціни на акції едешеві.

Де Вол вважає, що акції все-таки не так сильно переоцінені як це було у 1998 і 2000 роках. Він значно більше занепокоєний облігаціями і називає акції "найкращими домом у поганому кварталі".

Але і акції його хвилюють, адже де Вол таки написав своїм клієнтам пояснення щодо того, чому він віддає перевагу грошовим засобам у портфелі своїх фондів.

"Ціни на акції у світі повинні впасти на 15%, щоби ми могли позбутися накопиченої готівки", - зазначає інвестор.

Він вважає, що основна маса акцій – переоцінені, тобто знаходяться на рівнях, вищих за властиву їм вартість, розуміючи під цим ціну, яку "добре поінформований покупець заплатив би готівкою за весь бізнес". Він очікує або падіння, або, щонайменше, стагнації цін на акції.

Бенчмарк-фонд Чарльза де Вола, який називається IVA Worldwide Fund, за останні 12 місяців (травень до травня) зменшив акційний портфель з 70% до 52% від вартості активів, збільшивши натомість кількість грошових засобів з 10% до 29%.

Не дивлячись на те, що вартість одиниці активів його фонду виросла за цей період на 12%, американський Dow Jones Industrial Average підскочив на 22%, а загальносвітовий MSCI All Country World Index підріс на 17%.

Де Вол перекинув трохи грошових засобів в акції протягом їх червневого зростання, але загальний рівень готівки у фонді залишився на рівні 25%.

Інвестори, орієнтовані на фундаментальні показники, в основному виходять з інвестицій занадто рано, не дочекавшись значно вищих прибутків.

Але їх поведінка варта уваги. Особливо зважаючи на стан світової економіки та заяви ФРС про припинення стимулювання ринків.

Імовірно, купувати акції зараз навіть ризикованіше ніж у 2009 році.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Перспективы мировой экономики во второй половине 2019 — первой половине 2020 года

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.