Економіка України: покращення не жди

Невиразна динаміка світової економіки та очікування погіршення економічної ситуації у країнах єврозони не зможуть не позначитися на економіці України.

Минулий 2011 рік, який повинен був стати роком реформаційного прориву, став, швидше, роком подальшого консервування структури національної економіки та розчарування суспільства у правильності обраного країною шляху розвитку.

Звернення до основних макроекономічних показників останніх років, на жаль, вказує, що підстав для розчарування цілком достатньо.

Хоча в останні два роки спостерігаються позитивні показники динаміки реального ВВП, проте поки нинішню динаміку не можна класифікувати як стійке зростання. Наразі відбувається лише часткова компенсація втрат кризового 2009 року.

Навіть за оптимістичного урядового сценарію приросту ВВП у 2012 році не менш ніж на 5%, економіка лише наприкінці вказаного року досягне докризового рівня. Відтак, нинішня позитивна динаміка ВВП часто зумовлена переважно ефектом низької бази, а не структурним оздоровленням чи посиленням конкурентоспроможності.

Як відомо, зростання 2010 року було зумовлене не стільки покращенням економічних умов і посткризової структури економіки, скільки глибиною падіння ВВП-2009 - 15%.

У 2011 році основні сфери економічної діяльності показували позитивну, проте нерівномірну динаміку. Навіть краща динаміка промисловості завдяки відновленню зовнішнього попиту все ще перебуває на рівні, нижчому від докризового.

Динаміка окремих видів економічної діяльності, % зростання, кумулятивно з початку року

Індекс промислового виробництва, січень 2008 року дорівнює 100

Ризики сповільнення промисловості вже почали проявлятися. Річ у тім, що традиційно грудневі показники промисловості значно вищі за листопадові, однак в грудні 2011 року було зафіксовано промисловий спад.

Відтак, оглядачі вказують, що такий спад є ознакою початку поширення другої хвилі економічної кризи, яка значною мірою пов'язана з рецесією у Європі.

При цьому показники металургії, найвагомішої експортної галузі, у січні-лютому 2012 року можуть бути ще нижчими, ніж грудневі, що взагалі зумовить негативну динаміку промисловості у першому кварталі 2012 року.

Це може мати широкий вплив на економіку загалом - низька динаміка створює загрозу для своєчасного виконання навіть соціальних бюджетних зобов'язань.

Якщо ж уряд для забезпечення соціальних виплат напередодні парламентських виборів посилить податковий тиск на бізнес, то промисловість не зможе проводити навіть мінімальну модернізацію, що не дозволить розраховувати на високі темпи промислового та економічного зростання у довгостроковій перспективі.

Глибина падіння і нерівність динаміки відновлення окремих сфер вказують на значний незадіяний потенціал для прискорення економічного відновлення.

Особливо це стосується будівництва та аграрного сектора, які потребують значного інвестування, покращання управління і виваженої економічної політики. Інакше криза відновиться навіть за незначного погіршення світової макроекономічної ситуації.

Україна досі знаходиться у стані інвестиційного шоку, ознакою якого є надзвичайно низький рівень інвестицій у структурі ВВП, насамперед - валового нагромадження основного капіталу. Відбувається вимивання інвестиційного ресурсу.

Валове нагромадження основного капіталу, % ВВП

* - перше півріччя

Рівень менше 20% протягом кількох років означає втрату капіталів та інвестиційної привабливості, які вкрай важко відновити навіть у середньостроковій перспективі.

У зв'язку з реалізацією проектів до "Євро-2012" можна сподіватися, що за результатами 2011 року рівень інвестицій у структурі ВВП досягне 21-23%, що, втім, нижче докризового рівня й недостатньо для прискореного розвитку країни.

Інвестиційні перспективи 2012 року суперечливі. З одного боку, "Євро-2012" і певне зменшення оподаткування бізнесу можуть стати позитивним сигналом для інвесторів. З іншого - парламентські вибори і продовження практики "перерозподілу власності" перешкоджатимуть припливу інвестицій.

Додаткові ризики для України пов'язані з помітним погіршенням якості економічної статистики, до якої інвестори, насамперед, іноземні є вкрай чутливими. Найбільш чітко це проявляється стосовно інфляційних показників і процесів.

Хоча офіційний річний показник зміни індексу споживчих цін у 2011 році становив лише 4,6%, проте такий рівень викликає відверту недовіру. Так, значна частина продуктів харчування, які становлять левову частку витрат громадян, подорожчала на 15-10%. Звичайно, інфляційні очікування для 2012 року більш песимістичні.

Так, у 2011 році відбулося відкладання до 2012 року значного підвищення тарифів на комунальні послуги, за яким зросте вартість інших послуг, а з тим - прискорення інфляції, що негативно вплине на інвестиційні рішення та макроекономічну динаміку.

Цінова динаміка 2012 року буде стрімкішою і внаслідок зниження урожаю порівняно з двома попередніми роками. Між тим, якщо влада таки утримає задекларований низький рівень інфляції, то це спричинить інші, бюджетні, ускладнення.

Річ у тім, що українські уряди під час розробки бюджетів традиційно закладають низькі показники інфляції. Вища інфляція дозволяла уряду не індексувати зарплати населенню і страхувала владу від невиконання доходної частини бюджету: вища інфляція - вищий номінальний ВВП - вищі номінальні надходження до бюджету.

Однак в умовах прогнозованого низького зростання ВВП - на 3,9% у 2012 році - лише за рахунок вищої порівняно з планованою інфляції можна збільшити номінальний ВВП, достатній для здійснення соціальних виплат у задекларованих обсягах.

Слабка економічна динаміка не дозволяє суттєво покращити реальний добробут громадян. Тільки завдяки офіційному низькому рівню інфляції індекс середньої реальної зарплати у другому півріччі 2011 року трохи перевищив докризовий рівень.

Визначена владою прогнозна економічна динаміка на 2012 рік вказує, що реальний рівень доходів у кращому разі збільшиться лише символічно. Цього, вочевидь, недостатньо для значного підвищення добробуту. Тобто українці, як і раніше, за доходами залишатимуться на найнижчих щаблях у Європі.

Індекс реальної зарплати, грудень 2007 року дорівнює 100

Ситуація ускладнюється тим, що для справжнього покращення добробуту недостатньо лише підняти зарплату. Український соціальний сектор потребує вирішення низки питань.

Це і глибокі міжгалузеві та міжрегіональні диспропорції, і вкрай низькі зарплати у гуманітарних сферах, і високі борги з виплати зарплат.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.