Сонце? Kaput!

Юрій Корольчук, для РЕ

Сонячний бізнес у світі протягом 2006-2012 років упевнено набирав висоту, але зараз він увійшов у піке.

Проблеми у виробництві сонячних батарей у Німеччині та Китаї, "війна" за ринки збуту обладнання для сонячної енергетики у трикутнику США-ЄС-Китай – це перші квіточки очікуваної кризи цього напрямку альтернативної енергетики.

Причому для українського ринку сонячної енергетики криза може означати початок занепаду.

Протягом 2010-2012 років Україна вимушено втягнулась і захопилась газовою війною із "Газпромом", переглядом газових контрактів, розробкою шельфу Чорного моря, роздачею ділянок для майбутнього видобутку нетрадиційного газу та іншими пошуками альтернативи для російського блакитного палива.

Держава якось розслабилась, втратила пильність і забрала руку із пульсу подій, що стосуються альтернативних джерел енергетики – вітрової, сонячної, малої гідроенергетики, біомаси, біогазу. Насамперед це стосується сонячної енергії, яка продемонструвала за минулі два роки прогресивний ріст – наростивши потужність із "нуля" до 300 МВт.

Сонячні досягнення України – результат діяльності однієї низки підприємств, яка концентрується навколо компанії Activ Solar. Попри свою австрійську прописку вона обертається в орбіті нинішнього секретаря РНБО Андрія Клюєва.

Власне, тому держава і "розслабилися", оскільки сфера була під контролем близької до влади групи.

Зважаючи на це українські "сонячні" компанії проспали світову кризу, а повільна реакція на проблеми в ЄС і Китаї свідчать лише про високу ймовірність того, що в Україну так і ніколи не прийдуть крупні інвестори в сонячну енергетику.

Улюблена енергія Януковича

Починалося все дуже добре. Коли два роки тому НКРЕ призначала "зелений тариф" на виробництво електроенергії, то перспективи росту альтернативних джерел енергії виглядали захмарними. І теоретично, і практично із цим було важко не погодитися.

Висока вартість виробленого кіловата електроенергії була і донині залишається дуже-дуже привабливою: із енергії малих річок – 1 гривня (з ПДВ), вітру – 1,5 гривні, біомаси – 1,6 гривні і сонця – 6 гривень. Власне, останній доорогий ресурс дійсно міг викликати сплеск інтересу у потенційних інвесторів.

Ціна сонячної енергії майже у 55 євроцентів – це навіть дуже пристойно для країн ЄС, які займаються розвитком подібної енергетики.

Однак, не слід помилково порівнювати Україну із окремими країнами Європи, які дійсно сьогодні змогли наблизити ціну сонячної енергетики у 30-40 євроцентів за кВт. На це пішли десятиріччя державних дотацій та приватних інвестицій. Україна ж лише робить свої перші кроки.

Наприклад, у Німеччині, найбільш прогресивній країні у питанні розвитку такого виду енергії, ціна коливається від 30 до 55 євроцентів за кіловат. У Голландії для окремих виробників ціна становить 58 євроцентів. У сонячній Греції і холодній Естонії ціна кіловата – 55 євроцентів.

Отож, в Україні був встановлений цілком адекватний тариф. Єдиний мінус – ним сповна користується лише група компаній під контролем Андрія Клюєва.

Зрештою, головною ціллю дорогого "зеленого тарифу" було і залишається залучення інвесторів для будівництва сонячних електростанцій (СЕС).

І дійсно багато дрібних компаній виступили першопрохідцями і взялися активно розробляти перші проекти малих сонячних станцій.

Нагадаємо, що за два роки окрім Activ Solar, жодна серйозна компанія не прийшла у сонячний бізнес України. Донині решта підприємств обмежується введенням в дію малих СЕС і не зазіхають на більш затратні проекти.

Власне, осінь 2012 року стала показовою по кількості введених в дію малих СЕС. І це лише підтверджує, що великих інвесторів Україна так і не дочекалася.

1. Ekotechnik Praha (Чехія) збудувала сонячну електростанцію в селі Ясенівка (Хмельницької область). Потужність становить 1 МВт, із перспективою збільшення до 5 МВт.

2. "Рентехно" (Україна) збудувала сонячну електростанцію потужністю 1,3 МВт у Кіровоградській області.

3. "Токмак Солар Енерджі" (Україна) збудувала СЕС потужністю 1,5 МВт у Токмацькому районі Запорізької області.

4. "Енергоінвест" збудувала Гальжбієвську СЕС у Вінницькій області потужністю 267 кВт. Загальна потужність СЕС із п’яти черг становитиме 1,44 МВт.

5. "Сонячна енергія плюс" (Україна) збудувала у Закарпатській області СЕС потужністю 5,4 МВт.

6. "Еко-Оптіма" (Україна) до кінця цього року має запустити Орівську сонячну електростанцію у Львівській області потужністю 2,5 МВт. У планах компанії ще будівництво трьох сонячних електростанцій: Сокальської – 5,5 МВт і Самбірської - 9 МВт.

7. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) погодив виділення компанії Rengy Development (Україна) кредиту у розмірі 5,7 мільйона євро для будівництва СЕС у Вінницькій області. Її потужність становитиме 4,5 МВт.

Навіть якщо підрахувати сумарну потужність усіх цих проектів, то заледве можна нашкрябати 4 МВт діючих потужностей і лише приблизно 25 МВт теоретичних потужностей.

Це дуже мало. До того ж, половина потужностей – це вітчизняний бізнес. То ж про які інвестиції можна говорити?

Взагалі показовим можна вважати приклад зовнішньоекономічної асоціації "Ново світ", яка планує збудувати СЕС на дамбі своєї Гордашевської малої гідроелектростанції.

Потужність СЕС становитиме лишень 102 кВт. Власне, ця цифра і демонструє, що за два роки реальний рівень інвестиційної привабливості сонячної енергетики в Україні заледве піднявся вище 100 кіловат.

І як це не парадоксально, але причиною цього став Activ Solar із лобістськими та фінансовими потужностями своїх власників. І, головне, можливістю за допомогою адміністративного ресурсу перекроювати ринок під себе.

Адже будь-який крупний учасник сонячного бізнесу, який би спробував конкурувати із Activ Solar, фактично перетягував би на себе "ковдру" дотацій із державного бюджету. А як сказали би по-одеськи в Activ Solar: оно нам надо?

Хоча, були глобальні спроби "присмоктатися" до українського сонця. Потрошку зондували ринок практично окремі крупні компанії з Німеччини, Іспанії, Великобританії, але найближче до цілі наблизилася євро-азійська Туреччина, яка розглядала цей проект в контексті організації імпорту електроенергії з України.

Проте, не судилося. Турки побоялися вже згадуваного адмінресурсу, що на їх думку загрожувало зміні законодавства.

Відповідно, за два роки розвитку сонячної енергетики протягом 2011-2012 років Україна може похвалитися лише сонячними станціями Activ Solar, які так подобаються Віктору Януковичу.

У 2010 році президент із нетерпінням чекав на відкриття СЕС у Криму: "Найближчим часом ми будемо відкривати багато різних об'єктів. У тому числі ми будемо відкривати одну із найбільших сонячних електростанцій у Європі. І це буде зроблено ще цього року".

У 2012 році Янукович вже прогнозував збільшення сонячних потужностей до 400 МВт: "Ми не робили показуху і побудували найбільшу електростанцію, яка буде працювати на сонячній батареї".

У жовтні 2012 року президент вже прямо закликав будувати сонячні та вітрові станції і головний акцент робив на екології цього напрямку: "Зараз пора подумати, як очищати нашу землю або не продовжувати її забруднювати. Все, що ми будуємо, ми повинні будувати у відповідності з сучасними екологічними програмами. Не треба економити на екології. Екологія – це життя".

І дійсно, правду ніде подіти. Activ Solar збудував СЕС "Перово" потужністю 105 МВт, "Охотнікове" - 82 МВт, "Дунайська" - 43 МВт, "Старокозаче" - 42 МВт, "Мітяєва" - 31 МВт і "Роднікове" - 7,5 МВт. Разом потужність СЕС досягла 311 МВт.

Утім, це – результат лобізму, адмінресурсу і дешевих пільгових кредитів від державного "Ощадбанку".

Проте, якби Віктор Янукович знав про кризу, яка вже почалась у сонячній енергетиці, то, дуже ймовірно, він би по іншому подивився на перспективи розвиток цієї галузі в Україні і переглянув свої уподобання в альтернативній енергетиці.

Сонячні війни

Власне, тепер уявіть на хвилинку, що склади на заводах у Китаї, Німеччині, Іспанії переповнені сонячними батареями, а "ринок" відмовляється їх брати навіть з доплатою.

І причина не в тому, що виробництво батарей просто дешевшає і зростає конкуренція. Головна причина: фінансова криза. І Німеччина, і Великобританія, і Китай, і що вже говорити про переддефолтну Іспанію, яка поволі скорочує субсидії у сонячну галузь.

Але це ще півбіди. У світі розпочалася справжні сонячні війни. ЄС дав старт розслідуванню справи проти Китаю щодо продажу китайськими заводами-виробниками сонячних батарей собі у збиток.

Формальним привидом стало те, що ціни на полікристалічний кремній, з якого виробляють сонячні батареї, знизилися до 18 доларів за кілограм. А це нижче, ніж собівартість виробництва у Китаї.

Китай вже давно конфліктує із США щодо запровадження мит на продукцію для сонячної енергетики. І рішення Пекіну щодо початку антидемпінгового та антисубсидійного розслідування щодо виробництва полікристалічного кремнію, який імпортується з Європейського Союзу, стало абсолютно закономірним.

Тим паче, що у Китаї виробники сонячних батарей переживають зараз не найкращі часи. Попит падає, а склади завалені сонячними модулями, оскільки китайський бізнес переживає класичну для капіталізму кризу перевиробництва.

Фінансовий холдинг Citigroup, що інвестує в сонячну енергетику, вже заявив, що конвеєри в Китаї і Тайвані завантажені на 50%.

Схоже і на те, що нині китайський уряд буде відмовлятися від впливу на ринок сонячних батарей. Раніше попит на панелі збільшували штучно, субсидуючи їх вартість для кінцевих користувачів, і надавали виробникам пільгові кредити. Це дозволяло уникати банкрутств компаній.

Тепер Банк розвитку Китаю склав список із обраних шести великих і шести малих підприємств з виробництва сонячних батарей, які отримають пільгові кредити. Решту компаній фактично, як кажуть, пустять по світу з торбами.

Не менш сумна ситуація і в Німеччині, яка сьогодні є світовим лідером із введення сонячних потужностей. Загальна потужність перевищує 30 ГВт, що становить 40% від усіх світових потужностей сонячних електростанцій.

Вслід за банкрутством дрібних виробників сонячних панелей "голос" подав крупний гравець. Німецький концерн Siemens вирішив не спокушати долю і продає свої активи в сонячній енергетиці.

Фактично німецький концерн Siemens відмовився від сонячного бізнесу і зосередиться на вітровій і гідроенергетиці. Компанії так і не вдалося зробити їх прибутковими.

Це наслідок того, що європейські виробники сонячних батарей програють китайським і отримують менше дотацій з боку ЄС.

Ситуація з фінансуванням виробництва обладнання для сонячних станцій в Німеччині погіршилася: На початку року влада скоротила субсидування виробництва сонячних батарей більш ніж на 30%.

Це спричинило банкрутство середніх німецьких виробників сонячних батарей Solarhybrid, Q-Cell, Solar Millennium і Solon. Очікують, що подібна доля спіткає компанії SMA AG і Phoenix Solar.

До цього часу на розвиток сонячної промисловості щорічно в Німеччині витрачалося 8 мільярдів євро. Це становить близько половини суми, що йде на розвиток відновлюваних джерел енергії.

При цьому сонячна енергія становить лише 3,5% від загального енергоспоживання в Німеччині і лише 20% від загального обсягу енергії, яку отримують з альтернативних джерел.

Схоже, що кінець розквіту або "капут" сонячної енергетики розпочнеться із Німеччини. Доля зіграла злий жарт, оскільки саме із Німеччини у 1990 році починалося завоювання свого місця "під сонцем".

В цілому в ЄС ситуація із перспективами розвитку як альтернативної, так і зокрема сонячної енергетика виглядає не надто оптимістично.

У зв’язку із кризою "трусить" усі країни. В Естонії, наприклад, скорочують дотації на відновлювальну енергетику на 18%, а у Великобританії взагалі заявили, що нереалістичні цілі щодо "зеленої" енергетики, які встановлює ЄС, сприяють стрімкому зростанню рахунків за комунальні послуги. Адже тарифи на електроенергію та інші пов'язані послуги зростають дуже швидко.

Альтернативна енергетика може зазнати перших серйозних втрат. Досягнувши свого піку після п'ятирічного росту піраміда сонячного енергетики почала хитатися. Інвестори потихеньку згортають свої програми як із будівництва нових потужностей, так і з виробництва обладнання.

Україна не є лідером у сегменті сонячної енергетики, а тому може постраждати іще швидше, ніж країни ЄС, Китай чи США.

Схоже, не допоможуть навіть звіти Ernst&Young, яка в цьому році вперше почали включали Україну в "Індекси привабливості країн з точки зору інвестицій у відновлювану енергетику".

Юрій Корольчук, експерт з питань енергетики



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.