Приватизація: на все воля царська

Юрій Корольчук, для РЕ

Спокійній приватизації в енергетиці прийшов кінець. Спершу здавалося, що 2012 року триватиме легкий продаж активів обленерго, який почався у 2011 році.

Упевненість багатьох у тому, що ринок поділений, і п'ять головних груп - Рінат Ахметов - "Дтек", Ігор Коломойський, Григорій та Ігор Суркіси - "Укренергоконсалитинг", російські бізнесмени Костянтин Григоришин і Олександр Бабаков - VSE - лише доріжуть смачний енергетичний пиріг, виявилася міфом.

Першим цей міф зруйнували Коломойський та Суркіси. Те, як агресивно вони почали ламати схеми залаштункових домовленостей, засвідчило, що психологія ведення бізнесу за останні двадцять років абсолютно не змінилася - всі чекають "кидка".

Що було

Останній продаж 50% акцій "Вінницяобленерго" Григоришину не був особливим.

Ці торги лише продовжили серію не менш скандальних продажів Ахметову - "Західенерго" - 45% за 1,9 мільярда гривень, "Дніпроенерго" - 25% за 1,1 мільярда гривень та "Київенерго" - 25% за 450 мільйонів гривень, а також розподільчих мереж "Донецькобленерго" - 40% за 467 мільйонів гривень - за відверто заниженими цінами.

Так само Бабакову дісталися "Закарпаттяобленерго" - 50% за 140 мільйонів гривень, "Чернівціобленерго" - 45% за 70 мільйонів гривень та Григоришину "Вінницяобленерго" - 50% за 176 мільйонів гривень.

"Заслуга" Коломойського і Суркісів у тому, що вони винесли сміття з хати і чи не вперше як співвласники обленерго заявили про занижені ціни на пакети акцій. Правда, їх щирість сумнівна, адже раніше у них не виникало жодних питань, коли цікаві для них пакети обленерго потрапляли за заниженими цінами до їх рук.

Власне, в історії з недопущенням Суркісів до аукціону з продажу акцій "Львівобленерго" все зрозуміло. Такий крок був страховкою для Григоришина, якому за домовленістю відійшла "Вінницяобленерго".

Суркіси готові були заплатити до 300 мільйонів гривень, аби лиш отримати контроль над підприємством і запустити "ефект доміно", викликавши невдоволення Григоршина. Це б означало, що інтереси одного з п'ятірки власників обленерго були не враховані і, відповідно, він надалі може виходити за рамки домовленостей.

Кажучи зрозуміліше - займатися беззаконням. Як стверджує давня українська олігархічна приказка, з вовками жити - по-вовчи вити.

Цікаво, що Коломойский і Суркіси чудово знали, кого провокували. Григоришин відомий своєю емоційністю та рішучістю, коли хтось зазіхає на його кусень хліба.

В уявленні Григоришина за всі процеси у приватизації енергетики відповідає Ахметов, якому він чесно підігрував, створюючи масовку під час приватизації "Київенерго" і "Донецькобленерго". Бабакову Григоришин теж допомагав купувати "Чернівціобленерго" і "Закарпаттяобленерго", дотримуючись домовленостей.

Словом, Григоришин свою роль відіграв, а тому абсолютно спокійно розраховував на таку ж "гру" навколо приватизації "Віницяобленерго".

Страховка була потрібна й Ахметову з його планом сконцентрувати експорт електроенергії. За прогнозами, у 2012 році 80% струму експортуватиме "Дтек".

Бурштинский енергоострів, звідки електрика йде на Захід, перебуває у зоні перетину інтересів обленерго Суркісів - Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Григоришина - Вінниця, Волинь і Бабакова - Житомир, Хмельницький, Чернівці, Закарпаття.

Посилення або послаблення будь-кого з цієї трійки для Ахметова загрожувало конфліктами. Тож ймовірних "пакостей" можна було чекати від Коломойського, Суркісів і Григоришина, але не від Бабакова, з яким у структур Ахметова дружні стосунки. Оптимальним варіантом для Ахметова виглядало збереження статус-кво.

Першими нерви не витримали у Коломойського і Суркісів. В очікуванні приватизації "Дніпрообленерго" першого пробив холодний піт від того, що йому не дадуть не те що оформити контроль над підприємством, а не допустять до управління компанією.

Ахметов, промислові об'єкти якого знаходяться у дніпропетровському регіоні, теж поклав око на "Дніпрообленерго". І якщо він визначився щодо решти об'єктів - хто і за скільки купує, - то питання, хто придбає 50% акцій "Дніпрообленерго", було без відповіді. Як тільки Коломойський не намагався домовитися з Ахметовим - даремно.

Власне, ще одним показовим фактором приватизації обленерго 2011-2012 років є призначення наглядача від влади, яким став - хто б сумнівався - Ахметов.

Саме йому Янукович віддав енергетичну "волость" та наділив повноваженнями для вирішення спірних питань. Саме тому на правах "старшого" Ахметов не поспішав ділитися планами з Коломойським щодо "Дніпрообленерго". Він виявився по-своєму правим. Коломойський і Суркіси почали свою гру.

Коломойський побоявся, що його обмануть і вирішив зробити крок на випередження. Хоча, якщо згадати усі більш-менш відомі бізнес-історії групи "Приват" та Ігоря Коломойського, то така поведінка була абсолютно прогнозованою та очікуваною.

До процесу долучився і політичний фактор у вигляді близького до Коломойського і Суркісів Віктора Медведчука. Він намагався використати свої можливості спілкування з Віктором Януковичем для того, щоб посприяти у вирішенні важливих питань для своїх колишніх партнерів, але напоровся на жорстку протидію Ахметова.

Що буде

Продавати залишилося небагато: 45% "Крименерго" - цікаве Ахметову, 50% "Дніпрообленерго" - Ахметов проти Коломойського, по 45% "Миколаївобленерго" і "Хмельницькобленерго" - обидві хоче Бабаков, 26% "Тернопільобленерго - Суркіси.

"Найвеселішою" буде боротьба за "Дніпрообленерго". Очікувати радикальних кроків з боку Ахметова і Коломойського не варто. Навіть конфлікт з "Вінницяобленерго" - це радше спроба останнього показати м'язи і змусити Ахметова піти на діалог.

Хоча, як можна змусити до діалогу найбагатшу людину України, якої досі остерігається навіть Янукович, - це загадка.

Цікавими будуть і аукціони з приватизації пакетів акцій "Запоріжжяобленерго", "Одесаобленерго", "Черкасиобленерго" і "Харківобленерго", продажу яких слід очікувати в кінці 2012 року. Там сходяться інтереси багатьох, тож не виключені не лише шоу з недопущенням на аукціони, а й більш радикальні методи боротьби.

Розмірковувати на теми "дорого чи дешево", "право чи беззаконня" можна нескінченно. Проте очікувати від нинішньої влади чесних і прозорих умов приватизації - це як розраховувати на сніг у липні.

Зрештою, пам'ятним для всіх є приклад "Криворіжсталі" - яким би кострубатим він не був: на повторному конкурсі ціна заводу зросла у шість разів.

До речі, половину "Криворіжсталі" тоді забрали у Ріната Ахметова, і він про це пам’ятає. До придбання підприємств генерації та обленерго Ахметов підійшов більш професійно. Після оформлення документів всі куплені компанії у рамках "Дтек", ймовірно, будуть продані стратегічному інвестору, скоріш за все, з Росії.

У Коломойського і Суркісів план простіший. Вони, як завжди, розраховують на домовленості з будь-якою новою владою.

Юрій Корольчук, Інститут енергетичних досліджень



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.