Восени Україну чекає валютний шок

У 2012 році влада ширше використовуватиме монетарні інструменти "управління" як інфляційними процесами, так і підтримки реального сектора, хоча тиск зовнішніх кризових чинників може суттєво обмежувати монетарні можливості.

Для української економіки 2011 року характерним було вкрай обмежене розширення, а восени навіть звуження монетарних показників, що, вірогідно, слугувало стримуванню як інфляції, так і реального сектора внаслідок обмеження кредитування, проте було серед чинників формування високих процентних ставок.

Утім, високі процентні ставки та обмеження кредитування зберігалися переважно внаслідок існуючої недовіри між економічними агентами і банківською системою. Така недовіра, найвірогідніше, збережеться принаймні найближчими роками, тому середньорічна ставка у 2012 році залишатиметься на рівні 14-15%.

Ще яскравіше монетарне обмеження проявляється на грошових ринках фізосіб. Якщо обсяги депозитів населення в посткризовий період послідовно збільшувалися, за винятком кількох осінніх місяців 2011 року, то обсяги кредитування, навпаки, не лише не зростали, а навіть скорочувалися.

Звичайно, таке ставлення до кредитування населення зумовлене значною часткою "поганих" іпотечних та споживчих кредитів, сформованих в експансивний докризовий період. Це вказує на практичну неможливість хоча б поступового відновлення кредитних ринків для населення у найближчі два-три роки.

Обережне нарощування грошової маси може спричиняти зниження монетизації економіки. Звичайно, це означатиме подальше подорожчання кредитних ресурсів, погіршення умов економічної діяльності та вищу чутливість реального сектора до пропозиції грошей. Тому для 2012 року потрібна стимулююча монетарна політика.

Доцільність загострення уваги на монетарному стимулюванні також пов'язана з пошуком джерел фінансування дефіциту бюджету-2012.

Хоча уряд має намір утримати незначний дефіцит - не вище 3-3,5% ВВП, проте навіть для такого оптимістичного показника, зважаючи на дорогі імпортні енергоресурси та значні передвиборні соціальні виплати, реалістичність заявлених джерел фінансування та їх обсягів викликає сумнів.

1. Зважаючи на глобальну фінансову кризу, доступ до зовнішніх ресурсів для України у 2012 році буде вкрай обмеженим. Сьогодні так звані кредитні свопи для України вказують, що Україна може розраховувати лише на кредити вартістю не менше 12-13% у валюті, що надто дорого для нинішньої економічної динаміки країни.

За відсутності співпраці з МВФ надходження інших ресурсів, а також зниження їх вартості, малоймовірні. Водночас, потреби обслуговування боргів, а також виплати за боргами, термін надання яких спливає у 2012 році, сягають майже 50% ВВП.

2. Стосовно іншого джерела фінансування дефіциту державних фінансів, яким є облігації внутрішніх запозичень, можна констатувати його практичну вичерпність.

По-перше, попитом, та й то незначним, користувалися державні цінні папери, прибутковість яких у 2011 році становила 9-10%. Ці позики надто витратні.

По-друге, навіть така прибутковість не була привабливою для інвесторів - 2011 року впали як обсяги залучених до бюджету коштів через ОВДП, так і чисті надходження.

Обсяги і вартість ОВДП, 2011 рік, мільйони гривень, кумулятивно з початку року

Новиною на ринку ОВДП 2011 року стало те, що уряд дозволив випуск внутрішніх облігацій з валютною прив'язкою, нібито убезпечивши ці папери від девальвації. Хоча уряд на певний час покращив ситуацію із залученням коштів, однак поки рано робити висновки про вигоди. Принаймні попит на такі облігації тривав недовго.

До того ж, впроваджуючи валютну прив'язку на власні боргові зобов'язання, уряд посилює валютні ризики для української економіки. За таких умов ОВДП не зможуть слугувати надійним механізмом фінансування дефіциту бюджету-2012.

Продажі і сплати ОВДП, мільярди гривень

3. Надходження від приватизації - ще одне традиційне джерело фінансування бюджетного дефіциту. У 2012 році уряд планує залучити 10 мільярдів гривень. Формально такий показник - на рівні 2011 року - є досяжним, проте з точки зору забезпечення стабільності і розвитку він викликає сумніви.

По-перше, в бюджеті-2012 відсутні уточнення стосовно того, які об'єкти буде продано, і як такі об'єкти оцінюються.

По-друге, залишаються незрозумілими механізми приватизації. У 2011 році 92,79% акцій "Укртелекому" продали за 10,575 мільярда гривень за стартової ціни 10,5 мільярда гривень. Тобто відбувся не приватизаційний конкурс, а цільовий продаж стратегічного об'єкта окремому інвестору за "специфічною" ціною.

Продовження такої практики у 2012 році навряд чи допоможе уряду виконати план.

У 2011 році погіршилася ситуація у зовнішньому секторі України. Насамперед, поглибився торговельний дефіцит. Якщо оцінити сформований дефіцит за послідовні чотири квартали, то зараз його динаміка повторює передкризову динаміку.

Для України характерні високі валютні ризики, тому значний торговельний дефіцит неприпустимий. Економічна політика вимагає не лише пошуку ресурсів для покриття зовнішнього дефіциту, але й збереження валюти для уникнення валютного краху. Поки ж усе вказує на загострення ризиків валютного шоку вже восени 2012 року.

Баланс товарів і послуг, мільярди доларів, сумарно чотири попередні квартали

Перспективи покращення зовнішнього балансу не виглядають переконливо, оскільки навіть під кризовим тиском структура зовнішнього сектора залишилася незмінною - продовжує домінувати вузька група низькотехнологічних товарів.

Ситуація в зовнішньому секторі погіршується ще й тим, що Україні так і не вдається задіяти найвагоміший ресурс - прямі іноземні інвестиції. Обсяги їх залучення на душу населення в Україні ледь чи не найменші у Європі.

Уряд рапортує про успішність залучення інвестицій у 2011 році, проте половина цих обсягів пов'язана із надходженням коштів для приватизації та в банківський сектор - переважно для рекапіталізації. Це зовсім не свідчить про приплив прямих іноземних інвестицій завдяки покращанню інвестиційного іміджу країни.

Товарна структура зовнішньої торгівлі, січень-вересень відповідного року, % від загального

Значний торговельний дефіцит за низького рівня припливу інвестицій обмежує економічне зростання. Для сприятливої економічної динаміки важливо утримувати позитивне значення зовнішніх ресурсів, що вливаються в країну, тобто сумарного обсягу рахунку поточних операцій і прямих іноземних інвестицій.

Україна підтримувала високу позитивну динаміку у ті роки, коли вказані обсяги становили 4-8 мільярдів доларів. Тому очікуваний у 2011 році негативний баланс посилює ризики негативного тиску на економічну динаміку вже у 2012 році.

Не менш складна ситуація формується в частині зовнішнього боргу країни, особливо короткострокового, який сягає 40% загального. Зважаючи на фінансову кризу в ЄС, Україна може отримати значні проблеми з рефінансуванням короткострокових боргів у 2012 році, що формує додаткові - до торговельного балансу - валютні ризики.

Зовнішній борг України, мільярди доларів

2009 рік, четвертий квартал 2011 рік, другий і третій квартали
Сектор державного управління 17,8 27,3, 26,6
Короткостроковий, погашення протягом року 0,9 4,5
Банки 30,9 27,5, 25,9
Короткостроковий, погашення 12,3 12,1
Інші сектори 43,4 54,3, 56,1
Короткостроковий, погашення 24,6 32,3
Валовий зовнішній борг 103,4 123,4, 123,1
Короткостроковий, погашення протягом року 39,4 52,6

Тобто незадовільна структура платіжного балансу створює значні ризики, пов'язані з можливою стрімкою девальвацією гривні, які "концентруються" восени 2012 року.

Поки владі вдається "гасити" незначні прояви валютного тиску значними валютними інтервенціями та адмініструванням на готівкових валютних ринках, зокрема, шляхом "паспортизації" операцій купівлі-продажу валюти для населення.

Якщо заходи адміністрування не усувають валютних дисбалансів, проте можуть справді призвести до вимушеного зменшення обсягів відкритої купівлі валюти населенням, то дієвість валютних інтервенцій суттєво обмежена.

Валютний шок коштує дорого для економіки країни не лише через втрату вартості національної грошової одиниці, але й у зв'язку з втратами резервних активів, що ускладнює підтримку платіжного балансу і виконання державою боргових виплат.

Причому неспокій на валютних ринках зберігається ще довго навіть після припинення шоку. Україна не раз опинялася у такому стані. Востаннє, восени 2008 року, спроби утримати гривню в умовах різкого погіршення платіжного балансу спонукали до тривалих і значних інтервенцій, які майже не приносили позитивних результатів.

Нині Україна теж втрачає резерви і вже наблизилася до граничного рівня. Є низка критеріїв "достатності" резервів для макроекономічної збалансованості. Один з них - покриття грошової бази резервами, яке слід підтримувати на рівні, вищому за 100%.

Покриття ж на нижчому рівні означає нарощування монетарних ризиків - девальвації та інфляції, яка може її супроводжувати. Україна вже біля цього граничного рівня.

Запобігти розростанню валютних ризиків може відновлення співпраці з МВФ.

Отримання ресурсів фонду, за якими зможуть надійти ресурси Світового банку та ЄС - два останні мають затверджені програми для України по 0,5 мільярда доларів, напевне прискорить входження приватних інвесторів, що сприятиме відновленню міжнародних резервів країни і міцності гривні.

Проте такий сценарій не виглядає реалістичним внаслідок неготовності влади перед виборами впроваджувати зміни, неприйнятні для громадян країни.

До найсуттєвіших політичних втрат України у зовнішньоекономічній сфері 2011 року слід віднести неспроможність підписати договір про зону вільної торгівлі з ЄС.

По суті, Україна втратила шанси повноцінного цивілізованого виходу на європейські ринки. В умовах прозорості українських кордонів і легкого проникнення товарів інших країн на українські ринки, в тому числі внаслідок корупції, країну очікує подальше зниження конкурентоспроможності і погіршення зовнішньоторговельних показників.

Водночас, підписання угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД не може розглядатися як позитив. Цей акт закріплює значні диспропорції, які негативно впливатимуть на українські умови торгівлі. Угода відновлюватиме управлінські структури на теренах СНД, домінуючу роль у яких відіграватиме Росія.

Вочевидь, економічна зорієнтованість на Росію, яка сама є порівняно економічно слабкою країною, не дозволить Україні належно скористатися новою конфігурацією світо-господарських зв'язків, які зараз формується, вигодами транскордонного розширення і співробітництва, можливостями посилення конкурентоспроможності.

Останнім часом в Україні посилилися наміри використання активів у рублях.

Взагалі статус міжнародної валюти ґрунтується на тривалій історії економічної та політичної стабільності і зростання, довіри світу до політики країни, валюта якої претендує на статус резервної. Принциповою вимогою до резервних ресурсів є їх висока ліквідність, утримання на них високого попиту на світових фінансових ринках.

Тимчасом економіка Росії характеризується застарілою структурою виробництва, низькою конкурентоспроможністю, суттєвою залежністю від зовнішніх шоків і мінливості кон'юнктури. Висока інфляція спричиняє втрату вартості активів, купівельної спроможності, погіршує стимули інноваційного вдосконалення.

Нагромадження рублевих резервів буде пов'язано з їх повзучим знецінюванням. Без зниження інфляції в Росії до рівня хоча б інфляції в єврозоні не доречно навіть порушувати питання про посилення міжнародного статусу рубля. Розширення "рублеїзації" посилить макроекономічні ризики і ризик дефолту України.

Поряд з цим, Україна має значний торговельний дефіцит з Росією через постійне зростання цін на сировину. В таких умовах "рублеїзація" резервів України посилить боргову залежність від Росії, що, зрештою, спричинить втрату найвагоміших активів, посилить політичний вплив і збільшить залежність Києва від Москви.

Можливості переходу до винятково рублевих розрахунків між двома країнами є ілюзією, оскільки базові вартісні показники на стратегічні сировинні та енергетичні ресурси формуються на найкрупніших світових ринках, на які Росія не впливає.

За таких умов посилення прив'язки гривні до рубля означає відмову від власної валютної політики. Якщо "рублеїзація" України перейде у практичну площину, це завдасть нищівної шкоди стійкості макроекономічного середовища країни і поставить під сумнів спроможність реалізації в Україні політики стійкого розвитку.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.