Асоціативне мислення України

Ольга Дубенська, РЕ

У кінці квітня у Брюсселі з візитом перебував український віце-прем'єр Сергій Арбузов.

Урядовець мав зустрічі із шістьма єврокомісарами, зокрема, і з віце-президеном Єврокомісії з питань міжінституційних відносин та управління Марошем Шевчовичем.

Характерно, що перший віце-прем'єр провів зустрічі навіть з тими представниками ЄК, які досі не брали участь у діалозі з Україною.

Така активна комунікація з Європою пояснюється намірами України підписати у листопаді 2013 році на самміті у Вільнюсі Угоду про Асоціацію з ЄС.

ЄС неодноразово вказував на надто повільні темпи реформ в Україні, вибіркове правосуддя, проблеми з демократією, тим самим натякаючи, що підписання цього документу під загрозою.

Та порівняно з настроями, які панували в Європі, ще кілька років тому, ЄС, без сумніву, змінив гнів на милість.

У лютому 2013 року Брюссель вперше після півторарічної ізоляції відвідав український президент Віктор Янукович, де отримав "схвальні" сигнали від євролідерів про перспективи підписання Угоди.

Не так давно спілкувався з представниками ЄС і секретар РНБО Андрій Клюєв.

Ще раніше провели зустрічі з представниками влади та опозиції голови МЗС чотирьох країн ЄС: Литви, Польщі, Нідерландів та Данії, які поїхали з Києва у доброму гуморі.

Пам'ятаємо, що Україна на листопадовому самміті планує підписати Угоду, переговори про яку тривають з 2007 року.

Угода про Асоціацію - це документ, який не має аналогів, та готується на заміну Угоді про партнерство та співробітництво.

Новий документ, який було частково парафовано у березні 2012 року, включає поглиблення політичної співпраці та економічну інтеграцію, що передбачає створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Підписання Угоди не передбачає членства України в ЄС і навіть не забезпечує статус країни-кандидата, однак обіцяє країні низку виграшів.

За підрахунками Єврокомісії завдяки зниженню імпортних мит у ЗВТ, українські експортери щороку заощаджуватимуть 487 мільйонів євро.

Для звичайного українського споживача, ЗВТ означатиме появу на ринку нових товарів, а гармонізація законодавства з європейським передбачає впровадження нових стандартів якості, поглиблення контролю за виробництвом, модернізацію матеріально-технічної бази.

Такі зміни сприятимуть і поліпшенню інвестиційного клімату, що спонукатиме інвесторів не лише з Європи відкривати підприємства в Україні.

ЄС також готовий фінансово підтримати Україну. У лютому 2013 року був підписаний меморандум, згідно з яким ЄС виділить 610 мільйонів євро, щоправда, лише після відновлення співпраці України з МВФ.

Так, Угода про Асоціацію - це шанс для України покращити імідж країни в очах міжнародної спільноти та поліпшити інвестиційний клімат.

Крім того, у передвиборчий період Угода з ЄС потрібна і президенту Віктору Януковичу, адже українці, хоча і не дуже впевнено, але тягнуться до усього європейського.

Втім, думки щодо доцільності поглибленої євроінтеграції часто розходяться.

По-перше, угода про Асоціацію, а саме ЗВТ з ЄС сприймається як протиставлення вільній торгівлі з країнами Митного союзу.

Попри віру українського МЗС у створення і з Євросоюзом, і з Митним союзом, Росія не раз давала зрозуміти, що Україні варто забути про "половинчасті" варіанти співпраці.

Так, на думку деяких експертів, прийняття європейських стандартів як національних ускладнить постачання продукції на ринки країн МС.

Крім того, як переконують противники Угоди про Асоціацію, може постраждати оборонна галузь, яка може втратити внутрішні замовлення через участь у тендерах європейських фірм.

Також, за словами експертів, українців після підписання документу може чекати чергове подорожчання тарифів на залізничні перевезення, адже ЄС вимагає реформ і у цьому напрямі.

Без сумніву, Європі потрібний новий ринок збуту, особливо після затяжної фінансової кризи.

Крім того, ЄС розглядає Україну і як джерело природних та людських ресурсів.

Однак у Європі ніколи і не казали, що хочуть зробити "подарунок" Україні, навпаки, наголошуючи, що Угода - це конденсат спільних інтересів.

Це пояснює, чому попри відверті провокації з боку України - такі як справи екс-прем'єра Тимошенко, колишнього міністра внутрішніх справ Луценка та позбавлення мандату захисника Тимошенко Сергія Власенка - терпець Європі не увірвався.

Не дарма Україні для виконання усіх вимог ЄС дали більше часу - новий дедлайн настає в кінці літа 2013 року, хоча раніше мова йшла про травень.

Чаша терезів у бік України схилилася після звільнення Луценка.

Зараз тінь на перспективи Угоди про Асоціацію кидає європейський "титан" канцлер ФРН Ангела Меркель, яка заявила, що ЄС ще "не готовий до підписання " цього документу з Україною.

Позиція Меркель є дуже важливою, адже для підписання угоди потрібне схвалення усіх членів об'єднання, а серед країн ЄС є і "україноскептики", і саме настрій Німеччини може схилити їх у бік Асоціації з Україною.

Попри слова канцлера, що справа Тимошенко, не єдина проблема, що заважає підписанню договору, звільнення українського екс-прем'єра могло б змінити тональність заяв Меркель, а значить, ще більше покращити настрій Європи.

Водночас Україні треба поквапитися з виконанням вимог ЄС, адже за словами радника президента Україна досягла прогресу за 8 з 11 умов Євросоюзу, а часу залишилося не так багато.

***

Прогнози - справа марна, і сценарії взаємодії Україна-ЄС можуть бути різними. Більше того, українське керівництво поки що намагається догодити як ЄС, так і Росії. Але довго маневрувати Україні не вдасться і доведеться зробити вибір.

І якщо у Митному союзі, все що чекає Україну - це міцні лещата РФ, то асоціація з ЄС за певних умов може стати як стримуючим фактором для політичних негараздів, так і стимулом для економічного розвитку.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.