Україна на роздоріжжі: про економічні вигоди від інтеграції в ЄС

Олексій Молдован, Центр антикризових досліджень

Останнім часом в Україні активізувалася дискусія щодо вибору напрямку політичної та економічної інтеграції.

Власне, така дискусія не нова і завжди була актуальною, але саме в останні 2-3 роки перед Україною постали реальні можливості суттєво просунутися в обох напрямках: ЄС став більш лояльним, а РФ – більш наполегливою.

Щоб не помилитися з вибором, влада і суспільство повинні володіти повною інформацію про те, які економічні вигоди для них принесе кожен з векторів інтеграції.

Українські політики та експерти давно облюбували тезу про те, що Україна не має робити якогось категоричного вибору в питанні вектору інтеграції, а балансувати між обома напрямками співробітництва.

Така позиція приносить вузько-політичні вигоди для різних груп впливу і особистостей, але не для держави в цілому.

Проблема полягає у тому, що і ЄС, і Митний Союз є досить закритими об’єднаннями з кардинально різними цінностями, правовими системами і культурою.

Інституціональне зближення з якоюсь з цих організацій автоматично буде відділяти Україну від іншої, а поверхнева інтеграція не дозволить скористатися економічними вигодами в жодній з них.

Невизначеність України не є "комфортною" і для ЄС з МС, які б хотіли від Києва чіткої позиції в питанні економічної інтеграції і, відповідно, хоч якогось руху.

Зараз кожна зі сторін намагається агітувати Україну до свого табору. Особливо активізувалися в останній час росіяни, які посилили "просвітницьку" роботу.

В Україну були десантовані відомі російські вчені, які разом з українськими колегами-прихильниками східного вектору, намагаються обґрунтувати і проілюструвати конкретні економічні вигоди для України від приєднання до Митного союзу.

Такі безумовно будуть, але для порівняння варто було б проілюструвати і економічні дивіденди, які Україна отримає від інтеграції в ЄС.

Варто звернути увагу, що коли мова йде про мільярди доларів, які додатково отримає економіка України від вступу до МС, то наголошується на тому, що ця сума є актуальною лише у випадку повноцінної інтеграції.

Закономірно, що в такому випадку економічний ефект від інтеграції в європейському напрямі теж варто оцінювати в точці повноцінного приєднання до ЄС.

Бо якщо дивитися лише на вигоди від асоціації - що є проміжним етапом інтеграції, то на іншому боці до уваги треба брати вигоди України від участі в МС в статусі спостерігача, а таких теж не дуже багато.

На відміну від гіпотетичних розрахунків дивідендів України від приєднання до МС, які розраховані віртуально, у випадку з інтеграцією до ЄС, можна побачити конкретні цифри. Їх можна відстежити, проаналізувавши розвиток подій в нових членах союзу.

Безумовно, математично розрахувати всі економічні вигоди досить складно, оскільки неможливо оцінити внесок у зростання ВВП, наприклад, зменшення масштабу корупції, формування ефективної системи захисту прав приватної власності, укріплення конкуренції на ринках, тощо.

Але можна сконцентруватися на інструментах прямої фінансової підтримки, яку здійснює ЄС для своїх нових членів.

Політика ЄС передбачає значний обсяг фінансової підтримки для держав, що лише приєдналися. Ці кошти черпаються з бюджету ЄС, левова частка якого формується за рахунок внесків найбільш економічно розвинених країн - Німеччина, Швеція, Австрія, Нідерланди, Італія, Фінляндія, Франція і Великобританія.

Навіщо ж потрібно названим країнам фінансувати нових, зазвичай, значно бідніших членів ЕС?

По-перше, така політика обґрунтовується необхідністю вирівнювання рівня економічного розвитку між різними країнами ЄС.

В іншому випадку глибокий розрив між стандартами життя за відсутності будь-яких перешкод для переміщення громадян сприяв би неконтрольованим міграційним потокам.

По-друге, така політика приносить безпосередню вигоду і донорам ЄС, оскільки більш ніж половину замовлень в нових членах ЄС, профінансованих з європейського бюджету, отримують компанії з Західної Європи.

Розмір фінансової допомоги для конкретної держави визначається у ході політичних переговорів, але все таки досить жорстко залежить від низки об'єктних чинників.

Це кількість населення держави та показників економічного розвитку держави в цілому та регіонів, як правило, у порівнянні з середньоєвропейськими показниками.

Враховується також рівень розвитку матеріально-технічної бази та інфраструктури господарського комплексу та розмір сільськогосподарської галузі.

Чим вищі показники 1 та 4, і чим гірша ситуація з 2 та 3, тим більше коштів держава може отримати від ЄС.

Ключові напрямки, за якими до нових членів потрапляють кошти бюджету ЄС це політика вирівнювання (Cohesion Policy) та підтримка сільського господарства.

Відзначимо, що лише в рамках політики вирівнювання - без підтримки сільського господарства - в бюджеті ЄС на 2007-2013 роки Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині виділено 130,9 мільярдів євро.

Щодо механізму фінансування, то європейські кошти до країни потрапляють зі структурних фондів на фінансування операційних програм, які готуються національними органами влади та акцептуються в союзі.

Найбільш подібною до України серед цієї групи країн, відповідно до названих вище критеріїв, є Польща. З моменту вступу до ЄС 1 травня 2004 року вона отримала майже 85,3 мільярди євро.

Щоправда, як член ЄС, країна також здійснює внески до бюджету союзу, тому сукупний обсяг трансфертів нетто дещо менший ‑ 65 мільярдів євро.

Відповідно до напрямів, в рамках політики вирівнювання було отримано 52,8 мільярда євро, а в рамках спільної сільськогосподарської політики ‑ ще 28,2 мільярда євро.

Тільки в минулому році з бюджету ЄС Польща отримала майже 12 мільярдів євро "чистими" - з урахуванням внесків та повернень до бюджету ЄС.

В наступному бюджеті ЄС на 2014-2020 роки Польщі виділено 105,8 мільярда євро, з яких 72,9 мільярда євро поступлять в рамках політики вирівнювання.

Варто зауважити, що в даному випадку мова йде виключно про прямі економічні вигоди для держави у вигляді надходжень до бюджету, а не про аморфні розрахунки ефекту для всієї економіки.

Хоча, було б доцільним до прямих економічних вигод Польщі від інтеграції до ЄС додати щорічні 7-8 мільярдів євро інвестицій, які надходять з інших країн Європейського Союзу.

Враховуючи те, що населення України чисельніше, а економіка знаходиться в значно гіршому стані, Київ міг би отримати більшу фінансову допомогу від ЄС ніж Варшава, у випадку повноцінної інтеграції.

Власне навіть на цьому фоні вигоди України від європейської інтеграції виглядають значно перспективнішими, ніж від приєднання до МС. Нагадаємо, що за інформацією Президента РФ Володимира Путіна у разі приєднання України до Митного союзу і до Єдиного економічного простору економічні вигоди України складатимуть 9-10 мільярдів доларів на рік.

Важливим також залишається питання: яка частина України буде отримувати ці вигоди від інтеграції і взагалі куди підуть ці кошти?

Коли ми говоримо про прямі економічні вигоди від ЄС, то це означає кошти, які отримує бюджет. На прикладі Польщі ми можемо побачити, що це додатковий фінансовий ресурс передусім держави.

Найбільша сума до Польщі потрапила в рамках політики вирівнювання - на виконання двох завдань: конвергенції, тобто зближення держав в рівнях розвитку і розвитку європейської територіальної співпраці. В межах цієї політики фінансуються 5 національних і 16 регіональних операційних програм

Операційні програми Польщі на 2007-2013 роки та сума, що фінансується з бюджету ЄС

Видатки

Сума, мільярдів євро

Операційна програма «Інфраструктура і довкілля»

27,9

16 регіональних операційних програм

16,6

Операційна програма «Людський капітал»

9,7

Операційна програма «Інноваційна економіка»

8,3

Операційна програма "Розвиток регіонів східної Польщі"

2,3

Операційна програма «Технічна допомога»

0,5

Програма європейської територіальної співпраці

0,7

Резерви

1,3

Загалом

67,3

Самі назви програм вказують на те, що вони спрямовані на інвестування в модернізацію економіки. При цьому, більша частина коштів, це капітальні видатки, які неможливо спрямувати на інші цілі.

Важливо також, що союзні органи досить жорстко контролюють ефективність витрачання виділених коштів, що здійснює антикорупційний тиск в сфері розподілу бюджетних коштів і у державному секторі загалом.

Таким чином, європейський вектор інтеграції для України вкрай привабливий з економічної точки зору. Він принесе значний фінансовий ресурс, який навряд чи зможе запропонувати МС.

Але проблема полягає у тому, що ці вигоди можна здобути лише за умови повноцінної політичної та економічної інтеграції до ЄС. Україна ж на разі абсолютно не готова не те щоб приєднатися, а взагалі до того, аби рухатися до європейських стандартів.

Цьому заважають не стільки певні геополітичні перешкоди - хоча безумовно такі існують, скільки конкретні внутрішньодержавні проблеми, як наприклад, брак фахівців - як у владі, так і в громадському секторі - з європейською освітою або досвідом роботи в країнах ЄС, які б відчували різницю між формальністю та змістовністю економічних реформ у напрямку європейських стандартів.

Політики та посадовці з різних політичних сил досить часто дійсно хочуть щось змінити, але брак знань не дозволяє зробити це ефективно.

Дана проблема настільки важлива та системна, що без її вирішення, інтеграція до ЄС виглядає досить туманною перспективою, тоді як приєднання до МС можливе вже в короткостроковій перспективі.

Власне, сам вибір між ЄС та МС це вибір між значними економічними вигодами в далекому майбутньому, і меншими, але швидкими доходами "вже зараз".

Обидва підходи є обґрунтованими і мають підтримку в суспільстві, але головне, щоб Україна остаточно обрала один конкретний вектор, оскільки політика "сидіння на двох стільцях", може призвести лише до того, що Україна втратить свої можливості в обох напрямах.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.