Українська земля знайде "сім'ю"

Дмитро Дєнков, Реальна економіка

Це нонсенс, але селяни не хочуть вільно розпоряджатися своїм майном. Принаймні, частина землевласників зовсім не в захваті від намірів влади відкрити вільний ринок аграрної землі.

За даними Інституту соціології НАН України, 56% людей, які проживають у селах, виступають проти скасування мораторію на продаж землі.

Сумніви і боязнь - саме це можна побачити у їх настроях. "Навряд чи нагорі турбуються, чи зможу я продати свій наділ або докупити ще. Їм наплювати на це!" - переконаний власник невеликого господарства Іван з Одещини.

Він та його сім'я мають в особистому володінні 10 гектарів ріллі. Для Івана аграрна справа - єдине джерело доходів, тому за земельною темою він уважно стежить і уже готується до змін, але, за його словами, скасування мораторію він не хоче. На його думку, ринок землі у виконанні нинішньої влади - непередбачуваний.

Таке більш ніж обережне ставлення українців до земельного питання доволі дивне, адже упродовж останніх двадцяти років, відколи почалася аграрна реформа, селяни були "кріпаками", людьми, які не могли розпорядитися власним майном. На відміну від Європи і Росії, Україна досі без цивілізованого ринку землі.

Аби виправити цю ваду, нинішня влада взяла курс на земельну реформу. Розмови про необхідність скасувати майже десятилітній мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення відновилися наприкінці 2010 року. На необхідності цих змін не раз наголошували і президент, і прем'єр-міністр.

Владі знадобився майже рік, щоб підійти до прийняття стрижневого документа реформи - закону "Про ринок земель". Минулого тижня Верховна рада нарешті прийняла його у першому читанні.

Як Литвин душу продавав

За прийняття проекту закону проголосувало 245 з 290 зареєстрованих у сесійній залі депутатських карток. З присутніх не підтримали закон лише комуністи - вічні противники ринку землі.

У свою чергу, опозиційні депутати не голосували взагалі. Ще перед початком засідання вони демонстративно покинули залу. Проте пішли не всі - у фракції "НУ-НС" таки виявилося п'ять "зрадників", які натиснули "за".

У фракції Партії регіонів майже усі підтримали законопроект. Проголосували навіть картки відсутніх Ріната Ахметова і Юрія Іванющенка, більше відомого як "Юра Єнакієвський".

Водночас, екс-"бютівець" і власник агрохолдингу "Кернел" Андрій Веревський, який недавно поповнив лави фракції "регіонів", не проголосував. Відсутнім був не тільки він, а і його картка. Позиція депутата зрозуміла, але про це пізніше.

За парламентську більшість зіграла також половина позафракційних депутатів - представників фракції "Реформи заради майбутнього", а також усі члени фракції блоку Литвина. До речі, лідер останньої, голова Верховної ради Володимир Литвин, сам не голосував, але його підтримку законопроект все одно відчув.

Без голосів його депутатів закон би не пройшов перше читання. Тобто Литвин, по суті, вирішив долю голосування документу, який дозволяє купівлю-продаж землі.

А ще два роки тому в ролі кандидата в президенти він казав зовсім інше. "Дотримувався і дотримуюсь принципу: душу і землю не продають", - запевняв Литвин своїх виборців. Тепер він думає інакше.

Новий законопроект

Чим є прийнятий у першому читанні документ? Це наслідок роботи агарного комітету і його голови Григорія Калетніка. Експерти очікували, що депутати вдосконалять урядовий законопроект, який кілька місяців обговорювали громадськість і чиновники, однак з комітету вийшов абсолютно новий документ.

Зокрема, він передбачає, що землею зможуть торгувати тільки фізичні особи, держава і територіальні громади. Раніше в цьому списку були ще фермерські господарства.

Проте, за словами голови Мінагрополітики Миколи Присяжнюка, фермери самі попросили позбавити їх такого права. За інформацією "Реальної економіки", з такою ініціативою виступила Асоціація фермерів та приватних землевласників.

Її голова Микола Маркевич каже, що насправді за це висловилася лише частина фермерів. На їх думку, це дозволить уникнути появи на ринку фермерських господарств, які будуть створюватися тільки для спекуляцій із продажем землі.

Максимальна площа наділу в особистому володінні була знижена до 100 гектарів. Урядовий законопроект дозволяв одній особі володіти 900-2100 гектарів ріллі.

Також у новому документі є обмеження щодо оренди. Фізичним та юридичним особам, включаючи пов'язаних осіб, забороняється мати у користуванні більше 6 тисяч гектарів ріллі в одному районі та більше 5% - в області.

Крім того, документ передбачає створення державного оператора, який буде контролювати всі угоди купівлі-продажу та оренди землі, проводити земельні аукціони, стежити за дотриманням правил торгів.

Інша державна установа - Земельний банк - отримує виняткове право заставодержателя аграрних земель для проведення товарного виробництва. Банк зможе купувати та продавати ріллю і начебто кредитуватиме селян на пільгових умовах: облікова ставка НБУ плюс 3%. Зараз ставка Нацбанку становить 7,75%.

Закон містить норму про обов'язкову експертно-грошову оцінку наділу перед його продажем. Для продажу паю потрібна публікація оголошення у місцевому ЗМІ з ціною ділянки. Це нібито повинно дозволити сусідам реалізувати переважне право на викуп. Власник може продати землю на аукціоні та на конкурсних торгах.

Як і раніше, для протидії спекуляціям передбачаються загороджувальні мита на наступний продаж ділянки: у перший рік - 100% від нормативної грошової оцінки, другий - 90%, третій - 80%, четвертий - 70%, п'ятий - 60%.

Очікується, що закон набуде чинності 1 січня 2013 року.

"Слизькі" пункти

За словами Калетніка, усі ці норми обговорювалися на комітетських слуханнях. Проте співрозмовник "Реальної економіки", який був на цих заходах, каже, що вони більше нагадували імітацію.

Джерело стверджує, що в учасників слухань було недостатньо часу для аналізу законопроекту, який, виявляється, ще був і неповним. "Окремих глав, наприклад, про Земельний банк, у документі взагалі не було", - каже співбесідник РЕ.

До речі, норма про спеціалізований банк стала найбільш одіозною. У ній експерти та опозиційні депутати вбачають "монстра" з необмеженими можливостями.

"Внесення Земельного банку до переліку суб'єктів, які можуть купувати землю, наділяє його монопольним становищем щодо земельної іпотеки і позбавляє інші банки такої можливості", - каже народний депутат з фракції "БЮТ-Батьківщина" Наталія Королевська.

Сам автор законопроекту запевняє, що створення такого гравця - ініціатива землевласників. "Громадяни хочуть, щоб їм була надана можливість продати пай державі. Комітет це підтримав: від імені держави такі функції на себе візьме Земельний банк", - наголошує Калетнік.

Ще невідомо, як буде працювати цей орган, і чи буде він повністю державним. Принаймні в Нацбанку, який повинен курувати створення цієї установи, цього не знають. За інформацією РЕ, регулятор розглядає варіанти створення Земельного банку на базі "Родовід банку" або банку "Київ".

Не менше нарікань викликає і обмеження щодо кількості землі в особистому володінні та в оренді. Найбільше потерпатимуть від цього агрохолдинги, які орендують великі земельні банки.

Банк землі у користуванні агрокомпаній, тисячі гектарів

1

Ukrlandfarming

430

2

Інвестиційний холдинг NCH

400

3

Українські аграрні інвестиції

300

4

"Миронівський хлібопродукт"

300

5

"Мрія"

240

6

"Астарта"

225

7

HarvEast (CКМ)

220

8

"Кернел"

180

Джерело: Український клуб аграрного бізнесу

Річ у тім, що більшість земель цих компаній зосереджено в одній або кількох областях, а закон забороняє орендувати в одній області більше 70-80 тисяч гектарів. В особистому ж володінні, як відомо, можна мати не більше 100 гектарів.

"Наївно припускати, що дрібні господарства, обробляючи 100 гектарів, зможуть придбати нову техніку, інвестувати в інфраструктуру або експортувати продукцію", - каже президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

На його думку, такі господарства залежатимуть від державної підтримки, яка в Україні дуже низька, і змушені будуть віддавати частину доходів посередникам.

В агрохолдингах воліють відмовчуватися. У "Кернелі", який має 180 тисяч гектарів ріллі, РЕ заявили, що не можуть коментувати це питання "через зайнятість".

Кулуарні ігри

Мало хто очікував, що держава "затискатиме" агрохолдинги, які забезпечують п'яту частину українського експорту аграної продукції. Чому законопроект так активно "топче" великий бізнес, пояснив автор документа.

"Агрохолдинги здебільшого не впливають позитивно на соціально-економічний розвиток сіл, і найбільше їх зникає з мапи України саме на територіях, де працюють такі величезні утворення", - наголосив Калетнік.

Зрештою, джерело РЕ в Кабміні каже, що ці репліки - "для замилювання очей", і відповідні норми на друге читання пропонуватися уже не будуть. Він припускає, що автори законопроекту "спонукають власників холдингів до щедрих подарунків".

Крім цього, новий закон про вибори передбачає, що половина депутатів Верховної ради буде обиратися не за партійними списками, а в регіонах. Калетніку, скоріше за все, доведеться працювати "у полі", тож турбота про село йому допоможе.

До того ж, у законі його авторства прописано, що орендарі земельних ділянок будуть сплачувати 1% від нормативної грошової оцінки наділу.

Ці кошти підуть до районних бюджетів з подальшим розподілом сільським радам на соціально-економічний розвиток. За попередніми підрахунками, місцеві бюджети додатково щорічно будуть отримувати 3,5-4,5 мільярда гривень.

Важливо, що законопроект посилює позиції сім'ї президента на земельному ринку, зокрема, сприяє подальшому укрупненню групи Олександра Януковича.

За документом, Нацбанк створює і контролює Земельний банк, а це означає, що ця установа увійде до сфери впливу голови НБУ Сергія Арбузова. Він, як відомо, є давнім товаришем старшого сина Януковича, а мати керівника Нацбанку очолює "Всеукраїнський банк розвитку", яким володіє Олександр Янукович.

Більше того, його група також контролює Державне агентства земельних ресурсів на чолі з Сергієм Тимченком.

Відтак, усі важелі після набуття законом чинності опиняться у руках президентського сина, і це буде скоро. За словами депутатів, Рада до закінчення цієї пленарної сесії у будь-якому разі розгляне законопроект у другому читанні.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.