Держзакупівлі: чергова спроба приєднатися до СОТ

Ольга Дубенська, РЕ

Минулого тижня міністр економічного розвитку та торгівлі Ігор Прасолов заявив, що Україна веде переговори про приєднання до угоди СОТ про державні закупівлі і розвиток міжнародної торгівлі.

Мінекономіки, а саме колишній керівник міністерства Петро Порошенко, ініціював приєднання країни до угоди в 2012 році.

Поки що цього не трапилося.

В Мінекономіки кажуть, що переговори з цього питання є складним процесом, адже він вимагає опрацювання великої кількості документів.

Пам'ятаємо, що приєднання до Угоди не є обов'язковою умовою при вступі у СОТ, однак символізує повноцінну інтеграцію у торгівлю та є важливим міжнародним документом у сфері державних закупівель та інструментом для глобальної інтеграції та управління.

На шляху до нових тендерів

Угода про державні закупівлі - це багатосторонній договір, підписаний більшістю промислово розвинених країн світу по завершенні Уругвайського

раунду багатосторонніх торгових переговорів в 1994 році, що набув чинності 1 січня 1996 року.

30 березня 2012 року сторони угоди СОТ офіційно затвердили переглянуту версію цього документу так само як і власні додаткові зобов'язання щодо доступу на ринки, які на глобальному рівні створять нові можливості для закупівель щонайменше в обсязі 80 мільярдів доларів на рік.

На даний момент до угоди про держзакупівлі приєдналися 43 держави. Останньою була Хорватія, яка стала учасником Угоди СОТ 1 липня, дня свого вступу в ЄС.

Учасники Дата приєднання
Арменія 15 вересня 2011
Європейський союз
Австрія, Бельгія, Данія,
Фінляндія, Франція, Німеччина,
Греція, Ірландія, Італія,
Люксембург, Нідерланди,
Португалія, Іспанія, Швеція та Великбританія
1 січня 1996
Кіпр, Чехія,
Естонія, Угорщина, Латвія,
Литва, Мальта, Польща,
Словаччина і Словенія
1 травня 2004
Болгарія і Румунія 1 січня 2007
Хорватія 1 липня 2013 року
Гонконг 19 червня 1997
Ісландія 28 квітня 2001
Ізраїль 1 січня 1996
Японія 1 січня1996
Корея 1 січня 1997
Ліхтенштейн 18 вересня 1997
Аруба (остірів в складі Нідерландів) 25 жовтня 1996
Норвегія 1 січня 1996
Сінгапур 20 жовтня 1997
Швейцарія 1 січня1996
Тайбей (Китай) 15 липня 2009
США 1 січня 1996

Україна у 2009 році набула статусу спостерігача в Угоді про державні закупівлі.

Цей статус дає можливість Україні офіційно брати участь в усіх офіційних та неофіційних заходах, які проводить Комітет СОТ з державних закупівель, а також мати доступ до всіх документів, які розповсюджуються Комітетом.

Переговори щодо приєднання України до УДЗ було погоджено у 2011 році на засіданні Комітету СОТ. Тоді ж Україна представила огляд національної системи державних закупівель.

"У 2012 році українською стороною надіслано на розгляд до Комітету СОТ з державних закупівель проект пропозиції України, у якому зазначаються переліки органів влади, товарів та послуг, що закуповуються ними, а також джерела оприлюднення інформації у сфері державних закупівель", - пояснили у Мінекономіки.

Загадковий ринок

Розмір ринку державних закупівель завжди був свого роду загадкою. Однак більшість експертів стверджують, що на державні закупівлі припадає близько 10-25% національного ВВП.

В ОЕСР, наприклад, спробували оцінити розмір загального ринку державних закупівель - закупівель, які потенційно можуть бути відкриті для іноземних постачальників - у 1998 році і отримали цифру у 2,83 трильйона доларів, що становило близько 7,1% від світового ВВП.

Таку суму ОЕСР отримали віднявши від загальних державних витрат витрати на робочу силу, а більшість з них, очевидно, становили зарплати чиновників і державних службовців та військові витрати.

Непросто оцінити розмір ринку держзакупівель навіть учасників угоди СОТ, адже раніше країни неохоче публікували статистичні дані. Хоча в кінці 2000-их держави таки представили відповідну інформацію, що імовірно, було пов'язано із переглядом угоди СОТ.

Статистика допомогла експертам зробити принаймні приблизну оцінку ринку держзакупівель.

Обсяги державних закупівель, мільярдів доларів

Країни Розмір
ринку держзакупівель
Частина ринку, що, імовірно, потрапить під дію Угоди
Країни, які подали
заяву на приєднання до УДЗ
Албанія, Арменія,
Китай, Йорданія, Киргизька
Республіка, Молдова, Оман,
Панама, Україна
728,6 - 974,4 121,4 - 310,.9
Країни із
зобов'язаннями приєднатися до Угоди відповідно до протоколу про вступ до СОТ
Хорватія,
Македонія, Монголія, Саудівська
Аравії
121,4 - 310,9 14 - 35,8
Країни, які не зобов'язу -
валися приєднатися до УДЗ
Аргентина, Австралія, Бразилія,
Чилі, Колумбії, КОМЕСА,
Індія, Індонезія, Мексика, Нова
Зеландії, Перу, Росія, Південна
Африка, Туреччина, В'єтнам
1464,8 - 1953,1 244,1 - 625

Джерело: Anderson et.al, 2011 рік

В Україні ж, за даними Держстату, протягом 2012 року замовниками було укладено договорів про закупівлю на більш ніж 428 мільйонів гривень.

У Мінекономіки стверджують, що підписання документу "Приєднання до Угоди СОТ про державні закупівлі" надасть українським компаніям доступ до ринків державних закупівель 43 країн, зокрема США, де обсяг операцій за участю іноземних операторів оцінюється більше ніж у 178 мільярдів доларів, ринку Європейського Союзу - 352 мільярда доларів, Японії - 27 мільярдів доларів.

Водночас, як підкреслюють у відомстві, на шляху до американських та європейських тендерів, українські компанії можуть зіштовхнутися з низкою перешкод.

Зокрема, замовники можуть не допустити учасника до участі у процедурі закупівлі через надання недостовірної інформації; недоліки у виконанні у попередніх контрактах, судові рішення стосовно серйозних злочинів або інших серйозних порушень; несплату податків тощо.

Пан або пропав

Кожна країна, яка приєднується до угоди СОТ про держзакупівлі, перш за все шукає відповідь на питання: які вигоди принесе підписання документу та які ризики в ньому заховані.

По-перше, угода відкриває нові ринки збуту для експортерів, забезпечуючи недискримінаційний режим з боку країн-партнерів.

Водночас відкриття ринку для компаній з-за кордону сприяє збільшенню конкуренції, а отже, країна може отримати більш якісний товар чи послуги.

По-третє, Угода СОТ вимагає прозорості у сфері держзакупівель, отже є інструментом боротьби з корупцією, що є болючим питанням для України.

Хоча у Мінекономіки стверджують, що більшість положень Закону "Про здійснення державних закупівель" задовольняє вимоги УДЗ.

"Слід зазначити, що в угоді є ряд винятків, які стосуються закупівель послуг певних типів. Відповідно, державі варто провести підготовчу роботу, щоб упорядкувати всі винятки до загальних правил", - зауважує партнер МЮГ AstapovLawyers Олег Мальський.

Та і у самому відомстві зазначили, що звернулися до ЄБРР з проханням проаналізувати

розбіжності між українським законодавством у сфері державних закупівель та УДЗ.

З іншого боку, підписання угоди може означати скасування захисних заходів, які характерні для сфери держзакупівель.

Крім того, вітчизняні підприємства, які є залежними від держзакупівель, можуть втратити переваги на українському ринку.

"У разі приєднання Україною до угоди, питання захисту національного виробника стоїть досить цікаво. Імпортні товари будуть мати такий же доступ до державних закупівель, тому захист вітчизняного виробника зменшиться. Однак, позитивним результатом підписання угоди буде отримання кращих товарів за нижчою ціною", - підкреслюють у AstapovLawyers.

Крім того, підписання документу не означає абсолютну лібералізацію ринку держзакупівель. Умови угоди, зазвичай, не охоплюють закупівлі, пов'язані із забезпеченням національної оборони і безпеки країни.

"Зараз важко оцінити, на яку частину ринку держзакупівель буде відкритий наш ринок, і на яку частину ринків США та Європи може претендувати Україна, адже це залежить від процентного співвідношення державних закупівель щодо товарів і послуг. Зрозуміло одне, що ціль цієї угоди - це отримати найкращий товар за найкращою ціною", - каже Мальський.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.