Державні фінанси: стратегія є, але її немає

Реальна економіка

Сьогодні ми вже можемо впевнено стверджувати, - влада створила для себе закриту систему управління, яка, з огляду на слабку активність громадян, її абсолютно влаштовує.

Чиновники навчилися складати плани роботи державних органів, які неможливо проконтролювати на ключових етапах, а після їхнього виконання ми отримуємо лише звіт про чергове покращення.

Така форма діяльності, насправді, створює неабиякі ризики, наприклад, через непрозору та корупційну систему (наприклад, неконкурентні закупівлі) суттєвих втрат може зазнати державний бюджет, неякісне планування роботи – знижуватиме ефективність реформ.

На фоні окреслених викликів проблема державних фінансів виглядає сьогодні найбільш гостро - бюджет не виконується практично увесь поточний рік, зростає дефіцит та державний борг.

При цьому криза, що продовжується, обумовлює невідворотність змін, і сьогодні питання стоїть лише в ефективній реалізації намічених реформ.

Наявні проблеми

Протягом І півріччя 2013 року, як повідомляють контролюючі органи, порушення фінансово-господарської дисципліни виявлено майже на 3,2 тисячі підприємств, установ і організацій, або 95,8 відсотків з перевірених.

Найбільш розповсюдженими порушеннями є незаконне і нецільове витрачання бюджетних коштів, а також завищення вартості будівельних, ремонтних робіт, послуг та матеріальних цінностей.

Порушення фінансової дисципліни призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму понад 2,1 мільярда гривень. Таким чином одне підприємство-порушник в середньому "краде" на 656,3 мільйона гривень і це, безумовно, величезна проблема для держави.

Практично, кожна із сфер економіки та державного управління потерпає від зловживань та корупції. Чимало проблем і в сфері держзакупівель де, через непрозорі корупційні схеми "відмивалися" значні суми.

Проведення закупівель за неконкурентними процедурами призводить до неефективного витрачання коштів та збагачення без подальшої сплати податків.

Передусім це стосується сфери охорони здоров’я, банківських інституцій, стратегічних запасів держави, тощо.

Більш того, Міжнародний Валютний Фонд заявляє, що отримання кредитних ресурсів стане можливим після початку прозорих та зрозумілих реформ в системі державних фінансів.

Стратегія є, але її немає

Ще на початку серпня 2013 року уряд повідомив про схвалення Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, яка визначає основні напрями прогресу цієї системи на період до 2017 року.

Сферами розвитку зазначеної системи визначено: податкову політику, ліквідність держфінансів та державний борг, бухоблік в державному секторі, держзакупівлі, квазіфіскальні операції, фінансовий контроль, протидія корупції та доступ громадськості до інформації.

Під час обговорення Стратегії та обсягу коштів, необхідного для реалізації відповідного Плану заходів, були залучені експерти зацікавлених органів, також було проведено консультації з представниками програми Єврокомісії СІГМА.

Разом з цим станом на 10 жовтня громадськість так і не побачила ухваленої Стратегії та Плану заходів щодо її реалізації.

Це дозволяє зробити припущення, що, насправді, кінцевого документу й досі немає – його, напевно, ще десь доробляють та удосконалюють.

Поясненням такого стану речей є нестиковка позицій різних міністерств та небажання отримати додаткові шматки роботи, за яку потім доведеться відповідати.

Також, чиновники, взявши собі у партнери фахівців з СІГМИ, вимушені усунути більше сорока сторінок зауважень та опрацювати пропозиції, надані європейськими фахівцями.

Разом з цим не є зрозумілою позиція членів уряду: що ухвалюють посадовці на засіданні? Навіщо такий формалізм?

Пригадаємо аналогічний сценарій із прийняттям державного бюджету на 2014 рік, якого при ухваленні ніхто так і не бачив.

Ще одним свідченням формального підходу до своєї роботи є небажання мати партнерські стосунки з громадськістю взагалі та під час розробки Стратегії, зокрема. Це порушує принципи, визначені у Концепції розвитку системи управління державними фінансами, затвердженої самим же урядом у вересні 2012 року (№633 від 3 вересня 2012 року).

Дозволимо нагадати одне з її положень: "Розвиток системи потребує не тільки удосконалення роботи центральних органів виконавчої влади, а і посилення діалогу та співробітництва Кабінету Міністрів України з Верховною Радою України, громадськістю та суб'єктами господарювання".

Зрозуміло, що без нормального діалогу з громадськістю, навряд чи можна досягти досконалого виконання положень згаданих Стратегії та Концепції.

Оцінка положень прихованої Стратегії

Після доопрацювання вже прийнятої Стратегії, як ми можемо припустити, її текст може дещо змінитися, але основні положення залишаться.

На сьогодні до документу, який, фактично, ще перебуває в ембріональному стані, є чимало запитань, але навряд чи урядовцям вдасться їх вирішити.

Достатньо дивним є значний обсяг цього документу. Навіщо робити стратегію на кілька десятків сторінок, якщо цей документ повинен містити лише основні принципи та механізми реалізації окреслених цілей?

Аналіз Стратегії дає змогу окреслити декілька питань, на які немає відповіді або ця відповідь не є чітко сформульованою.

Наприклад:

- хто і яким чином буде здійснювати моніторинг виконання положень Стратегії, і що передбачено у разі невиконання поставлених завдань;

- не визначено ризики, які можуть становити суттєву загрозу в ході її реалізації;

- Стратегія не охоплює усі рівні системи державних фінансів (місцеві бюджети, позабюджетні фонди);

- окремі положення Стратегії мають дублювання;

- багато з її положень потребує більш тісного взаємозв’язку та прямого зв’язку з результатами;

- не завжди є чітке обґрунтування для мети, окресленої у тому чи іншому розділі;

- не висвітлюється яким чином буде упорядкована діяльність різних міністерств, у разі перетинання їхніх функцій;

- аналіз існуючих проблем практично не згадує питання порушення фінансової дисципліни, яке сьогодні стоїть дуже гостро.

Разом з цим, при підготовці Стратегії, чиновники визнали наявність низки ключових проблем, принаймні у проекті цього документу такі зізнання були. Будемо сподіватися, що це є свідченням початку позитивних змін у свідомості владних чиновників, без чого рух уперед неможливий.

Наприклад, у проекті Стратегії було зазначено, що кожного року підготовка бюджету в Україні ускладнюється значним політичним тиском, що не дає змоги сформувати послідовну бюджетну політику і це, у свою чергу, знижує результативність виконання бюджетних програм.

Також влада визнає існування проблем в системі бюджетного планування, говорячи про неможливість здійснення оцінки наслідків прийнятих рішень при складанні прогнозів, як на найближчий рік, так і на середньострокову перспективу.

Стратегія передбачає посилення контролю за несподіваними та значними втратами бюджету внаслідок здійснення квазіфіскальних операцій. Разом з цим схоже, що влада не розуміє до кінця цієї проблеми та не пропонує конкретних механізмів запобігання цим ризикам.

Також, в рамках оцінки утаємниченої Стратегії, хотілось висловити певне здивування – виявляється скоро в Україні таких стратегій буде дві!

Справа у тім, що у 2007 році кабмін вже схвалив Стратегію модернізації системи управління державними фінансами (розпорядження № 888-р від 17 жовтня 2007 року).

Чинна стратегія, сформована декілька років тому, в основному сфокусована на створенні та подальшому використанні інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, замовниками якої були Мінфін та Держказначейство.

До речі, принципи модернізації системи управління фінансами було сформовано на основі рекомендацій Комісії Європейських співтовариств.

І тоді також мова йшла про системність і послідовність політики у сфері державних фінансів, високий рівень організації роботи державних інституцій, повноту і точність інформації, відкритість та прозорість.

Сьогодні ми бачимо явні прорахунки в формуванні стратегії управління державними фінансами - неузгодженість та непослідовність в діях влади, формальний підхід та непрозорість у взаємостосунках із громадськістю.

За таких умов, нажаль, сподіватися, що заіржавілі механізми державної машини забезпечать швидкі позитивні зрушення, не доводиться.



Коментарі

Додати коментар


Jason

Стратегия не то, что есть, а она работает. Посмотрите хотя бы на курс доллара, который уже три года назад был стабилен и остаётся таким же. Так что не нужно тут перекручивать факты.

Петро Міщенко

Якось дивно чути про зростання державного боргу, якщо за усіма офіційними даними, навіть за показниками МВФ, борг знизився на майже на 8 мільярдів доларів. Не знаю, які, так звані, експерти, могли сказати про його збільшення.

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.