Бюджет-2014: соцстандарти підвищаться, добробут знизиться

Віталій Кравченко, для РЕ

Вітчизняний уряд опинився в досить важкому становищі: він має знизити податки і одночасно значно підняти розмір базових соціальних стандартів.

Оскільки реальних джерел додаткових фінансових ресурсів немає, в хід підуть інноваційні схеми перерозподілу доходів, покликані створити ілюзію підвищення добробуту.

В ЗМІ періодично з’являються різні варіанти загадкового бюджету-фантому 2014 року, проте очевидно, що кінцевої редакції й надалі не існує. Формально, проект не сподобався парламенту, тому й був відправлений на доопрацювання.

Така версія може бути прийнятна лише для суспільства, проте експертне середовище добре знає про те, щоб без політичної згоди профільного бюджетного комітету ВРУ він не з’явився б взагалі. Іншими словами, якщо проект був поданий до ВРУ, то значить, що бюджетний комітет не має фундаментальних зауважень.

Насправді, бюджет не сподобався не парламенту, а Адміністрації президента. Там вимагають, щоб він включав два ключові побажання: зниження ставок податків і відчутне зростання базових соціальних стандартів.

Позиція АП ясна й зрозуміла. Найбільш позитивним досягненням реформ президента є зниження ставок ПДВ і податку на прибуток. Безумовно, була низка локальних позитивних змін і провалів, але реформи в більшості асоціюються саме зі зменшенням ставок цих податків.

Якщо в наступному році скасувати це рішення, нинішньому президенту не має сенсу навіть розпочинати передвиборну кампанію і витрачати зайві кошти на вибори. Відмова від зниження податків проілюструє, що більшість змін, які здійснювалися в рамках програми реформ, були формальними.

Яка користь від того, що більшість податкових законів звели в один документ, якщо ані податки не знизилися, ані адміністрування не покращилося?

Опозиція не втратить такого шансу заробити електоральні дивіденди, показавши, що після п’яти років реформ, Україна не зрушила з місця, а ключові обіцянки президента не були реалізовані.

За такої ситуації Віктор Янукович апріорі не може відмовитись від зниження ставок податків, чого бажає уряд. Але проблема ускладнюється ще одним аспектом.

Окрім того, що необхідно показати хоч якийсь прогрес в здійсненні реформ, президенту вкрай важливо продемонструвати суспільству конкретний матеріальний ефект від їх реалізації.

Тому АП вимагає від уряду забезпечити відчутне зростання базових соціальних стандартів, і, в першу чергу, мінімальної заробітної плати. КМУ спочатку запропонував підняти її на 60 гривень, а після певних дебатів - вже після “повернення парламентом” та пошуку додаткового ресурсу - на 80 гривень до 1301 гривні в жовтні 2014 року.

В даній ситуації уряд виходить з раціональних міркувань, оскільки за умови рецесії, колосального дефіциту в поточному році і очікуваного зниження ставок податків, погодитися на значне підвищення базових соціальних стандартів в 2014 він не може.

АП в свою чергу наразі мислить політичними категоріями. Президентська канцелярія наполягає на більш значному зростанні даних показників, оскільки в іншому випадку опозиція отримає значний козир напередодні виборів, акцентуючи увагу на тому, що нинішній президент знижує податки для бізнесу за рахунок доходів громадян.

Наразі уряд здійснює пошуки ресурсів і шляхів підвищення рівня базових стандартів. Розроблені ним схеми досить складні, проте можуть виявитися політично ефективними.

КМУ хоче зробити ставку на досить значному підвищенні рівня мінімальної заробітної плати, при фактичному заморожуванні прожиткового мінімуму. Чим привабливий такий механізм?

По-перше, збільшення прожиткового мінімум відразу призведе до зростання більшості соціальних виплати, в основі яких лежить саме показник прожиткового мінімуму. Підвищення ж мінімальної заробітної плати обумовить менші витрати бюджету, бо спричинить лише зростання витрат на її підвищення.

До мінімальної заробітної плати прив’язано значно менше платежів. В ідеалі підвищення мінімальної заробітної плати мало б підвищити оклади всіх розрядів в рамках Єдиної тарифної сітки, але на практиці вже котрий рік держава призупиняє повноцінне функціонування цього механізму.

По-друге, збільшуючи випереджаючими темпами розмір мінімальної заробітної плати, КМУ може в черговий раз похвалитися, що вона зростає швидше, ніж прожитковий мінімум.

Але це лише статистичні маніпуляції, оскільки якби в Україні розраховувалися і закладалися б в бюджет реальні показними розміру і динаміки прожиткового мінімуму, то мінімальна зарплата й надалі залишалася б нижчою по відношенню до нього. І це б навпаки було б значним ударом по позиціях влади.

По-третє, значну частину бюджетних коштів уряд, очевидно, хоче зекономити на зменшенні обсягу податкової соціальної пільги.

Згідно ПКУ вона дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

І надається за умови якщо розмір доходу платника податку - в 99% для даної категорії населення це показник заробітної плати - не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на коефіцієнт 1,4.

Навіть без будь-якої математичної освіти, можна виявити цю маніпуляцію. Якщо мінімальна заробітна плата зростає швидше, ніж прожитковий мінімум, це призводить до того, що багато людей втрачають право на пільгу.

Іншими словами Вам підвищать розмір зарплати на 50 гривень, але ви заплатите на 80 гривень податків більше.

Таким чином, лише за рахунок подібних маніпуляцій можна проілюструвати значне зростання соціальних стандартів в той, як в реальності дохід українців практично не зміниться. Висока ймовірність, що доопрацювання бюджету полягатиме як раз в цьому.

Проте навіть якщо сконцентрувати всі ресурси на підвищення мінімальної заробітної плати, вона все рівно буде виглядати просто непристойно в порівнянні навіть постсоціалістичними країнами.

Мінімальна заробітна плата в різних країнах Європи, 2013 рік


Відзначимо, що в багатьох країнах ЄС для громадян з низьким рівнем заробітних плат досить активно застосовується різні види звільнення від сплати податку на доходи, зокрема на оплату освіти, медичних послуг, утримання дітей, навіть на проведення Інтернету.

Завдяки цьому, реальна ставка податку на дохід незаможних громадян є або від’ємною (окрім того, що податок не стягується, з бюджету ще і надаються субсидії), або вкрай низькою.

Наприклад, для найманого працівника, який отримує дохід на рівні середньої зарплати та має на утриманні двох дітей і дружину, реальна податкова ставка складає в Німеччині "мінус" 2,8%, у Греції – 0,6%, в Іспанії – 3,4%, у Великій Британії – 8,7%.

У країнах Центральної Європи з перехідною економікою (Угорщина, Польща, Словаччина, Чехія) фактичний рівень оподаткування коливається від «мінус» 5,3% (Словаччина) до "плюс" 5,3% (Чехія).

Загалом, в ЄС домінує підхід, відповідно до якого у особи має залишитися такий розмір доходу, який є достатнім для забезпечення прожиткового мінімуму, тому оподатковувати дохід, що нижчий прожиткового мінімуму не має сенсу.

Так, у Словаччині звільняються від оподаткування персональним податком особи, річний дохід яких не перевищує 4 тис. євро, в перерахунку на українську валюту це майже 43 тис. грн. Крім того, оподаткування доходів найбідніших верств населення, що перевищують прожитковий мінімум, але не є значними, часто здійснюється за зниженими номінальними ставками.

Наприклад, у Великий Британії – за ставкою 10 % (тоді як найзаможніших – за ставкою 50 %), Португалії – 10,5 % (42 %), Франції – 14,8 % (45,8 %). В Україні, якщо дохід особи перевищує 1600 грн, громадянин має платити 15%. При цьому, звільнення і пільги навіть для найбільш незаможних верств населення мінімальні.

За відсутності реальних джерел додаткових фінансових ресурсів, говорити про якісь суттєві зрушення, пов’язанні з підвищенням розмірів базових соціальних стандартів в наступному році, в принципі не варто.

Якщо по якійсь статті доходи громадян зростуть, то обов’язково знайдеться якась ланка, на якій вони зменшаться. Громадянам України вже давно пора зрозуміти, що без економічного зростання, їх реальні доходи не виростуть, адже гроші не можуть взятися з повітря.

В умовах економічної стагнації може зростити лише вага паперу на руках, але не реальний рівень добробуту.






Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.