Загублені у мережі

Микола Нордвік, для РЕ

Розвиток інформаційних технологій створює рівні можливості для усіх членів суспільства у багатьох економічних та соціальних аспектах.

При цьому електронна економіка, що почала потужно розвиватися з появою інтернету, щороку збільшує свою питому вагу в економічній політиці тієї чи іншої країни.

У минулому сторіччі інтернет виник та формувався, як інструмент інформаційного обміну між світовими науковими центрами. Сьогодні ця глобальна мережа стала потужною економічною галуззю, що здатна приносити значні прибутки та забезпечити роботою мільйони людей.

Частка онлайн-покупців зростає

Основними складовими електронної економіки є споживання відповідних послуг населенням, електронна комерція В2С, витрати на забезпечення доступу до інтернет та он-лайн реклама.

Інтернет дає можливість значно розширити доступ підприємцям до потенційних споживачів різних товарів та послуг, створює різні форми взаємодії в рамках бізнес-процесів, що виникають, та автоматизувати їх.

Багато компаній вже оцінили ці переваги та використовують нові канали для маркетингу, логістики та продажу. Більше того, за останні роки значно збільшився обсяг інвестицій в розвиток інтернет-технологій.

Оцінити переваги інформаційної економіки сьогодні можуть і прості громадяни. Так, вже без особливих проблем можна купити від мобільного телефону або дзеркального фотоапарату до автомобіля або заміського будинку.

У Європейському Союзі було проведено спеціальне статистичне дослідження, яке виявило те, що 75% людей у віці від 16 до 74 років є активними користувачами Світового павутиння, а більше половини з них - майже 60%, роблять покупки в режимі он-лайн. Найбільш поширеними покупками в інтернеті на сьогодні є одяг та туристичні послуги.

Серед країн ЄС найбільша частка онлайн-покупців від загальної чисельності користувачів Інтернету знаходиться у Великобританії – 82%. Другу сходинку розділяють одразу дві країни – Данія та Швеція (обидві по 79%). Також межу у сімдесят відсотків перетнули Німеччина з показником 77%, Люксембург -73% та Фінляндія (72% ).

Чималі показники кількості охочих до покупок в мережі зафіксовано у Франції – 69%, Мальті - 63%, Нідерландах – 69% та Австрії – 60 відсотків.

Найменша питома вага інтернет-покупців серед загальної чисельності Інтернет-серферів спостерігалась у Болгарії – 17% та у Румунії – лише 11 %.

Протягом 2008-2012 років у Євросоюзі найбільш динамічно зростала інтернет-торгівля одягом та спортивними товарами (+11%), аналогічне зростання продемонстрував і продаж туристичних послуг та відпочинку.

Зручним для оцінки інтенсивності використання інтернет-технологій у тій чи іншій країні є Індекс BCG e-Intensity (індекс формується компанією The Boston Consulting Group's). За підсумками 2012 року лідерами у цьому напрямі є Південна Корея, Данія та Швеція.

У середині рейтингу знаходяться Латвія, Іспанія, Польща, Словаччина та Угорщина.

Найкращу позицію у згаданому рейтингу серед країн СНД займає Росія - 39 місце. Україна знаходиться на 53-му місці, випередивши Грузію та Казахстан.

На останніх позиціях опинились Болівія, Пакистан, Індія, Нігерія, Індонезія та Камерун.

Сьогодні у багатьох країнах, що знаходяться у середній частині згаданого рейтингу, модель розвитку інтернет-економіки можна охарактеризувати як копіювання шляху, що пройшли країни-лідери. Відмінності при застосуванні успішного досвіду можуть залежати від технічних та культурно-соціальних аспектів тієї чи іншої країни.

Наприклад, у Гонконзі, не зважаючи на потужну інтернет-інфраструктуру, для споживачів більш бажано робити покупки під час особистого спілкування з продавцями.

У Сполучених Штатах інфраструктура швидко застаріває, і на сьогодні питома вага швидкісного Інтернету не є дуже значною.

Інтернет по-українськи

В Україні влада не дуже переймається проблемами розвитку інтернет-бізнесу, вона бачить його лише як джерело поповнення держбюджету. Під різними приводами в Києві, Харкові та інших містах України чиновники намагаються взяти під повний контроль цю сферу бізнесу.

Однак, позитивних наслідків цієї "турботи" поки що не спостерігається. Більш того, внесок від Інтернет-діяльності у ВВП України є меншим одного відсотку.

Окрім питання сплати податків, де в основному діють "спрощенці", влада хоче навести лад з сертифікацією продукції, що продається через Інтернет мережу.

Не залишається осторонь й сфера лікарських засобів.

Так, після набуття чинності закону, що забороняє продаж лікарських засобів через мережу Інтернет, у жовтні 2011 року вийшов у світ ще й наказ МОЗ (№723 від 31.10.2011), згідно з яким в Україні заборонено дистанційний - через Інтернет - продаж лікарських засобів, а також продаж лікарських засобів поштою та через будь-які заклади крім аптечних і поза ними.

Крім того, прямо забороняється реклама лікарських засобів, які відпускаються за рецептом, що відповідає вимогам Закону "Про рекламу".

Про розвиток Інтернету в Україні на найвищому державному рівні вели мову настільки давно, що важливість цього питання ставиться під значний сумнів.

Лише зараз спостерігається якийсь рух, але про його вагу та системність важко щось казати.

З кінця літа поточного року формується документарна база щодо функціонування домену .УКР. Створена робоча група, в якій беруть участь представники органів державної влади (Держінформнауки, НКРЗІ, Держспецзв’язку, СБУ), Адміністратора домену .УКР та ІТ-спільноти.

За результатами спільної роботи для розгляду Координаційною радою підготовлено Тимчасові правила реєстрації та користування доменними іменами в домені .УКР, Положення про акредитацію реєстраторів тощо.

Разом з цим головним питанням залишається, де брати гроші на розвиток інтернету в Україні. Може їх краще шукати не для організації зимової олімпіади, а спрямувати саме на розвиток перспективної галузі економіки?



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.