Україна зробить ставку на космос?

У листопаді відбудеться вже другий у цьому році запуск ракети-носія "Дніпро", розробленої українським "Пвіденмашем".

Поновлення серії запусків після довгої перерви одночасно з прийняттям Науково-технічної програми України дозволяє вірити в те, що майбутнє космічної галузі - головного активу українського технічного прогресу - забарвиться в більш райдужні тони.

Цього тижня стала відома дата чергового запуску конверсійної ракети-носія (РН) "Дніпро" із закордонними малими супутниками. За даними ряду агентств новин, запуск призначений на 21 листопада.

Як повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна", Міжнародний космічний консорціум (МКК) "Космотрас" вже почав підготовку кластерного запуску, який має відбутися з пускової бази "Ясна", в Оренбурзькій області Російської федерації.

Кластерний запуск припускає, що на орбіту виведуть кілька космічних апаратів. Серед супутників, які повинні бути запущені за допомогою "Дніпра" - DubaiSat -2 (ОАЕ ) , ​​БПА-3 (Україна), SkySat -1 (США), ISIPod (Голландія ), StSat -3 (Корея), SSL (Канада), AprizeSat -7/ 8 (США), UniSat -5 (Італія).

Згідно з повідомленням "Космотрасу", в якості основного корисного навантаження кластерного запуску визначений КА DubaiSat -2 (ОАЕ).

"16 жовтня на базу доставлені закордонні космічні апарати SkySat -, GOMX -1, WNISat та BRITE -Poland, а також контейнери ISIPOD з КА Cubesat. Прибуття космічних апаратів інших замовників планується наступного тижня", - наголошується в повідомленні компанії.

Там також уточнили, що пуск "Дніпра" буде другим у цьому році і заключним. Нагадаємо, 22 серпня ракета-носій успішно вивела на орбіту південнокорейський супутник дистанційного зондування Землі КА KompSat -5, масою 1400 кг. Запуск також відбувся з російського "Ясного" за участю українських фахівців.

"Космотрас" здійснює модернізацію розроблених дніпропетровським ДКБ "Південне" МБР РС-20 в конверсійну ракету-носій "Дніпро" і одночасно є постачальником пускових послуг з використанням цієї техніки на світовому ринку.

З моменту запуску програми було вже здійснено 18 запусків, 12 з них виконувалося з космодрому Байконур. Нові пуски проводяться з позиційного району Ясненського з'єднання РВСП.

"Пускова база "Ясна" - дуже компактна. Тут від житлового корпусу до монтажно-випробувального корпусу всього 93 метри, а не годину їзди, як на Байконурі",- пояснили в "Космотрасі".

Варто відзначити, що цей рік став вдалим для "Дніпра" - починаючи з 2011 програма запуску ракети була заморожена. Останній раз, не рахуючи серпня цього року, ракета стартувала два роки тому, 17 серпня 2011 року.

Тоді на орбіту був виведений український КА "Січ-2". На той же 2011-й рік планувався і запуск корейського супутника, але терміни неодноразово переносилися. Причиною цього називали плани про призупинення реалізації запусків через невирішеність фінансових аспектів програми.

Нагадаємо, що вона передбачає утилізацію міжконтинентальних ракет методом пуску з попутним виведенням у космос корисного навантаження.

За даними "Космотрасу", наступний запуск ракети-носія відбудеться вже в 1 кварталі 2014 року. На думку експертів, є всі підстави сподіватися на підтримку високого попиту на запуски за допомогою "Дніпра".

У сегменті запуску малих КА до 1000 кг на низьку навколоземну орбіту РН "Дніпро" займає лідируючі позиції на світовому ринку і виступає чинником його подальшого зростання, зазначають фахівці.

Конкурентоспроможність ракети обумовлена ​​її надійністю, яка становить 97 % - при 188 проведених випробувальних пусків. Як відомо, показник надійності впливає в тому числі і на ціну запусків - через рівень страхових платежів.

Завдяки цьому і ряду інших параметрів вартість запусків "Дніпра" обходиться сьогодні замовникам відчутно дешевше, ніж використання конкуруючих ракет-носіїв. Наприклад, запуск аналога, європейської ракети "Вега", перевищує за вартістю російсько-українську розробку майже в два рази - 59 мільйонів євро за запуск проти 31 мільйона євро, в які обходиться виведення на орбіту "Дніпра".

Поновлення програми "Дніпро", яку Україна спільно з Росією і Казахстаном реалізує з 1999 року, - не єдина хороша новина, що надійшла останнім часом з космічної галузі.

Наприкінці вересня президент підписав закон про затвердження Загальнонаціональної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки.

"Програма спрямована на підвищення ефективності використання космічного потенціалу для вирішення завдань соціально-економічного, культурного, інформаційного та науково-освітнього розвитку суспільства, забезпечення національної безпеки і оборони та захисту геополітичних інтересів України",- йдеться в преамбулі до нормативного акту.

Суму фінансування під програму було затверджено ще в лютому 2012 року і становить вона 2,58 мільярда гривень. Значна частка коштів повинна надійти з зовнішніх джерел, з держбюджету - менше половини, 1,12 мільярда гривень.

У програму закладено низку фінансових і виробничих показників, яких планується досягти в галузі в найближчі роки. Зокрема, за два роки очікується збільшення не менш ніж в 1,5 рази обсягу виробництва ракетно-космічної техніки та зростання обсягів експортної продукції галузі на 500 мільйонів доларів.

Також передбачається, що протягом 5 років буде створено близько 10 тисяч додаткових робочих місць безпосередньо в галузі і в спільних сферах. Судячи з усього, в уряді усвідомили, що космічна галузь має всі можливості стати ключовою ланкою інноваційного розвитку України.

З точки зору експертів, її підтримка задовольнить довгострокові інтереси держави у сфері безпеки та оборони, а також буде істотно стимулювати розвиток фундаментальної та прикладної науки й освіти.

Незважаючи на заяви з різних сторін про те, що в міру віддалення від Митного союзу і підписання угоди та ЗВТ з ЄС Україна втратить свій космічний потенціал, факти поки говорять скоріше про зворотне.

Приміром, на початку жовтня стало відомо, що Євросоюз виділив Україні 1,45 мільйона євро на гармонізацію і імплементацію українського законодавства та технічних регламентів у галузі супутникової навігації та дистанційного зондування Землі до європейських норм.

Коментуючи цей транш, глава представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський спрогнозував співпрацю Євросоюзу та України після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а також відзначив, що українські космічні технології будуть затребувані в рамках європейських космічних програм.

Однією з них можна назвати, наприклад, співпрацю за проектом європейської глобальної навігаційної супутникової системи ( ГНСС ) EGNOS / Galileо, угоду про який Україна та ЄС підписали ще в 2005 році, а ЄС ратифікував її тільки цього року.

Космічний потенціал

Ставка на космос для України - це не тільки реалізація її багаторічного потенціалу як держави, здатної заявити про себе у сфері високих технологій. Це ще й заділ для майбутньої економічної стабільності.

Адже, не секрет, що сьогодні розвиток космічних технологій ґрунтується вже не на політичній, а на економічній доцільності. Наприклад, динаміка розвитку пускового сегменту космічного ринку в довгостроковому періоді показує, що прямої залежності від економічних процесів тут немає.

Скажімо, в 1990-му році ринок впав на 25%, що логічно пояснювалося розвалом СРСР. Падіння на 25% було і в 2001-му, швидше за все, пов'язане з терактом у США і подальшим відтоком коштів у військово-оборонну сферу.

Однак, скажімо, в періоди фінансових криз 1997-1998 та 2008-2009 років сегмент запусків тільки зростав. На думку експертів, причина цьому - стійке зростання ринку телекомунікацій, зв'язку та мультимедіа, що вимагають збільшення супутникових потужностей через заміну старих або запуск нових космічних апаратів.

У будь-якому випадку потрібні пускові послуги для доставки апаратів на орбіту.

У цілому, за оцінками експертів, в найближчому майбутньому більше 50 % запусків на орбіту будуть купувати комерційні структури. Урядові замовлення цивільного призначення складуть 30 %.

Ці цифри вказують також і на зниження впливу політичних чинників на ринок пускових послуг. Сумарний же обсяг ринку запусків космічних супутників за десятиліття до 2020 року, як очікують експерти, впевнено перевищить суму в 10 мільярдів доларів.


Україні ж не варто забувати, що в даний час у світі існує тільки 8 держав, що володіють ракетно-космічними технологіями.

І це той потенціал, який необхідно зберегти будь-якою ціною, інакше ми просто втратимо один зі своїх найважливіших активів і безцінна перевага як країни, яка здатна ще хоч в якійсь сфері генерувати інновації.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.