Якою може бути ціна Асоціації?

Реальна економіка

Хоча дискусія щодо Угоди про Асоціацію має здебільшого політичний присмак, не обійшлося і без цифр.

Саме економічні розрахунки стали важливим аргументом противників та прибічників зближення України та Європою.

Особливо активними "економістами" стали супротивники євроінтеграційного курсу України.

Наприклад, радник Президента Росії Сергій Глазьєв оцінив втрати України від Асоціації з ЄС у суму до 35 мільярдів євро. Євразійський банк реконструкції та розвитку оцінив втрати від згортання проектів у 28 мільярдів гривень.

А український депутат В'ячеслав Богуслаєв озвучив захмарну цифру у 1 трильйон доларів – саме стільки на думку парламентарія потрібно для модернізації вітчизняної економіки протягом 10 років.

На минулому тижні прогноз економічних ефектів на 2014 рік від підписання Угоди представив Інститут економіки і прогнозування НАН України. В той час як профільні експерти не зважуються озвучити "втрати" від Угоди, фахівці Інституту винайшли наступну формулу.

Згідно із документом, який є у розпорядженні "Реальної економіки" витрати на адаптацію законодавства України до законодавства ЄС сягнуть 160 мільярдів євро.

Для розрахунків бралася середня сума допомоги ЄС на кожного громадянина Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини за останні два десятиліття.

Країна Сума витрат,євро Середня кількість населення
за 1991-2013 роки
Сума витрат
на душу населення, євро
Польща 83 млрд 38,5 млн осіб 2153
Чехія 8 млдр 10,3 млн осіб 776
Словаччина 6,4 млрд 5,5 млн осіб 1163,6
Угорщина 51 млрд 10 млн осіб 5100
Україна (прогноз) 156,292 млрд 45,5 млн осіб 3434,98

Дані: НАНУ

Водночас експерти НАН цю суму помножили на півтора, пояснивши цей крок "структурним фактором", а саме станом соціальної інфраструктури, зношеності основних фондів України порівняно з відповідними країнами Європи.

Експерти НАН стверджують, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС і зняття митних зборів для українських товарів, потенціал зростання експорту може скласти у 2014 році до 12 мільярдів гривень, з яких дві третини відносяться до реального сектору, а третина - експорту послуг.

Імпорт товарів і послуг при цьому, прогнозують експерти, збільшиться на 8,2 мільярда гривень, або 1 мільярда доларів.

Водночас у НАН наголосили, що ведення загороджувальних заходів з боку Росії може призвести в 2014 році до зниження обсягів експорту на суму до 8 мільярдів доларів.

Як відомо, експорт товарів з України в Росію у порівнянні з січнем - вереснем 2012 року зменшився на 1765,8 мільйона доларів або на 13,4% та становив 11412 мільйонів доларів

Зокрема, експорт продовольства зменшився на 1,7%, експорт мінеральних продуктів та руд – на 0,8%, енергоносіїв – на -77,3%, продукції хімічної промисловості - -12,8%, металургійної продукції – на -5,4%, а продукції машинобудування – на -18,4%.

Згідно з прогнозами НАН, експорт української продукції до Росії української сільськогосподарської продукції може скоротитися на 50%, харчової промисловості - на 40%, хімічної промисловості, виробництва немінерального продукції, машинобудування - на 20%.

"Так, зниження обсягів експорту в РФ повністю нівелює позитивні торговельні ефекти від Асоціації та ЗВТ з ЄС і приведе до падіння ВВП на 0,5-1%", - прогнозують у НАН.

Незалежні експерти не такі категоричні у оцінці наслідків від підписання Угоди про Асоціацію, зокрема для реального сектору.

1. Машинобудування

Цілком очевидно, що позитивні наслідки від підписання угоди про Асоціацію з ЄС для сектору машинобудування будуть відчутні не одразу. Як і для будь якої іншої галузі знадобляться додаткові інвестиції та модернізація виробництва.

Найбільш вразливий сектор галузі - це, безумовно, вагонобудування.

Варто пам'ятати, що 80% продукції галузі направляється на експорт, в тому числі до Росії та інших країн МС - 50-70% залежно від підгалузі.

У разі підписання Угоди про Асоціацію обмежувальні заходи з боку РФ можуть зачепити низку великих українських підприємств.

Зокрема, за даними джерел "Реальної економіки", з найбільшими проблемами може зіштовхнутися Крюківський вагонобудівний завод, який протягом 8 місяців експортував у Росію 90% від загальної кількості продукції.

За словами співрозмовника РЕ, кількість працівників заводу може скоротитися із 9 тисяч осіб до 2 тисяч осіб.

Різко скоротити персонал можуть і на ДП "НВК Електровозобудування", яке третину продукції експортує у РФ. Кількість працівників держпідприємства може зменшитися більш ніж удвічі – з 1400 осіб до 600 осіб.

Стахановський вагонобудівний завод, який за 9 місяців експортував у РФ 80% від загального обсягу продукції, також може скоротити, кількість працівників у 3,5 рази, до 1000 осіб.

На тлі обмежувальних заходів з боку РФ масово скоротити персонал можуть також "Азовмаш", "Дніпровагонмаш", "Енергомашспецсталь", "Дніпроважмаш", які постачають на російський ринок від 40% до 90% продукції.

"Українські вагони суто за технічними характеристиками (стандарти колії 1520 мм – ред.) найближчим часом зможуть постачатися лише у країни СНД. Машинобудування не орієнтоване на ЄС. Пам'ятаємо, що нашим заводам Росія зупинила сертифікати, і як наслідок, наприклад Крюківський вагонобудівний завод, зовсім зупинився. Цим підприємствам у будь-якому випадку доведеться розбудовувати стосунки з Росією, а значить, повинні проводитися відповідні переговори. Якщо все залишиться на нинішньому рівні, заводи доведеться закривати", - каже старший аналітик ІК "Арт Капітал" Олексій Андрійченко.

Фото: bigmir)net

Водночас для автомобілебудування Асоціація могла відкрити нові можливості.

"Автомобілебудування мало б найбільші перспективи (із секторів машинобудування - ред.) від підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. Можливо, не одразу. Але сумарні зусилля українського уряду та створення Зони вільної торгівлі з ЄС могло б дозволити розмістити на вітчизняних підприємствах (які за різними оцінками згружені на 10-15%) виробництво моделей з інших країн. Наприклад, зараз в Україну заходять китайські виробники, які націлені у тому числі і на європейський ринок" - відзначає Андрійченко.

Угода про Асоціацію могла б посприяти не лише виготовленню власне автомобілів, а і компонентів до них, які можуть реалізуватися як на вітчизняному ринку, так і йти на експорт.

Як наслідок, у галузі можуть відкритися нові виробничі лінії для експорту, а отже збережуться та з'являться нові робочі місця.

Суднобудування – галузь, виробники якої освоїли будівництво нових типів продукції , яка конкурентоспроможні на світовому ринку, на жаль, поки не має замовлень ні від ЄС, ні від Митного союзу.

Падіння обсягів виробництва у галузі за перші 3 квартали 2013 року становить 19,5%.

Доступ до європейських ринків міг би позитивно вплинути на галузь і допомогти інтегруватися у світову економіку.

З іншого боку Україна могла б, наприклад, взяти участь у реалізації великого інфраструктурного проекту з освоєння територій крайньої півночі Росії, який передбачає будівництво до 2030 року біля 512 суден різного типу, бурових платформ тощо на суму близько 200 мільярдів доларів.

Втім, як заявив голова наглядової ради заводу "Залив" Микола Кузьменко у коментарі українським ЗМІ, російський ринок не є привабливим, зокрема, для "Заливу" через загороджувальні заходи та домінування "Об'єднаної суднобудівної корпорації".

На переконання іншого джерела РЕ, Угода про Асоціацію може поставити під загрозу існування авіабудівної галузі як такої.

Адже Україна саме з Росією реалізує важливі проекти в галузі літакобудування - серійне виробництво пасажирських літаків Ан148, Ан-140; модернізацію літаків АН-124-100, розробку та серійне виробництво військово-транспортного літака Ан-70 з двигунами Д-27.

Водночас з боку РФ неодноразово лунали погрози про завершення спільних проектів у галузі авіабудування у випадку зближення України та ЄС.

Так, у серпні 2013 року віце-прем'єр-міністр РФ Дмитро Рогозін заявив російським ЗМІ, що РФ може відмовитися від участі України у модернізації літака Ан-124 "Руслан" та співпраці щодо проекту "Ан-70".

2. Легка промисловість

Легка промисловість могла б стати однією з тих галузей, що найбільше виграють від підписання угоди про Асоціацію.

Як прогнозують експерти, обсяги експорту українського текстилю, швейної, хутряної та взуттєвої продукції могла б збільшитися в удвічі.

Українська продукція, що виробляється за "давальницькою схемою", реалізується під відомими західними брендами та вже користується попитом у європейських країнах, наприклад, у Франції, Німеччині, могла б стати ще популярнішою.

Виробникам галузі було б легше не лише збувати свою продукцію, а й дешевше отримувати якісну імпортну сировину та обладнання з ЄС.

Крім цього, у Європі, наприклад, в Італії, легка промисловість – це переважно малий бізнес, а отже, нові можливості для цього сектору міг би сприяти розвитку малого підприємництва.

Також Угода захищає українського виробника галузі, зокрема. запроваджується механізм вхідних цін на вживаний одяг на 5 років.

Втім, цей вид продукції в принципі не є настільки серйозною загрозою для українського легпрому, адже "секонд-хенд" купує не так багато населення, і основними конкурентами вітчизняних товарів є товари з Азії та контрабанда.

Як відзначає виконавчий директор Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості "Укрлегпром" Тетяна Ізовіт, головним плюсом для галузі від підписання Асоціації є можливість залучення нових інвестицій та можливість проведення модернізації виробництва.

Крім цього, наголошує експерт, Угода могла б допомогти українським виробникам, які працюють з Європою за давальницькими схемами, адже завдяки скасуванню мит, вони могли б підняти питання про збільшення вартості їхніх послуг.

"Європейці завозять нам сировину для виготовлення продукції (одягу, взуття), а коли ми повертаємо готові товари, то в країнах ЄЄ виникає мито. При підписанні Угоди ставки обнулилися б. Вартість продукції для Європи зменшилася б, а наші виробники могли б домовлятися про підняття цін на їхні послуги", - пояснила вона.

Така схема (давальницька) допомагає легкій промисловості зберігати робочі місця, і стимулює модернізувати виробництво, адже мода рухається вперед, а значить потрібні нові технології, додала експерт.

3. АПК

Перевагами Угоди для сільського господарства є встановлення нульових ввізних мит на 83,1% обсягів експорту до ЄС, ще на 2% мито мало б обнулитися протягом десяти років.

За розрахунками експертів, лише на м'ясі птиці виробники можуть зекономити 7-52 мільйонів євро на рік в залежності від рівня митних ставок.

Документом також передбачається скасування експортних субсидій при ввезені товарів і продажу в Україні, тобто вітчизняна продукція отримала б можливість конкурувати з іноземним виробником на внутрішньому ринку.

Очевидно, що адаптація до санітарних та фітосанітарних норм, яка передбачена документом, вимагає додаткових інвестицій та це могло б компенсуватися покращенням якості продукції.

Крім цього, галузь отримала б більші можливості для обміну досвідом та технологіями.

Угода про Асоціацію могла б відкрити нові ринки збуту харчової продукції.

Як прогнозував перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Іван Бісюк, наприклад, експорт кондитерських виробів до країн ЄС міг би сягнути 300-400 мільйонів доларів.

"Сектор АПК дійсно міг би виграти. Але галузі потрібна не просто державна підтримка, а чітка поетапна програма розвитку. Поки що відповідних кроків не було вжито", - підкреслює керівник ІК "Інфоіндустрія" Дмитро Гордейчук.

4. Хімпром

Як відомо, за 8 місяців 2013 року експорт добрив скоротився на 20%. Через обвал цін на добрива на світових ринках виробництво зупинили більшість підприємств азотної хімії, які належать переважно бізнесмену Дмитру Фірташу.

Чи допомогла б Асоціація цій галузі?

У Group DF оптимістично дивляться на скасування митних бар'єрів у випадку створення ЗВТ з ЄС.

"Якщо відповідні бар'єри будуть зняті, то зрозуміло, що українська продукція зможе легше потрапляти на європейські ринки і доходити до кінцевого виробника. Це дуже позитивно, для будь-якого бізнесу, в тому числі для нашого", - відзначив керуючий директор групи Борис Краснянський у коментарі українським телеканалам.

Інші експерти переконані, що сектор хімічної промисловості від підписання Угоди про Асоціацію з ЄС скоріше програв би, ніж виграв.

"Ми не орієнтовані на європейський ринок. Наша головна задача – це покривати ринки, країн, що розвиваються. Митна ставка на товари хімічної промисловості становить 5,5%, тобто перебуває на невисокому рівні, якихось обмежень немає. Не варто думати, що Євросоюзу потрібні наприклад наші добрива. Ринок ЄС є дуже збалансованим", - зауважує Гордейчук.

Європа навпаки намагається експортувати, а не імпортувати добрива, адже з року в рік профіцит цієї продукції збільшується, додав експерт.

Крім цього, експерти наголошують, що виробництво та експорт добрив економічно вигідні лише тоді, коли країна має доступ до дешевого газу.

Як відомо, обсяг експорту української хімічної продукції до Росії, згідно з прогнозами, у 2013 році складе біля 1,65 мільярда доларів, що становить приблизно 25% від загального.

Якщо Росія запровадить обмежувальні заходи, експорт вітчизняної хімічної продукції до РФ може скоротитися на 1-2%, відзначає джерело РЕ.



Коментарі

Додати коментар


Віктор

А Польща теж вимагала 80 млрд перед вступом в ЄС?

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.