Чи захистить влада феросплавну галузь?

Віктор Денисов

Найближчим часом держава ризикує отримати додатково більше 12 тис. безробітних. І якщо великі промислові міста може і впораються та, напевно, працевлаштують по кілька тисяч робітників, то для таких населених пунктів Дніпропетровщини як Марганець або Орджонікідзе зупинка містоутворюючих підприємств наразі перетвориться у велику соціальну проблему і без того депресивного регіону.

Справа в тому, що сьогодні "Нікопольський завод феросплавів" (НЗФ, Дніпропетровська обл..) знаходиться на межі зупинки, а "Побузький феронікелевий комбінат" (ПФНК, Кіровоградська обл.) переживає вкрай скрутні часи.

До того ж різке скорочення виробництва марганцевих феросплавів негативно вплине на завантаженні двох гірничо-збагачувальних комбінатів – Марганецького та Орджонікідзевського. Причина – безперервне підвищення вартості електроенергії для промислових підприємств.

Хай буде світло!

Виробництво феросплавів відбувається в потужних електропечах, а отже пов'язане з величезним споживанням електроенергії. Протягом останніх років НКРЕ з регулярно підвищувала ціну на електричну енергію для потреб на феросплавних заводів.

Протягом 2010 р. ціна електроенергії зросла більш ніж на 30%, наступного року – на 21%, у 2012 р. – на 11%, а з початку 2013 р. – ще на 8%. За три роки держава переглядала тарифи для металургії майже двадцять разів!

А отже виробники на початку 2013 року були змушені платити за 1 МВт-год. більше $110. У порівнянні із вартістю електроенергії, що сплачують конкуренти, взагалі не зрозуміло яким чином вітчизняні електрометалурги так довго залишалися в грі. Наприклад, виробники Індії платять $67 за МВт-год., Китаю – $50, Росії – $45, а Казахстану взагалі – $20!

Варто зазначити, що держава вже не вперше потрапляє в подібну пастку, пов’язану або з недалекоглядністю чиновників щодо розвитку українського феросплавного виробництва, або нерозумінням власників енергогенерації наслідків недбалих спроб покращити власний економічний стан за рахунок промислових підприємств, котрих за часи незалежності і так залишилося обмаль.

Нагадаємо, наприкінці травня 2011 р. в Запоріжжі відбулася п’ятитисячна акція протесту металургів та гірників. До масового невдоволення призвели масштабні скорочення працівників, що було спровоковано державною політикою щодо найбільших підприємств регіону.

Активісти зверталися по президента і уряду з вимогами реформування енергоринку. Зокрема, "вжити вичерпних заходів щодо запобігання зупинки частини виробничих потужностей Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ)".

Так, через підвищення тарифу частка електроенергії в собівартості продукції досягла 42-47% і ЗЗФ був змушений скоротити більш ніж половину персоналу заводу – 1,9 тис. з 3,4 тис. Цікаво, що й держбюджет не отримав з цієї ситуації жодного зиску, адже підприємство в 2,5 рази скоротило споживання електричної енергії, а отже за 5 місяців 2011 р. виробники струму та розподільні компанії залишилася без майже 328 млн. грн. платежів за електроенергію.

Влада пообіцяла "вжити заходів". Зрештою, президент дав особисте доручення, з’явилися відповідні рішення уряду, зокрема, Постанова № 912 "Деякі питання забезпечення стабілізації роботи електрометалургійних підприємств".

З 1 жовтня 2012 р. до 1 березня 2013 р. українські феросплавні заводи мали купувати електроенергію за оптовою ринковою ціною, тобто – $62-67 за МВт-год. Але, незважаючи на це, вже в грудні наступного року Запорізький та Стахановський феросплавні заводи повністю зупинили виробництво.

Розпорядження центральної влади не було виконане і, отримавши восени багатомільйонні збитки, феросплавники просто не мали сенсу продовжувати роботу, адже їх продукція перестала бути конкурентною на зовнішніх ринках.

При цьому лобісти одного з найбільших гравців на вітчизняному електроенергетичному ринку – ДТЕК – протягом тривалого часу блокували у Раді Оптового енергоринку ухвалення відповідного рішення про зменшення ціни на електроенергію на виконання урядової постанови.

Зрештою, у лютому 2013 р. уряд та електрометалургійні підприємства -Стаханівський і Запорізький заводи феросплавів - нарешті підписали Меморандум про порозуміння. Із набуттям чинності цього документу роботу підприємств було відновлено. Згідно із Меморандумом, "ціна на електроенергію для електрометалургійних підприємств, середньомісячне споживання яких перевищує 60 млн. кВт-год. та питома вага електричної енергії у складі собівартості більше 30% встановлена на рівні оптової ринкової ціни без урахування „дотаційних сертифікатів", тобто необхідні для нормального функціонування феросплавників $62-67 за МВт-год.

Наприкінці поточного року в уряді почалося обговорення питання про продовження дії Меморандуму з електрометалургами та розширення кола учасників угоди.

Контрольна робота

Згідно з проектом Меморандуму в 2014 р. підприємства галузі мають отримати квоти пільгового споживання електроенергії не менше: Стахановський ЗФ – 960 млн. кВт-год., Запорізький ЗФ – 1801 млн. кВт-год., Нікопольський ЗФ – 2000 млн. кВт-год., Побузький ФК – 797 млн. кВт-год. На два останні підприємства дія попереднього Меморандуму не поширювалася, що суттєво погіршило їх виробничі та фінансові показники.

Уряд також врахував низку зауважень, що висловлювалися критиками попередньої редакції Меморандуму. По-перше, згадаємо, що до світової фінансово-економічної кризи 2008 р. металурги, які не мали в той час власних сировинних ресурсів дуже потерпали від диктату, в т.ч. виробників феросплавів.

Щоб уникнути рецидивів у майбутньому, в документі прописане зобов’язання електрометалургів "реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку за цінами, які не перевищують рівень цін експорту суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за аналогічний період".

По-друге, всім відома звичка вітчизняних олігархів виводити гроші за кордон. Так, за даними Державної служби статистики протягом 9 місяців цього року Україна спрямувала на Кіпр 88,6% від загального обсягу прямих інвестицій в економіку країн світу, що становить більше $ 5 млрд!

Тому у проекті Меморандуму передбачене "реформування системи закупівлі та збуту продукції в частині вилучення з логістичних ланцюгів поставок сировини та реалізації готової продукції посередницьких структур, які зареєстровані у офшорних зонах (затверджених згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143 "Про перелік офшорних зон") та в країнах, в яких прибуток таких посередників оподатковується за ставкою меншою ніж діюча ставка податку на прибуток, встановлена в Україні на дату такого експорту".

Крім того, протягом місяця з дня дії пільгових тарифів феросплавні підприємства мають погодити з Міністерством соціальної політики плани поновлення робочих місць у 2014 р. та підвищення рівня заробітної плати співробітників.

Звітувати за цими планами потрібно щомісяця. Щокварталу виробники повинні надавати Мінекономрозвитку та Мінпромполітики інформацію про напрями вкладених інвестицій. До Держенергоефективності необхідно подавати звіт щодо фактичних питомих витрат електроенергії на виробництво одиниці основної товарної продукції та не допускати понаднормативних витрат електроенергії.

Чи буде підписано документ про порозуміння між Кабміном та електрометалургійними підприємствами на наступний рік стане відомо вже найближчим часом. В уряді як прихильники, так і противники даного рішення.

Наведемо лише деякі цифри і факти. Так, у разі припинення дії Меморандуму Стаханівський, Запорізький та Нікопольський феросплавні заводи (СФЗ, ЗФЗ, НЗФ) змушені будуть зупинитися через відсутність економічної ефективності. В результаті – втратять роботу більше 10 тис. працівників даних підприємств. Істотно скоротять також робітників Марганецького та Орджонікідзевського ГЗК.

Якщо дію документу подовжать, ЗФЗ має забезпечити виробництво феросплавів на рівні 339 тис. т, СФЗ – 157,4 тис. т, НЗФ – 420 тис. т, а ПФНК буде здатний переробити більш ніж 1,5 тис. т нікелевої руди. Загальна чисельність зайнятих на підприємствах складе більш ніж 12 тис. осіб. Феросплавні підприємства забезпечать споживання електроенергії 5558 млн. кВт-год. в 2014 р.

А отже буде забезпечено додаткове надходження платежів до держбюджету у розмірі більше 34 млн. грн., близько 100 млн. грн. – до місцевих бюджетів, а до Пенсійного фонду – майже 294 млн. грн.

Згадаємо, що в 1999 р. році державним чиновникам вистачило розуму прийняти закон "Про економічний експеримент в гірничо-металургійному комплексі", який тимчасово надав низку пільг підприємствам, що дозволило заводам і комбінатам відновити виробництво і провести часткову модернізацію основних фондів та врятувати вітчизняну металургію – бюджетоутворюючу галузь економіки країни.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.