Чим небезпечні податки наперед?

Андрій Мельник

Зрозуміло, що влада намагається сьогодні наповнювати державний бюджет у будь-який спосіб. Запропоновані чиновниками варіанти могли б бути перспективними та безпечними для платників податків, але, насправді, вже за короткий проміжок часу вони не тільки не зможуть наповнити бюджет, а можуть нести загрозу податково-бюджетній системі в цілому.

До таких нововведень слід віднести запровадження Верховною Радою сплати податку на прибуток підприємств авансом.

Таку податкову новацію запроваджено з метою якось врятувати ситуацію, що склалася в Україні сьогодні. І, дійсно, українському уряду похвалитися нема чим.

Обмежені доходи та значні за обсягом обов’язкові виплати з держбюджету залишають на "сухому пайку" банківський сектор, не дають змоги підтримувати фінансами проекти розвитку, в яких держава мала б високу зацікавленість.

Загальні виплати за держборгом протягом 11 місяців поточного року склали майже 95 млрд. грн., і це приблизно 35,7% від надходжень по Загальному фонду держбюджету за цей період. У грудні залишається сплатити приблизно ще 9,2 млрд. грн.

Капітальні інвестиції у січні-вересні 2013 року за рахунок коштів державного бюджету склали лише 3657,2 млн. грн., або 2,2% від загального обсягу інвестицій. При цьому за січень-вересень минулого року підтримка держави була більш потужною і складала тоді 9591,4 млн. грн. або 5,4% від обсягу інвестицій.

Норми для прибутку, якого немає

Згідно з нормами Податкового кодексу щомісячні авансові внески з податку на прибуток повинні сплачувати платники цього податку крім новостворених виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень).

Розмір таких відрахувань становить не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Слід зазначити, що такий податковий механізм є узаконеним способом збирати податки наперед. Це суперечить економічній суті системи оподаткування, оскільки вимагає від платника сплачувати кошти з прибутку, якого фактично ще немає.

Більш того, чиновники також вважають, що суми авансових платежів є узгодженим податковим зобов’язанням, оскільки, вони нараховуються з податкової декларації, яку платник податків сам подавав у минулому році, а, отже, - які можуть питання, панове?

А питання є

За січень-червень 2013 року питома вага великих та середніх підприємств, які в принципі і складають групу суб’єктів, що сплачують авансові внески по податку на прибуток, зменшилась. Так, якщо таких підприємств у січні-червні 2012 року було 57,5%, то у 2013 році питома вага зменшилась до 57%. Але головне не це.

У 2012 році прибутки цих підприємств перевищували збитки на 3,2 мільярди, а у поточному році ситуація значно погіршилась. Зараз збитки повністю «проковтнули» позитивні результати, і ми бачимо у підсумку не прибутки, а від’ємні значення, обсяг яких становить -5,8 млрд. грн.

У розрізі видів діяльності найбільші збитки зафіксовано у фінансовій та страховій діяльності - 6,9 млрд. грн., оптовій та роздрібній торгівлі - 3,4 млрд. грн., по операціям з нерухомим майном - 0,8 млрд. грн. та у деяких інших економічних сферах.

На фоні загального погіршення ситуації, окремі напрями все ж залишаються на плаву. До таких можна віднести: діяльність у сфері інформації та телекомунікації, а також транспорт і складське господарство.

Такі результати економічної діяльності середніх та великих підприємств сформували дві гострі та небезпечні проблеми на 2014 рік.

По-перше, надходження по податку на прибуток за січень-жовтень на 32,5% складається з авансових платежів. Нагадаємо, що ці платежі нараховано та сплачено виходячи з даних, які отримано у 2012 році, коли прибутки підприємств були значно більше, ніж у поточному році.

У поточному році найбільші за обсягом авансові внески надійшли від: приватних підприємств 20,4 млрд. грн. (або 62,7%), підприємств, створених за участю іноземних інвесторів 6,6 млрд. грн. (20,4 %) та підприємств і організацій, що перебувають у державній власності 3,7 млрд. грн. (11,5%).

По-друге, законодавча норма, що створила механізм авансових внесків, починаючи з 2013 року, фактично, є фінансовою пасткою, оскільки, пригадуючи збитки українського бізнесу, вона може значним чином вплинути на обсяг надходжень податку на прибуток підприємств у 2014 році.

Який вихід з цієї ситуації слід чекати від влади?

Достатньо ймовірним є внесення змін у порядок нарахування та сплати авансових внесків. Разом з цим, враховуючи напружену політичну ситуацію в Україні, внесення змін до Податкового кодексу сьогодні виглядає достатньо складною перспективою.

Скоріш за все переплата з податку на прибуток буде зарахована, як сплата на майбутні періоди, однак це ще більшою мірою деформуватиме податкову систему, «покращену» наприкінці 2012 року. Простіше кажучи, податківцям краще було б повернути цю переплату підприємствам України, які б могли збільшити власні оборотні кошти. Але це лише сподівання.

Певною мірою можна стверджувати, що система авансових платежів з податку на прибуток є прийнятною для бізнесу тих країн, де відбувається економічне зростання. У цьому випадку платники податків, навіть сплачують менші суми податків, оскільки у розрахунок береться попередній рік, коли прибутки були меншими.

З іншого боку, навпаки, під час економічної кризи сплата податків авансом збільшує навантаження на бізнес та вимагає відповідної реакції від уряду. До речі, на цьому наголошував і Міжнародний Валютний Фонд.

Фахівці цієї міжнародної фінансової інституції запропонували з цього приводу декілька варіантів.

Наприклад, надати можливість підприємствам розраховувати суми податку на прибуток беручи до уваги дані не минулого, а поточного року.

Також запропоновано зменшити коефіцієнти для розрахунку податків або здійснювати такі розрахунки у грудні. Були думки взагалі відмовитися від авансових платежів, що дасть змогу враховувати тенденції економічного розвитку та послабить податковий тиск.

При цьому остаточні розрахунки щодо податкових зобов’язань по авансових платежах підприємець може здійснити за річним підсумком у грудні.

Висновки та пропозиції МВФ певною мірою застосовано у багатьох країнах світу. Наприклад, у Чилі, починаючи з 2009 року, влада дозволила зменшити суму авансових платежів на 15%, якщо обсяг валового доходу у попередньому році був менше $3,6 млн.

Аналогічним шляхом рухається Австралія, послабляючи податковий тиск для підприємств малого та середнього бізнесу.

В Чехії авансові платежі для компаній, де за штатом працює не більше 5 чоловік, взагалі скасовано, а у Данії сплату податків авансом можуть скасувати за відповідною заявою платника податків або скоротити його до мінімуму. У Португалії обсяг авансових платежів з корпоративного податку скорочено до 1000 євро.

Бюджет 2014 року на сьогодні не сформовано для його подальшого прийняття у Верховній Раді. За такої ситуації, згідно з бюджетним кодексом, Міністерство фінансів має підготувати головний кошторис з певними обмеженнями щодо фінансування окремих державних програм.

При цьому ми усі відчуватимемо ще й економічні прорахунки 2012 року, коли під час гострої кризи комусь дуже хотілось зібрати податків, і побільше.

Ось і зібрали ….



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.